Залізна завіса. Як економіка виживає без "Азовсталі" та морського експорту

Розв'язавши повномасштабну війну проти України, Росія також спрямовує зусилля на підрив українського економічного потенціалу. Одним із головних ударів ворога по економіці стало блокування українських морських портів для експорту. Це позбавило українських експортерів значної частини валютної виручки, а країну — надходження валюти, необхідної для підтримки стабільного курсу гривні.

Нагадаємо, у 2021 році обсяг експорту товарів у грошах збільшився на 38,4% і досяг $68,09 млрд. За обсягом експортної виручки лідирували такі категорії:

• чорні метали: $13,95 млрд (+81,4% порівняно з 2020 роком);
• зернові: $12,34 млрд (+31,2%);
• жири й олії тваринного або рослинного походження: $7,04 млрд (+22,5%).

В умовах війни експорт товарів із України впав на 35% до $44,1 млрд. Як пише Фокус у своєму новому огляді " Не тільки "Азовсталь". Скільки металургійних заводів втратила Україна під час війни", у 2022 році надходження від експорту чорних металів скоротилися до $4,533 млрд (-67,5% порівняно з 2021 роком), а частка цієї категорії, структура експорту товарів, з 20,5% знизилася до 10,26%.

Як змінився експорт окремих видів металургійної продукції порівняно з 2021 роком

Джерело: ВП "Укрметалургпром"

Тобто в умовах війни експорт металів загалом і окремих видів продукції зокрема обвалився набагато відчутніше, ніж весь товарний експорт України. Причини такі:

• руйнування металургійного заводу в Маріуполі — "ММК ім. Ілліча" й "Азовсталі", на які припадало близько 40% металургійного виробництва;
• блокування морських портів Росією, що з початку війни унеможливило експорт металів морем.

Як зазначає в коментарі Фокусу Олександр Каленков, президент об'єднання підприємств "Укрметалургпром", гірничо-металургійний комплекс (ГМК) більше за інші галузі української економіки залежить від експортних можливостей — близько 80% металу Україна реалізовувала на зовнішніх ринках. Близько 70% продукції металургії експортували через морські порти.

Каленков додає, що за нинішньої цінової кон'юнктури через неможливість експортувати продукцію ГМК через порти Україна недоотримує понад $630 млн валютних надходжень на місяць (у річному вимірі — $8 млрд).

Ситуація з експортом зернових видається менш драматичною. Адже з 1 серпня в межах досягнутих міжнародних домовленостей діє "зерновий коридор", завдяки якому з морських портів "Одеса", "Чорноморськ" і "Південний" триває експорт зернових. За час дії коридору Україна експортувала морем 18,4 млн тонн зерна.

Водночас для українських металургів море залишається закритим із самого початку російського вторгнення, що згубно відбивається на стані галузі, — навіть на підприємствах, що вціліли під час війни, виробничі потужності завантажені не більше ніж на 25%.

Представники влади порушують питання про відкриття морського коридору для металургійного експорту. Перша віцепрем'єр-міністерка — міністерка економіки України Юлія Свириденко на Всесвітньому економічному форумі в Давосі (Швейцарія) заявила, що Україна хоче розширити експорт сталі на додаток до важливої угоди про експорт зерна.

Дмитро Горюнов, старший економіст Центру економічної стратегії нагадує, що Україна вже неодноразово заявляла про необхідність розширення коридору як на інші порти (Миколаїв), так і на товари (метал, руду). Але, з огляду на те, що навіть щодо аграрної продукції продовження дії зернового коридору стало можливим лише в старому форматі на чотири місяці з тим самим переліком портів, шанси на включення до домовленості інших товарів співрозмовник Фокусу оцінює як невеликі. Тобто РФ блокувала й надалі принаймні до кінця війни блокуватиме можливість українських компаній перевозити металургійну продукцію морем.

Раніше Фокус оцінював перспективи розвитку української економіки у 2023 році.

Як повідомлялося, обсяг виробництва сталі в Україні через російську агресію за останні вісім років скоротився більш ніж у п'ять разів.