Нові правила стягнення боргів: юристи попереджають про ризики для українців

Ініціатива фінансового сектору щодо реформування правил стягнення заборгованості, яка активно обговорюється в травні 2026 року, відображає тривалий конфлікт інтересів між банківською системою та соціальним захистом громадян в умовах воєнного стану. Про це сказала адвокатка Діна Дрижакова у коментарі Фокусу.

Зазначимо, що в Україні не вшухають дискусії навколо кредитних боргів та захисту позичальників під час війни. Банківський сектор наполягає на пом’якшенні воєнних обмежень щодо стягнення заборгованості, аргументуючи це необхідністю відновлення нормальної роботи фінансової системи та зниження кредитних ризиків.

Проте правозахисники застерігають від таких кроків. Адже надто швидке повернення до довоєнних механізмів може призвести до хвилі конфліктів, зловживань і навіть втрати житла громадянами, які постраждали від війни. Фокус вже пояснював, які саме зміни пропонують банки, чому вони вважають чинні правила проблемою і чи можуть в українців забрати єдине житло та всі гроші за борги.

Яких змін щодо боргів клієнтів вимагають банки

Як розтлумачила адвокатка, керівниця ЮК "Prima Leader Group Діна Дрижакова, ініціатива фінансового сектору, яка активно обговорюється, стосується одразу кількох ключових напрямків.

"Банківська спільнота прагне суттєво прискорити процедури стягнення та знизити власні операційні витрати", — зазначає вона.

Передусім банки пропонують частково скасувати мораторій на стягнення іпотечного житла. Зараз законодавство забороняє примусове стягнення заставної нерухомості за простроченими іпотечними кредитами під час воєнного стану.

Фінустанови пропонують залишити захист лише для:

• знищеного житла;
• майна на окупованих територіях;
• нерухомості у прифронтових регіонах.

Для так званих "безпечних областей" банки хочуть повернути можливість примусового стягнення.

Фінансовий сектор також просуває ідею спрощення процедур повернення боргів, зокрема:

• повернення нотаріальних виконавчих написів;
• спрощене видання судових наказів про стягнення;
• повернення частини спорів до третейських судів;
• перегляд обмежень на штрафи та пеню під час воєнного стану.

Фактично банки прагнуть отримати швидші механізми повернення коштів без тривалих судових процесів.

Чому банки вимагають змін

У фінсекторі стверджують, що антикризові механізми, запроваджені після початку повномасштабної війни, виконали свою соціальну функцію, однак тепер починають створювати проблеми для економіки.

За словами адвокатки Діни Дрижакової, банки вважають, що частина позичальників почала свідомо користуватися воєнними обмеженнями.

"Мораторії призвели до того, що навіть ті позичальники, які мають дохід і перебувають у безпечних регіонах, користуються безкарністю та свідомо не платять за зобов'язаннями", — пояснює експертка.

Ще одна проблема — надзвичайно повільні судові процедури.

Через роки розглядів банкам доводиться формувати великі резерви під проблемні кредити, а це напряму впливає на вартість нових позик.

"Оскільки процедура стягнення застави через державні суди триває роками, банки змушені закладати ці колосальні ризики у відсоткові ставки для нових, добросовісних клієнтів", — зазначає Дрижакова.

За оцінками фінансового сектору, чинні правила також стримують розвиток іпотечних програм, зокрема державної "єОселі".

Юристи б’ють на сполох

Пропозиції банків серйозно критикують юристи і правозахисники. Передусім через повернення практики стягнення боргів за допомогою нотаріальних виконавчих написів.

До війни цей механізм уже неодноразово ставав предметом судових спорів.

"Практика стягнення боргів через нотаріусів у минулому супроводжувалася масовими порушеннями, коли виконавчі написи вчинялися на договорах, які не були нотаріально посвідченими, або на підставі суперечливих розрахунків боргу", — пояснює Діна Дрижакова.

У багатьох випадках боржники дізнавалися про арешт рахунків уже після фактичного блокування коштів.

"Повернення цього інструменту без жорстких запобіжників може призвести до хвилі свавілля", — попереджає адвокатка.

Також спрощені процедури через судові накази або третейські суди обмежать право громадян на повноцінний захист.

Позичальники ризикують втратити не лише можливість доводити форс-мажорні обставини, просити суд зменшити штрафи, а й оскаржувати неправильні розрахунки банків.

Найболючіше питання — житло: чи будуть забирати квартири за борги

Найбільше суперечок викликає потенційне скасування мораторію на стягнення іпотеки.

Попри те, що банки пропонують поширити нові правила лише на "безпечні" регіони, юристи вважають це надзвичайно ризикованим кроком.

"Багато громадян втратили роботу, бізнес чи здоров'я. Поява ризику втратити житло через кредитні проблеми може спровокувати серйозне соціальне незадоволення", — зазначає Дрижакова.

Особливо чутливим це питання є на тлі економічної нестабільності та масового внутрішнього переміщення українців.

Що вже змінює держава

Паралельно в Україні триває масштабне реформування системи виконавчого провадження.

Нагадаємо, Верховна Рада вже ухвалила законопроєкт щодо вдосконалення виконання судових рішень. Документ передбачає:

• автоматизацію пошуку майна боржників;
• цифрову взаємодію державних реєстрів;
• прискорення виконавчих процедур.

Водночас у загальних правилах стягнення все ще діє важлива соціальна норма. Єдине житло не можуть вилучити, якщо борг не перевищує 50 мінімальних зарплат. Станом на 2026 рік це приблизно 432 тис. грн.

Проте в іпотечних спорах ситуація інша, адже житло виступає предметом застави.

Саме тому банки прагнуть отримати для таких випадків окремі механізми захисту прав кредитора.

Тож наразі йдеться лише про пропозиції банківських асоціацій та концептуальні дискусії у парламентських робочих групах.

Однак фінансовий сектор дедалі активніше наполягає на поверненні "ринкових правил гри".

А влада тим часом опинилася між двома ризиками. Загрозою погіршення фінансової стабільності банків, з одного боку, та небезпекою масових соціальних конфліктів через виселення та борги — з іншого.

Поки юристи прогнозують, навіть за умови ухвалення змін, вони навряд чи запрацюють у жорсткому вигляді. Ймовірно, законодавці запровадять мінімальні пороги заборгованості та обов’язкові процедури реструктуризації. Також можливий географічний поділ регіонів за рівнем ризику і додаткові механізми захисту соціально вразливих позичальників.

Водночас сама поява таких ініціатив свідчить, що фінансовий сектор уже готується до поступового згортання воєнних кредитних послаблень і повернення до жорсткіших правил стягнення боргів.

Нагадаємо, раніше у Мін’юсті пояснили, яке майно не підлягає конфіскації через борги.

Також Фокус вже писав, у яких випадках можливе судове стягнення боргів за комунальні послуги і що змінилося для власників зруйнованого житла.