Голова правління Ощадбанку Сергій Наумов: "Маємо мільярди втрат через агресію, але Росія заплатить"

Хто він: голова правління Ощадбанку

Чому він: досвідчений банкір, який понад 25 років працює в банківському секторі, має ступень MBA (Kassel International Management School, Німеччина), досвід роботи в аудиторській компанії PricewaterhouseCoopers. За час кар’єри очолював такі банки як УкрСиббанк, Правекс-Банк, Піреус Банк. З листопада 2020 року – голова правління державного Ощадбанку.

Про вторгнення ВС РФ та втрати персоналу банку через війну

Вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року – що відбувалось того дня у вашому кабінеті та в Ощадбанку взагалі? Якими були перші розмови, рішення?

Того ранку я прокинувся від вибухів в двох кілометрах від будинку, невдовзі родина перейшла до підвалу, а я виїхав на роботу в головний офіс банку. Потрібно сказати, що ми в Ощаді готувались до такого сценарію. Звісно, ми не мали конкретної інформації про наступ, з усіх боків лунало: "наступу не буде, на Київ ніхто теж не піде". Але ми все ж таки почали активно готуватись до вторгнення наприкінці 2021 року. Ще раніше було розроблено плани безперебійної діяльності, як того вимагає НБУ. Згодом ми оновлювали ці плани, та почали вивозити до безпечних місць цінності та важливі документи з потенційних міст бойових дії. Розуміли, що атака на Київ теж може бути, й тому розробили план евакуації ключових працівників, а також переміщення деякого обладнання на резервні локації.

Звісно, 24 лютого у нас були наради, вони стосувались планів безперебійності роботи банку та навіть управління активами та пасивами. Тоді НБУ одразу почав запроваджувати ліміти для зниження градусу паніки, а люди активно знімали кошти. У нас було важливе завдання – забезпечити всі банкомати готівкою. Ми розробили безпечні маршрути і вже 24 лютого активно їх впроваджували. Всі в Ощадбанку розуміли свої обов’язки. В управлінні банком не було перерви, ми перевели його діяльність на воєнні рейки дуже оперативно. Хоча, звичайно, для всіх нас вторгнення росії було шоком, та емоційне становище — не дуже.

Події розвивались дуже швидко, і певні регіони опинились в епіцентрі воєнних дій. Що там відбувалось?

До 24 лютого ми вивезли з цих регіонів цінності, залишивши тільки оперативний запас готівки. При цьому було завдання – залишатись присутніми в цих регіонах. У Херсонській області відділення працювали до останнього: ми ухвалювали рішення зачиняти відділення лише тоді, коли окупанти з’являлись на його порозі. Саме в Херсоні відділення працювали певний час, коли там вже були російські війська.

Було проведено чимало роботи для евакуації співробітників з небезпечних регіонів. У Києві багато працівників через паніку виїхали, деякі відділення не працювали якийсь час. Де була можливість, ми переводили туди персонал з інших відділень. З Києва ми організували евакуацію працівників, коли в певний момент була дуже небезпечна ситуація через масштабні ракетні атаки. Деякі співробітники виїжджали самі, наші колеги з департаменту безпеки розробляли шляхи, як їм краще дістатись західних регіонів. Дуже допомагали евакуаційні вагони Укрзалізниці. Найголовніше було — забезпечити належне управління банком. У ті дні було досить непросто, але ми впоралися.

У перші місяці війни для багатьох компаній, банків важливим питанням стало питання персоналу – як утримання кадрів, так і фізичного захисту тих, хто опинився в районах бойових дій. Як реагували в Ощадбанку? Чи багато кадрових втрат пережив банк за 2022 рік? Міграція взагалі позначилась на роботі бек-офісу та відділень?

Багато наших співробітників виїхало за кордон, але багато й повернулось. Особливо після постанови КМУ про те, що працівники державних підприємств повинні бути в Україні, в іншому випадку ми можемо їх звільнити. Частина працівників врешті звільнилась за власним бажанням. Загалом протягом минулого року кількість персоналу скоротилась на 5 тисяч. З різних причин, у тому числі через міграцію. Але є й інші причини, такі як централізація функцій та підвищування ефективність усіх процесів. Ми розпочали ці проекти у 2021 році і продовжуємо їх реалізовувати попри війну.

Про збитки банку через агресію та судові процеси Ощаду проти РФ

Скільки відділень банку постраждало в результаті агресії станом на середину лютого 2023, і в яку суму оцінюєте втрати банку, зокрема через окупацію частини українських територій?

За наявною інформацією маємо 164 пошкоджених відділення. В Донецькій області працюють 19 відділень, в Луганській наразі жодне відділення не працює. Проте ми одразу відновлюємо роботу відділень на деокупованій території. В Херсоні працює вже три відділення, в Харківській області відкрито відділення в Ізюмі, Великому Бурлуці. Звичайно, Ощад повернувся до Бучі, Ірпеня, до Макарівського району.

Щодо збитків – ми зараз проводимо аудит, щоб повністю обрахувати втрати, завдані агресією росії Ощадбанку. Маємо дві категорії втрат – прямі (десь 360 млн грн) через руйнування та пошкодження, а також опосередковані. Загальні втрати наразі оцінюються мільярдами гривень.

Який вигляд мали відділення Ощадбанку у містах, які постійно обстрілює Росія

Робота з підрахунку збитків триває. Але до цієї суми включено й резерви, що були сформовані під кредити, видані підприємствам червоної зони (поблизу лінії фронту та на тимчасово окупованій території). До речі, кредити, застава за якими знаходиться на окупованих територіях, ми вже зарезервували на 100%. Загалом за рік маємо 12 млрд грн резервів. Плюс адміністративні витрати банку, це стосуються і персоналу, за рахунок надання матеріальної допомоги та підвищенню зарплат на початку агресії, а також енергетичної безпеки. Недоотриманий прибуток ми теж враховуємо.

Чи будете подавати до міжнародних судів (або вже подали) на Росію через ці втрати?

Вже подали. Зараз ми маємо успішний кейс щодо Криму – 7 грудня 2022 року Касаційний суд Франції завершив розгляд касаційної скарги Ощадбанку і підтримав позицію української фінустанови в суперечці проти рф стосовно компенсації збитків, спричинених анексією українського Криму. Тобто Касаційний суд залишив у силі рішення Арбітражного суду Парижа від 26 листопада 2018 року, згідно з яким росія зобов’язана компенсувати збитки Ощадбанку внаслідок анексії. Справа розглядалась більше шести років. Тепер сума, яка підлягає сплаті відповідно до рішення арбітражу, враховуючи відсотки, становить 1,5 мільярда доларів. Ми працюємо над тим, як використати це судове рішення, щоб знайти активи росіян, накласти арешт і таким чином відшкодувати завдані банку збитки. Було проведено важку та ретельну роботу, яка має добрий результат – рішення суду на користь Ощаду.

Ми також першими подали позов до ЄСПЛ щодо втрат під час повномасштабної війни і будемо працювати, щоб відшкодувати всі наші втрати. Ми взялися за це активно, маємо радників, маємо план роботи. Думаю, у нас добрі перспективи, щоб компенсувати завдану росією шкоду.

Зараз створено спеціальну комісію, ми збираємо дані про втрати, співпрацюємо з міністерством юстиції, плануємо відповідні заходи. Поки невідомо, чи це буде єдиний позов від України, чи від держбанків, чи окремо від Ощадбанку. Думаю, багато компаній та банків подаватимуть позови проти росії через величезні збитки, спричинені агресією. Нам потрібно "бігти", швидко збирати всі дані, щоб підготуватись до важкої юридичної боротьби з агресором.

Про кредитування бізнесу та портфель непрацюючих позик

Кредитування у перші місяці після повномасштабного вторгнення було призупинене усіма банками. Ощадбанк коли повернувся на ринок кредитування бізнесу?

Ми не припиняли кредитування, ліміти для підприємств та фізосіб не скасовували. Ощадбанк продовжував надавати можливість користуватися кредитами.

А якщо підприємство вже було під обстрілами, воно так само отримувало кредитні кошти?

Так, отримувало в рамках діючих кредитних лімітів. Ми не могли сказати, що закриваємо кредитну лінію через те, що потужності підприємства перебувають в зоні бойових дій, або просити, щоб компанія швидше погасила позику. Якщо зробити це, підприємство втратить можливість розрахуватись зі співробітниками, контрагентами та продовжувати діяльність. Звісно, у нас був і залишається розподіл за зонами, де розташований бізнес, – червона та зелена. Ми проводили та проводимо моніторинг ситуації з бізнесами, як вони почуваються, чи потрібна реструктуризація.

Так, ми повільніше розглядали нові ліміти, проте вже наприкінці березня активно фінансували сільгосппідприємства. Це було питання продовольчої безпеки, забезпечення посівної кампанії. Ощадбанк видав агропідприємствам 5 млрд грн у період посівної, впродовж квітня-травня, а далі розпочав підключатись до різних важливих для країни проектів, видавати кредити на закупівлю пального, енергетичного обладнання, на фінансування роботи підприємств критичної інфраструктури. Ми наростили портфель у сегменті малого та середнього бізнесу за минулий рік майже на 90%.

Фактично ми робили те, що банки зазвичай в кризу не роблять. Багато приватних, банків, якщо щось подібне стається в країні, поводяться як страуси – голову в пісок. Одразу "ми нічого не робимо, спостерігаємо". Але Ощадбанк продовжував кредитувати, і тому підприємства, коли бачили, що ми продовжуємо видавати кредити, краще обслуговували свою заборгованість. Я думаю, що це саме завдяки тому, що ми не робили паузи у фінансуванні бізнесу. Звичайно, було запроваджено кредитні канікули, як рекомендував НБУ, і це врешті також спрацювало на покращення платіжної дисципліни – зараз маємо високий рівень сплати відсотків за кредитами бізнесу.

Коли йдеться про кредитування бізнесу, то зазвичай мова про державні програми "5-7-9%" та інші. Чи є у банку зараз програми для тих бізнесів, які, наприклад, не відповідають критеріям державної кредитної програми?

Так, державна програма дає можливість отримати кошти за нижчими за ринкові відсотковими ставками, проте не всі компанії відповідають її критеріям. Ощад видає кредити і поза держпрограмами, тобто на ринкових умовах. Саме так ми фінансуємо великих корпоративних клієнтів. Певні сільгосппідприємства частково підпадають під умови програми, а частково ні. Проте, звичайно, малому та середньому бізнесу цікавіше отримати кредит у рамках держпрограми: ми наростили портфель кредитів ММСБ (мікро-, малий та середній бізнес) саме завдяки урядовим програмам.

До речі, Ощадбанк минулого року перебудував усі відповідні процеси – спростив процедуру видачі кредитів. Це також вплинуло на динаміку нашого портфеля. Як я зазначав раніше, протягом року портфель кредитів МСБ зріс на 90% – до 17,5 млрд грн. Якщо згадати, то декілька років тому портфель кредитів МСБ становив 5 млрд грн, сім років тому – лише 2 млрд грн. Планові завдання на 2023 рік – збільшити кредитний портфель до 21 млрд. Протягом січня-лютого було видано вже близько 350 кредитів на суму 1 млрд грн.

Компанії яких галузей, на ваш погляд, найбільше потребують зараз банківського фінансування? Підприємства яких секторів економіки найчастіше отримують кредити?

Усі галузі, які стосуються життєзабезпечення громадян, потребують фінансування. Це харчова промисловість, аграрне виробництво, трейдинг, продуктова безпека, логістичні проекти. Наша енергосистема зараз страждає внаслідок руйнації через ракетні обстріли, і ми розглядаємо фінансування проектів відновлення критичної інфраструктури. Маємо стратегічні напрями, що були затверджені КМУ для всіх держбанків. Це також транспорт, сільське господарство, компанії, які постраждали внаслідок бойових дій. Ми розробили стратегію воєнного часу та будемо її виконувати.

Сам бізнес в Україні вважаєте сміливим? Чи готовий він зараз отримувати кредити на розвиток, щоб зростати, розвивати нові проекти, інвестувати у майбутнє?

Попит на кредити є. Так, він не той, що був до війни, проте компанії звертаються, і по інвестиційні кредити також. Державні програми кредитування допомагають бізнесу вирішувати зокрема питання інвестиційного характеру.

Наприклад, у нас є програма кредитних гарантій від Експортно-кредитного агентства. Ощад вже видав 15 кредитів під ці гарантії. Отже, позичальникам потрібна менша застава, адже зараз на 100% покривати заставою суму кредиту підприємствам дуже важко. Ми працюємо з міжнародними організаціями. Європейський інвестиційний банк збільшив ліміти Ощаду. Тепер матимемо додатковий ліміт 25 млн євро для фінансування ММСБ з використанням гарантії. ЄІБ гарантує 70% кредиту, а на 30% має бути забезпечення від клієнта (застава). Це спрощує отримання позики.

Компанії готові брати кредити на розвиток, адже наш бізнес дійсно сміливий. Ощадбанк – ексклюзивний банківський партнер програми єРобота, в рамках якої уряд вже надав 1,5 млрд грн грантової допомоги бізнесу. Повертати гранти не потрібно за умови виконання вимог щодо створення робочих місць, і бізнес готовий зараз їх створювати. Ми допомагаємо підприємцям закуповувати генератори, обласні військові адміністрації беруть участь у цьому спільно з нами. Ощадбанк має меморандуми з Закарпатською, Чернівецькою та Львівською ОВА, в рамках яких останні компенсують чи планують компенсувати перший внесок чи частину відсотків бізнесу, який отримує у нас кредити. Зараз ми не говоримо про дефіцит заявок від підприємців. Навпаки, бачимо зацікавленість компаній у фінансуванні.

У Нацбанку кажуть – обсяг непрацюючих кредитів у банках зріс до 432 млрд грн. Там радять банкам використовувати зважений підхід до оцінки кредитного ризику. Також банки мають проводити гнучкі реструктуризації для позичальників. Яке ваше враження від ситуації з непрацюючими кредитами і як саме Ощадбанк підходить до вирішення цього досить проблемного питання?

Ощад має достатньо непоганий кредитний портфель, тобто наші клієнти є досить дисциплінованими. Приміром, що стосується ММСБ, то загалом маємо 11,6% кредитного портфеля, який не обслуговується. У червоній зоні цей показник вищий, у безпечних регіонах – нижчий.

Протягом останніх трьох місяців минулого року та одного місяця нового року вдалось дещо знизити відсоток непрацюючих кредитів: ми домовились із боржниками про реструктуризацію, щоб вони змогли увійти в графік погашення. Постійно працюємо і з тими, хто знаходиться на тимчасово окупованих територіях. Маємо чимало непрацюючих кредитів, що обули сформовані ще з попередніх криз, до повномасштабної війни. Так, зростання NPL внаслідок війни є, проте воно поки що не є некритичним. Як я зазначав раніше, загальна сума сформованих резервів становить 12 млрд грн. Більша частка сформована по старим непрацюючим кредитам, де була реструктуризація, і обслуговування призупинилося внаслідок повномасштабної війни.

Чи змінилась оцінка кредитного ризику останнім часом?

Так, змінилась. Зараз сформувались інші ризики, адже йде війна, і ми жодним чином не можемо знизити її потенційний вплив. При цьому розуміємо й те, що бізнес хоче працювати. Намагаємось компенсувати воєнні ризики за рахунок державних та міжнародних програм та гарантій. Зараз Ощад більш гнучкий, його ризик-менеджмент адаптувався після шокової терапії лютого-березня 2022 року, але контроль не погіршився. Економіка повинна розвиватись, і ми намагаємось аналізувати кожне підприємство так, щоб продовжувати кредитування, а не ставити його на паузу через загальні високі ризики.

Чи є очікування, що після війни NPL почне скорочуватися, в тому числі, завдяки очікуваній допомозі від країн-партнерів, від інвестицій для повоєнного відновлення?

Є відчуття, що так і буде. Буде більше грошей в економіці, буде дуже багато роботи. Інвестиції та міжнародні кошти дадуть поштовх для розвитку в усіх секторах. Ті клієнти, яких ми зараз фінансуємо, на мою думку, будуть відновлюватись першочергово.

Якщо підприємство на тимчасово окупованій території продовжує працювати, і у них є обігові кошти, чи повертає воно кредит, або ж що відбувається з його боргами?

Є випадки, коли компанія продовжує платити, хоча знаходиться в окупації. Є випадки, коли підприємство зруйноване повністю, і ми резервуємо такі кредити на 100%. Вивчаємо кожний кейс, щоб зрозуміти, чи можуть вони виплачувати заборгованість. Якщо ж зовсім немає варіантів – підприємство знищене фізично і кошти за кредитом власники повернути не в змозі, – то ми розглядаємо можливість зафіксувати збитки, та очікувати на репарації від рф, які покриють наші втрати від неповернення цього кредиту. Щоб не допустити знищення бізнесу, ми намагаємось релокувати його, маємо відповідну програму. Чотирнадцять підприємств вже релоковано до безпечних регіонів.

Про прибуток, капітал, іпотеку та блекаути в Україні

Непрацюючі кредити врешті впливають на фінансовий результат через фактор резервів. Бачимо, що Ощадбанк за 2022 рік отримав прибуток 690 млн грн. Це менше, ніж у мирному 2021 році, — якими були головні причини скорочення прибутку і якими були ключові можливості заробити прибуток взагалі у складних умовах 2022 року?

Звичайно, отримати прибуток ми змогли завдяки тому, що продовжували кредитувати і відповідно нарощували портфель. Це сприяло збільшенню процентного доходу. Протягом минулого року він зріс на 1,1 млрд грн. Комісійний дохід трішки знизився, але теж був непоганим, та компенсувався торговельним доходом з валютою. У цілому дохід Ощадбанку був вищим ніж у 2021 році, проте витрати теж зросли. Важливо, що ми були та є операційно прибутковими.

Також позитивний вплив на чистий прибуток мали індексні ОВДП у капіталі Ощаду: це такий своєрідний хедж на випадок кризи та девальвації гривні. В 2015 році банк був капіталізований цінними паперами, вартість яких, в том числі, була прив’язана до курсу валют. Якщо девальвація, то капітал хеджирується переоцінкою індексних ОВДП. До речі, попередньо в січні 2023 року Ощад має чистий прибуток понад 2,2 млрд грн. Прибутковість все ж важлива для збереження капіталу в умовах війни.

Яка ситуація зараз із капіталом? Коли може знадобитися докапіталізація банку?

Сьогодні це не потрібно. Ощадбанк є прибутковим, і все резервування компенсовано частково операційним прибутком, частково індексацією. Але прибуток має бути підтверджений незалежним аудитом, який зараз якраз триває.

Ощад здатний без вливання капіталу утримувати його адекватність на достатньому рівні – вищому за вимоги НБУ. Зараз маємо 15% адекватності регулятивного капіталу станом на 1 лютого 2023 року, а за нормативами потрібно мати не менше 10%. Це добрий запас міцності. Банк також залишається ліквідним.

Які кредити для фізичних осіб зараз в пріоритеті? Чи буде Ощадбанк розвивати автокредитування та іпотеку?

На даний момент у пріоритеті іпотека та автокредитування: ці сегменти ми будемо розвивати. Щодо іпотеки, наприклад, акцент робимо на державній іпотечній програмі. Програму "єОселя" спрямовано на певне коло споживачів, і обмежень там багато. Сподіваюсь, що її умови будуть змінюватись, і видач у 2023 році буде більше. Автокредити Ощад надає в межах ринкової програми, ми активно співпрацюємо з партнерами. Кеш-кредитування теж розвивається.

Попит на кредити для фізосіб порівняно з довоєнним періодом суттєво впав. Ощад видав 1 млрд грн автокредитів минулого року, а у 2021 році було 1,89 млрд грн. Водночас за "єОселею" зі старту програми видано 670 млн грн, а це 73% усього обсягу виданих банками-партнерами кредитів. Наша мета — залишаться лідером в цих сегментах, зважаючи на досягнення в 2022 році за часткою на ринку (автокредити та іпотека – більше 50%), тому і в поточному році плануємо тримати такі темпи.

Як змінилося іпотечне кредитування в регіональному розрізі?

Попит на іпотеку – в умовно безпечних регіонах. Значна частина позик видається у західних регіонах та в столиці. Люди розуміють, що купувати житло в місті поруч з лінією фронту недоцільно. У червоній зоні ми й самі надавати іпотечні кредити не будемо. У Києві, Львові, інших містах у західних областях Ощад стабільно надає позики на придбання житлової нерухомості.

У Ощадбанку 425 відділень у мережі Power Banking. Які ваші враження від спільної системи з іншими банками?

Це крута ідея, коли клієнт будь-якого банку може скористатись базовими сервісами у відділенні іншого банку. Наприклад, отримати готівку в рамках єдиних лімітів для всіх банків. Спільно з іншими фінустоновами за ініціативи НБУ ми створили мережу Power Banking, яка працюватиме навіть за умови повного блекауту. Під час перебоїв зі світлом може бути життєво важливо зняти кошти чи здійснити переказ. Для цього і призначено спільну банківську мережу.

Яким став вплив блекаутів на роботу банку, що довелось змінювати, скільки інвестувати в обладнання, як змінювати графік роботи, як долали усі негаразди, з цим пов’язані?

Вплив блекаутів на Ощадбанк був, але не критичний, тому що безперебійно працюють електронні канали банківського сервісу. Але ми почали процес закупівлі генераторів, готуючись до можливих перебоїв з електропостачанням ще до того, як НБУ запропонував створити мережу Power Banking. Певний вплив блекаути мали на комісійний дохід, адже тоді деякі відділення не працювали. Відсутність живлення більше вплинула на бізнеси, які не змогли через це працювати и їх фінансовий стан погіршився.

А як щодо технологічних збоїв, які можуть відбуватися через відсутність електроенергії?

Ощад має резервні канали живлення всіх критичних систем: коли один канал не працює, застосовується інший. Є потужні генератори, жодного разу під час блекаутів у нас не було перебоїв в операційних системах. В 2022 році ми взагалі не мали жодних проблем у роботі ІТ систем. Це, певно, один із найбільш стабільних років у цьому компоненті. 15 лютого минулого року і Ощад, і інші банки та держустанови зіткнулися з потужною хакерською атакою, але за дуже короткий час змогли її відбити. Після цього захист було суттєво посилено.

Про облікову ставку НБУ, нові вимоги з резервування та фіксований валютний курс

Облікова ставка – 25%. Проте депозити у великих банках – 7-11% річних. І ось НБУ оголосив про посилення вимог до резервування коштів на поточних рахунках і рахунках "до вимоги". Чи відчуваєте вже вплив рішення НБУ? Яким чином, за вашими спостереженнями, реагує ринок на посилення вимог регулятора? Чи будуть зростати депозитні ставки?

Ринок зреагував на нову ставку ще влітку минулого року. Але не весь, оскільки банки мають дуже багато ліквідності. Зараз після підвищення вимог до резервування ми відчуємо зростання відсоткових ставок за депозитами. Чого прагне Нацбанк? Трансмісії, щоб упоратись з інфляційним тиском – це перше. Друге: структура портфеля пасивів у банках має бути більш диверсифікованою. Тобто обсяг строкових депозитів має перевищувати обсяг коштів на поточних рахунках. Тому регулятор збільшив резервування за поточними рахунками. Банкам тепер потрібно заохочувати клієнтів до розміщення коштів на строкових депозитах. Проте не всі клієнти до цього готові, адже хочуть мати постійний доступ до коштів. Отже, завдання банків – зробити такий депозит, щоб клієнтам стало цікаво розміщувати кошти на певний термін. Ставки мають бути привабливими. Потрібна адекватна крива за строками депозитів, щоб не було такого, що ті, хто раніше постійно розміщували кошти на три місяці, зараз перейшли на один місяць і це може вплинути на розриви у ліквідності. Наскільки зростуть відсотки – залежить від банку. Якщо НБУ і надалі посилить вимоги, то ставки активніше зростатимуть, але й кредити стануть дорожчими. Проте чи будуть ставки по депозитах 20-25%, я не впевнений.

Ще одна проблема, за думкою НБУ, валюта на рахунках, за якою Нацбанк теж посилив вимоги із резервування. Як бути з валютою? Підвищувати ставки за вкладами з 0,01% до 3-4%?

Обсяг іноземної валюти на рахунках скорочується. НБУ послідовно проводить політику дедоларизації. Банкам не вигідно мати багато валюти на поточних рахунках, резервування відбувається в гривні на кореспондентських рахунках в НБУ, що блокує вільну ліквідність для вкладення у доходні активи.

Можливо, банки підвищать ставки за короткостроковими вкладами в іноземній валюті. Але лише тоді, коли є куди вкладати цю валюту на короткостроковий термін. Як правило, такий надлишок валюти розміщується на рахунках в іноземних банках. Банки будуть рахувати, де їм вигідніше вкладати валюту клієнтів – або надавати кредити, або розміщувати на коррахунках в іноземних банках, від цього буде залежати рівень відсоткової ставки. Стосовно кредитування, зараз не дуже багато підприємств, які можуть отримувати кредит в іноземній валюті. Для такого кредиту потрібна валютна виручка. До війни експортно орієнтованих компаній серед позичальників було більше, а зараз їх кількість зменшилась. Тому основний актив — тримати на коррахунках і отримувати відсоток на залишок.

Багато говорять про те, що очищення сектору від слабких банків буде продовжуватись, і за час війни в Україні ми побачили три випадки виведення з ринку – "Мегабанк", "Січ", "Форвард". На ваш погляд, які фактори будуть ключовими для тих, що будуть виведені з ринку, — бізнес-модель, перекоси у кредитуванні, слабка підтримка акціонерів чи інше?

Якщо розглянути причини, чому банк, який минулого року або вже в цьому виводиться з ринку, втрачає платоспроможність, то це не зовсім через війну. Причини інші: є фінустанови з російським корінням, є слабкі гравці з хибною бізнес-моделлю. Проте вони жодним чином не впливають на всю систему. Системні банки в Україні витримали іспит війною. Тож хвилюватись з приводу стійкості системи не слід. Тим більше, зважаючи на те, що зараз усі кошти фізосіб покриваються державною гарантією на 100%.

Банківський сектор витримав багато випробувань, а що вплинуло на довіру фізичних осіб до банків?

Це просто – люди отримували свої гроші, могли переказувати кошти, користуватись додатками. Тобто для клієнтів нічого не змінилось. Так, у перші місяці після вторгнення були відтоки коштів. Тоді головним було наповнювати банкомати та дати людям можливість отримати гроші. Зараз обмеження на отримання готівки становить 100 тис. грн на день, хіба цього мало? Ліміти цілком адекватні. Попит на зняття клієнтами коштів у перший час після нападу корелював з ракетними атаками. Після перших атак багато хто знімав готівку, але з кожною наступною атакою до банкоматів йшло дедалі менше і менше людей. Усі бачили, що банки продовжують працювати й жодної загрози для їх накопичень немає.

На ваш погляд, якими є ключові рішення Нацбанку у період з 24 лютого до сьогодні, які дозволили банкам втримати ліквідність та клієнтів?

Звичайно, запровадження лімітів на зняття, на конвертацію гривні у валюту було спрямовано на погашення паніки. Також важливим було те, що НБУ пом’якшив вимоги до банків, пообіцяв не карати за порушення певних нормативів. Це дало банкам можливість кредитувати. Фіксування курсу валют також було покликано стабілізувати ситуацію. Це сприяло імпорту критично важливих товарів. Також згадаю ініціативу Power Banking.

Яку роль виконує фіксований курс зараз та за яких умов НБУ буде переводити ринок на вільне курсоутворення?

Відпустити курс можна лише за умови серйозної фінансової підтримки з боку країн-партнерів та поліпшення ситуації з експортом. Одномоментно відмовитись від фіксованого курсу буде важко. Варто почати використовувати покроковий підхід, з огляду на ситуацію. Кеш-курс зараз суттєво вищий за офіційний. Якщо зараз відпустити курс, гривня може девальвувати, тому це потрібно робити зважено.

Наразі завдяки фіксованому курсу на валютному ринку існує деякий паритет між експортом, імпортом, та можливістю НБУ використовувати резерви для задоволення попиту на валюту. Безумовно, Нацбанк має більше інформації, бачить картину в цілому, і визначення курсу є його прерогативою. Ймовірність того, що курс знову буде 27, дуже мала. Але пізніше, коли після перемоги до країни піде потік коштів, гривня, можливо, зміцниться.