Звичка прибіднятися: чи дійсно українці живуть так погано, як про це кажуть

Третина українців, оцінюючи фінансовий стан своєї родини, зазначили, що він поганий або дуже поганий. Водночас до повномасштабної війни економісти часто констатували, що українці люблять скаржитися та прибіднятися. Чи не маємо ми справу з такими перебільшеннями і зараз, дізнавався Фокус.

Все тече, все змінюється: доходи громадян зменшилися

Економічну ситуацію в країні українці оцінюють досить скептично. Як показало дослідження Центру Разумкова, у січні 2024-го 57% опитуваних її оцінили як дуже погану або досить погану, 5% — як добру або дуже добру, а 34% — як не погану і не добру.

Рівень добробуту власної родини громадяни України оцінюють дещо краще: майже третина (32%) кажуть, що економічна ситуація у родині дуже або досить погана, 52% вважають, що вона не погана і не добра, 12,5% — добра або дуже добра.

Відповіді на запитання, як змінилися доходи сім’ї після 24 лютого 2022 року, розподілилися наступним чином:

• 25% — значно зменшилися;
• 33% — дещо зменшилися;
• 32% — не змінилися;
• 4% — дещо збільшилися;
• 0,7% — значно збільшилися.

Дані опитування експерти вважають цікавими, але не показовими, бо більшість питань опитування виглядають дещо поверхневими. Тому відповідь на них відображає, скоріше, настрій респондента саме під час відповіді, а не об'єктивний стан речей.

До того ж до початку повномасштабної війни експерти часто казали, що українці люблять прибіднятися. По-перше, близько половини зарплат в Україні перебувають у тіні, а якщо платиш податки з мінімалки, краще не розповідати про свої широкі можливості. По-друге, чимало українців насправді вважають, що живуть дуже погано, бо постійно себе порівнюють то з олігархами, то з "середніми європейцями". І ці порівняння виявляються не на користь пересічного українця.

Бідність в Україні: оптимістичні оцінки все одно песимістичні

Можливо і зараз маємо справу з таким перебільшенням? Економісти так не вважають та кажуть, що різке падіння рівня життя в Україні у 2022-2023 роках навряд чи у когось може викликати сумніви.

"Навіть найоптимістичніша оцінка від Світового банку дає збільшення бідності за 2022 рік у 4,4 раза — з 5,5% до 24,2%, — зазначив у коментарі Фокусу Максим Орищак, аналітик компанії "Центр біржових технологій". — А більш критично налаштовані експерти оцінюють рівень бідності в Україні вдвічі вище".

Важливо розуміти, що глобальні дослідження міжнародних організацій робляться не для того, щоб на їх основі країни могли вибудовувати свою економічну політику, пояснює аналітик. А лише для того, щоб дослідники мали можливість бачити загальну картину та зміни у ній.

Оцінити рівень бідності зовсім непросто, хоча б тому, що відбувається плутанина з поняттями абсолютної та відносної бідності. Під абсолютною бідністю розуміють стан, у якому людина неспроможна задовольнити навіть базові потреби у їжі, житлі, одязі, теплі чи може оплатити лише мінімальні потреби, що забезпечують біологічне виживання.

Абсолютну бідність можна розрахувати, але критерії оцінки дуже різні. Наприклад, можна оцінити, скільки людей живуть на доходи нижче за прожитковий мінімум. Або визначити рівень життя в конкретній країні за ВВП на душу населення, за рівнем зарплат (медіанною, середньою, мінімальною), за структурою витрат тощо.

Під відносною бідністю розуміють неможливість підтримувати якийсь "стандарт життя", прийнятий у суспільстві чи країні. Тобто відносна бідність вказує на те, наскільки людина бідна у порівнянні з оточенням.

Очевидно, що межі абсолютної та відносної бідності не збігаються. Ба більше: у суспільстві можна ліквідувати абсолютну бідність, але відносна все одно залишиться, бо нерівність є постійним супутником суспільства.

Поріг бідності: скільки експертів — стільки думок

Який же дохід в Україні можна вважати таким, що не дозволяє людині покривати необхідні видатки? Думки експертів щодо цього виявилися дуже різними.

Аналітик Данило Монін вважає, що це дуже індивідуально і часто залежить від доступу до продуктів, які вирощуються самостійно. "Якщо людина вирощує продукти, або її родичі вирощують, до того ж, отримує субсидію на оплату газу та комунальних платежів, тоді можна жити на невелику суму, — каже експерт. — Проте в поточних умовах, якщо людина не має доступу до продуктів та субсидій, поріг бідності, ймовірно, знаходиться на рівні 5 тис. гривень, але тут доведеться економити на їжі".

Економіст Владіслав Банков вважає мінімальною необхідною сумою 250 доларів на особу на місяць, тобто, 9,5-10 тис. грн. "Це все дуже суб'єктивно та залежить насамперед від регіону проживання та наявності житла у власності. На жаль, сьогодні за цією межею знаходиться переважна більшість населення України", — вважає економіст.

В глобальному сенсі є припущення, що критичний поріг щоденних витрат на одну особу складає 5 доларів, зазначив у розмові з Фокусом Дмитро Чурін, директор аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital. Відповідно, це близько 150 доларів на місяць, що становить приблизно 5700 грн. Тож законодавчо встановлений прожитковий мінімум на 2024 рік на рівні 2920 грн є вдвічі меншим, ніж умовний показник, який тримаюсь в голові макроекономісти, зазначив експерт.

"Найчастіше межею бідності є прожитковий мінімум: якщо доходи людини менші за цей рівень, його зараховують до категорії бідних, — додає Максим Орищак. — На сьогодні це 2920 грн на місяць, або 97 грн ($2,5) на день. За даними Світового банку, міжнародний поріг бідності становить $2,15 на день. Тобто, кількість бідних за критеріями Світового банку та за українським прожитковим мінімумом мало відрізняються".

Водночас, каже Орищак, коли межею бідності ставиться дводоларова сума на добу, до цього не можна ставитися серйозно. "Чесно кажучи, це більше схоже на розрахунок утримання рабів. Але ж в Україні досить високий рівень освіти, ресурсозабезпеченості та інших переваг, які дозволяють або виставляти нижній кордон на значно вищому рівні, або підходити до цього питання по-іншому. Можливо, саме це інтуїтивне розуміння і сприймається як "прибіднення" українців, коли йдеться про оцінку власного фінансового стану".

"Фінансове рабство": мінімальні суми не дозволять вийти з бідності

Максим Орищак пропонує у питанні бідності відходити від підходу визначення меж "фінансового рабства". "Не важливо, це 2 долари чи 5 доларів — обидві суми не дають змоги вийти з бідності. Необхідно сконцентруватися на справедливому розподілі вже існуючих доходів у суспільстві, а у яких формах — це вже питання дискусійне. Якщо йдеться про трудові доходи громадян, можна просто орієнтуватися на практики більш розвинених країн. Наприклад, за мету можна взяти зростання медіанної заробітної плати до певного рівня від середньої", — зазначив Орищак у коментарі Фокусу.

За його словами, наразі це співвідношення в Україні становить близько 60%. Такі показники характерні для країн із низьким рівнем економічного розвитку та високим соціальним розшаруванням. Тож було б непогано досягнути середньоєвропейського значення в 75%. У цьому випадку щомісячна зарплата більшості громадян наблизиться до середньої, яка на сьогодні, за даними Work.ua, становить 19 500 грн.

"Тобто нормою для більшості у 2024 році стала б позначка 15 тис. гривень на місяць. Все, що менше цього рівня, мало б бути зоною відповідальності держави та підставою для допомоги", — вважає експерт.

За таких умов практично всі громадяни відчуватимуть не тільки економічний спад, але й зростання економіки, підсумував Орищак. До речі, саме тому в європейських країнах спостерігається висока політична активність громадян, адже всі успіхи та проколи урядів у підсумку відбиваються на їх доходах.