У виплаті відмовлено. Чому влада хоче змінити порядок надання допомоги вимушеним переселенцям

Українці, які через бойові дії змушені були покинути домівки, мають право на допомогу від держави. Умови надання державної допомоги цим категоріям населення з часу початку широкомасштабного вторгнення зазнавали змін. Крім того, у Раді зареєстрували новий законопроєкт №9653, що також пропонує відкоригувати критерії скасування виплат переселенцям. Фокус дізнався, як зараз відбувається призначення допомоги, що зміниться в разі ухвалення ініціативи та яка допомога від держави дійсно покращить життя тим, хто опинився в складній життєвій ситуації.

Хто в Україні має право на отримання виплати ВПО

Державна допомоги внутрішньо переміщеним особам (ВПО) на проживання регламентуються постановами КМУ від 20 березня 2022 року № 332 "Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам" та від 11 липня 2023 № 709 "Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб". Виплата допомоги на проживання надається тим ВПО, які

• перемістилися з територій, на яких ведуться (велися) бойові дії;
• тимчасово окупованих Російською Федерацією;
• мають зруйноване або непридатне для проживання житло.

"Щоб отримати цю допомогу, перш за все, потрібно мати докази факту внутрішнього переміщення, які засвідчуються довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб", — каже юристка RIYAKO&PARTNERS Катерина Голубцова Фокусу.

Для отримання довідки повнолітня або неповнолітня ВПО звертається особисто, а малолітня дитина, недієздатна особа або особа, дієздатність якої обмежена, — через законного представника із заявою про взяття на облік до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад. Заява про взяття на облік та включення до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб за технічної можливості може подаватися також через Єдиний державний вебпортал електронних послуг Дія.

З 1 листопада 2023 року допомога стала строковою. Тим, хто вперше звернеться, її призначать на шість місяців, і не на особу, а на сім’ю. "Для оформлення виплат ВПО тепер має звертатись одна особа від усієї сімʼї, а не кожен член родини окремо", — уточнила юристка. Допомога призначається з урахуванням доходів та майнового стану родини ВПО, а не на кожного члена сім’ї. Грошова допомога виплачується щомісяця одному з членів сім’ї. Її розмір залишився незмінним:

• для осіб з інвалідністю та дітей – 3 000 гривень;
• для інших осіб – 2 000 гривень.

Згідно з постановою №709, з 1 серпня виплати допомоги ВПО автоматично продовжили тим, хто її вже отримував, на один шестимісячний період, за винятком тих, хто:

• перебував за кордоном понад 30 календарних днів поспіль;
• відбуває покарання в місцях позбавлення волі;
• засуджений за окремі види злочинів проти основ національної безпеки або оголошених в розшук;
• повернувся до покинутого місця проживання.

Крім того, ця постанова передбачила верифікацію за "майновими критеріями". "Стало важливо враховувати майновий стан отримувача при призначенні допомоги. Це означає, що фінансова ситуація особи тепер впливає на рішення про надання допомоги", — сказала Катерина Голубцова.

Вона уточнила, що виплати можуть не продовжити після 6-місячного періоду особам, які придбали новий транспортний засіб, з року випуску якого минуло менш, ніж 5 років, чи мають на депозитному банківському рахунку кошти у загальній сумі понад 100 тис. грн; придбали іноземну валюту, а також банківських металів на загальну суму понад 100 тис. грн. Ці ж "майнові критерії" за три місяці до звернення враховуються при призначенні допомоги ВПО. Разом з тим, допомога може бути продовжена автоматично ще на один шестимісячний період, якщо в родині:

• діти з інвалідністю;
• особи, які доглядають за особою з інвалідністю;
• особи пенсійного віку;
• особи, які мають трьох і більше дітей віком до 18 років;
• неповнолітні та малолітні діти, які прибули без супроводу законного представника;
• якщо сукупний дохід на одного члена сім’ї не перевищує чотирьох прожиткових мінімумів (на 1 січня 2023 — 10 356 грн).

Закріплення критеріїв та збільшення лімітів на покупки: що пропонує законопроєкт №9653

Згідно з пояснювальною запискою законопроєкту №9653, його метою є закріплення на рівні закону України основних критеріїв для отримання внутрішньо переміщеними особами допомоги на проживання. Загалом ідея закріпити критерії в законодавстві раціональна. "Адже закон не можна так швидко змінювати в ручному режимі, як це роблять в Кабінеті міністрів. Це певна гарантія стабільності у визначенні підстав відмови у наданні допомоги", — сказав Фокусу юрист Ростислав Кравець.

Однак закріпити критерії пропонується у дещо іншому, ніж передбачено в постановах, вигляді. Як зазначають автори ініціативи, постанова КМУ №709 не бере до уваги той факт, що "певна особа протягом трьох місяців перед зверненням могла здійснити суттєві витрати чи оплатити послуги на суму від 100 тис. грн одним платежем, однак у цей самий період внаслідок збройної агресії, наприклад, потраплянням ракети в будинок, може втратити власне рухоме чи нерухоме майно, інші матеріальні цінності".

Крім того, нині не враховується можливість допомоги громадянам, які стали ВПО через техногенну катастрофу на Каховській ГЕС, оскільки частина територій Херсонської області є деокупованою. Проєктом закону пропонується внести зміни до ЗУ "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", зокрема:

• доповнити категорії ВПО, які мають право на отримання допомоги на проживання, особами, які перемістилися з територій техногенних аварій та катастроф, спричинених збройною агресією РФ проти України;
• визначити, що допомога призначається на кожного члена сім’ї у закріпленому розмірі без обмеження максимального розміру;
• не враховувати розмір отриманої допомоги під час обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги, що надаються відповідно до законодавства.

Отже, депутати пропонують закріпити такий перелік підстав для відмови у призначенні чи припиненні виплат щомісячної допомоги:

• ВПО знята з обліку;
• особа повернулася до покинутого місця проживання;
• було виявлено факт надання ВПО недостовірної інформації або неповідомлення про зміну обставин, що впливають на призначення допомоги;
• перебувають за кордоном більш як 30 календарних днів підряд (до 30-денного періоду перебування за кордоном не включаються дні службового відрядження, оздоровлення дітей, стажування, лікування та ін., що підтверджується відповідними документами);
• має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти у загальній сумі, що перевищує 200 тис. гривень, або облігації внутрішньої державної позики, строк погашення яких настав або визначений моментом пред’явлення вимоги, на загальну суму, що перевищує 200 тис. гривень;
• ВПО під час отримання допомоги здійснила на суму, що перевищує 200 тис. гривень, купівлю земельної ділянки, квартири (будинку), іншого нерухомого майна, цінних паперів та інших фінансових інструментів, віртуальних активів, інших товарів довгострокового вжитку (крім будівельних матеріалів, якщо в особи пошкоджено/знищено житло, та автомобілів);
• внутрішньо переміщена особа відбуває покарання в місцях позбавлення волі;
• засуджена за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтями 109 (дії, спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу або на захоплення державної влади), 110 (посягання на територіальну цілісність і недоторканність України), 111 (державна зрада) або частинами третьою — восьмою статті 111՛ 5 ККУ (колабораціонізм), або оголошені в розшук у разі отримання такої інформації;
• є заява ВПО про припинення виплат.

Так, законодавець пропонує не припиняти виплату допомоги, якщо за результатами верифікації встановлено наявність депозиту на суму до 200 тис. грн, а не 100 тис. грн, а також факт купівлі товарів до 200 тис. грн та автомобілю.

Консолідація даних та переїзд за вимогою ринку праці: як уряд може покращити підтримку переселенців

Загальна кількість ВПО в країні — 4,9 млн, зокрема 3,6 млн — з початку широкомасштабного вторгнення. З них 2,6 млн отримують виплати. Загалом цьогоріч на фінансування програм для підтримки ВПО було виділено понад 82,7 мільярда гривень, на наступний рік сума приблизно така ж. Формування критеріїв для непродовження виплат продиктоване потребою попередити зловживання серед отримувачів допомоги — з одного боку, а також актуалізувати перелік осіб, які дійсно потребують підтримки.

"Є такі ВПО, які реально потребують допомоги. За офіційними даними, близько 70% ВПО живуть виключно на державну допомогу. Це не означає, що є масштабні зловживання, але певна частина, очевидно, є. Оскільки кількість таких людей чимала, а бюджетні кошти обмежені, потрібні зміни. Плюс є ВПО, які зареєструвалися півтора роки тому, а за цей час їх статус якось змінився – придбали житло, вийшли на роботу. Тобто людина стала фінансово самостійною. Тому краще сконцентрувати підтримку на тих, хто не може це зробити, бо, скажімо, непрацездатні", — прокоментував Фокусу експерт з питань фінансів Ярослав Жаліло.

На думку економіста Бориса Кушнірука, чинні та запропоновані майнові критерії не показові. "В умовах проблем з фінансуванням державного бюджету, намагаємося скоротити кількість осіб, які потребуватимуть соціальних виплат. Але за великим рахунком, 200 тисяч гривень – це невеликі кошти, як і 100 тисяч. Наприклад, 100 тисяч лежить на депозиті під 15% річних. Ці 15 тис. гривень забезпечують покриття людині на рік? Навряд. Думаю, потрібно "танцювати" не від суми депозиту, а від доходу людини", — сказав він Фокусу.

При цьому, експерти наголосили: дохід варто співставляти з реальним прожитковим мінімумом та обраховувати не один показник інфляції, а три – для трьох соціальних груп. "Бо структура споживання у малозабезпечених людей геть інша, ніж загалом. Для них окремо потрібно розраховувати індекс споживчих цін і виходячи з цього переглядати прожитковий мінімум", — розповів у коментарі Фокусу економіст Борис Кушнірук.

Разом з тим для релевантного охоплення громадян соцзахистом, у країні варто консолідувати дані про отримувачів всіх видів допомог від держави. "Якщо є реєстр, знаєте, який дохід, то можете визначити, кому яку допомогу треба надати. У нас різні реєстри, тому хто, скільки отримує і чому – не знає ніхто. Це зроблено свідомо, щоб збільшити можливості для зловживань", — переконаний Кушнірук.

Потребує поліпшення і робота з працевлаштуванням ВПО. Так, із 40,1 тис. переселенців, які у січні — вересні мали статус безробітного, нове робоче місце за сприяння служби зайнятості знайшли 12 тисяч. Для того, щоб допомогти працездатним переселенцям стати на ноги, на думку Ярослава Жаліло, потрібно:

• громадам — створити адекватний реєстр ВПО з даними про те, хто ці люди, з якими спеціальностями;
• співставляти їх профілі з потребами на ринку праці в громаді і рекомендувати переїзд у регіони, де в них є потреба;
• уряду — запровадити квоти на працевлаштування ВПО.

Також громадам потрібно обмінюватися досвідом по роботі з ВПО. "Розповідати, хто і як влаштовує хаби для евакуйованих біженців, допомагає підприємцям з релокацією, з відкриттям сервісних мікропідприємств – щоб сприяти людям, які можуть працювати", — підсумував експерт.