Порожні полиці чи нові ціни: як удари РФ змінюють магазини України
Російські удари по складах і виробничій інфраструктурі створюють ланцюговий ефект — бізнес втрачає продукцію та потужності, логістика стає дорожчою, торговельні мережі змінюють систему постачання, а кінцевий споживач, тобто покупець, може зіткнутися з меншою доступністю окремих товарів.
Армія РФ атакує цивільну інфраструктуру України. Удари по складах і логістиці призводять до критичних збитків торговельних мереж, які вже відчувають і споживачі. Водночас у Міністерстві аграрної політики та продовольства запевняють, що загального фізичного дефіциту базових продуктів харчування в Україні наразі немає і не передбачається.
Однак ситуація зі складською інфраструктурою залишається складною.
РФ знищує складську інфраструктуру
За словами міністра аграрної політики та продовольства Тараса Висоцького, удари по продовольчих складах відбувалися протягом усього періоду повномасштабної війни. Після масштабної атаки 5 серпня їхня інтенсивність стала найвищою від початку вторгнення.
Як повідомляв Фокус, найбільше складської інфраструктури за площею було знищено на Київщині, де зосереджена значна частина потужностей для забезпечення столиці. Значних пошкоджень також зазнали склади у Дніпропетровській області.
Тим часом Висоцький заявив, що один масштабний удар по великих складських об'єктах може завдавати бізнесу збитків на 3–5 млрд грн. А сукупні втрати від таких атак уже можуть вимірюватися десятками мільярдів гривень.
Остаточні суми ще уточнюються, оскільки компанії продовжують фіксувати пошкодження та оцінювати втрати.
Окремо повідомлялося про знищення складів компанії "Всеукраїнський Науковий Інститут Селекції" на Київщині. Внаслідок атаки були втрачені запаси готового насіння та багаторічні напрацювання щодо створення гібридів.
Що буде з цінами і товарами в магазинах
Як наголошують експерти, знищення складу означає втрату не лише самої будівлі. На таких об'єктах зберігаються значні запаси продукції, які потім мають потрапити до торговельних мереж. Тому після атак бізнес змушений перебудовувати логістику. Великі централізовані склади поступово замінюють меншими та більш розосередженими об'єктами. Також розвивається пряміше постачання від виробника до торговельної точки. А для покупця це означає, що в окремих випадках потрібного товару може тимчасово не бути на полиці або його асортимент буде меншим.
Саме на цей ризик звертає увагу заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук. За його словами, необхідно врегулювати питання відповідальності за продукцію, яка втрачається через воєнні ризики.
"Те, що сьогодні відбувається, буде нести економічні збитки для товаровиробників. Чому? Тому що ті ризики, які утворюються в ритейлі, вони хочуть перекладати на виробників, умовно кажучи", — зазначає він.
Експерт пояснює, що раніше після доставляння товару на склад відповідно до умов договору продукція переходила у власність торговельної мережі. Тепер такі угоди можуть переглядатися: "Раніше як: коли ти, постачальник, привозиш свій товар на склад, за угодою те, що вже знаходиться на складі, це вже стає власністю ритейлу. Сьогодні хочуть переглядати ці угоди і казати, що ви несете ту відповідальність за продукцію".
За словами Марчука, у результаті може виникнути ситуація, коли весь ризик фактично покладається на одного учасника ланцюга.
"Виходить так, що хтось продає, хтось отримує прибутки, а якщо щось стається, то відповідаєш тільки ти один", — пояснює фахівець.
На його думку, це може створити додаткові труднощі у відносинах між виробниками та торговельними мережами.
Чи здорожчають продукти
Водночас прямого прогнозу, що через знищення складів усі продукти подорожчають, експерти не дають. Проте атаки створюють додаткові витрати для всього ланцюга постачання.
Бізнесу доводиться шукати нові склади, перебудовувати маршрути, перевозити продукцію на менші відстані або працювати за схемою прямих постачань. Особливо чутливими є товари, для яких потрібні спеціальні умови зберігання та транспортування.
За оцінками, наведеними у галузевих матеріалах, логістика продукції, яка потребує охолодження, через перебудову ланцюгів постачання може подорожчати на 35–50%. Загальний вплив цього чинника на ціни продовольства оцінюється як можливе зростання до 2,5%.
Це не означає автоматичного подорожчання всіх продуктів саме на такий відсоток. Кінцева ціна залежатиме від конкретного товару, його запасів, вартості логістики, масштабу пошкоджень та можливості виробника швидко відновити постачання.
Магазини можуть отримувати товари меншими партіями
Перехід від великих централізованих складів до розосередженої системи має зменшити ризик втрати великих запасів продукції внаслідок одного удару. Водночас така модель складніша та дорожча в організації.
У результаті торговельні мережі можуть отримувати частину продукції меншими партіями або безпосередньо від виробника.
Марчук зазначає, що зрозумілі правила страхування могли б допомогти вирішити питання відповідальності та зменшити ризики для бізнесу. І в цьому контексті слід думати всім разом, як вийти з цієї ситуації.
За його словами, бізнес уже певний час очікує на програму страхування воєнних ризиків Міністерства економіки.
"Програма страхування від Міністерства економіки, яка мала б взяти на себе ці складові і забезпечити бізнес показанням того, як це могло б бути вирішено", — каже Марчук і наголошує на необхідності визначити умови, за яких страхові поліси реально працюватимуть.
"Так ми б закрили питання з тим, хто ж несе кінцеву відповідальність", — додає він.
І це має значення не лише для бізнесу. За словами Марчука, зрозумілий механізм відповідальності дав би змогу пояснювати споживачам ситуації, коли певної продукції немає в магазинах.
"А громадяни отримали б чітко зрозуміле пояснення, коли на прилавках магазинів не будуть опинятися ті чи інші продукти", — пояснює він.
Мінагро закликає ритейл і виробників ділити збитки
Міністр Тарас Висоцький також виступає за спільний розподіл втрат між торговельними мережами та постачальниками.
За його словами, неправильно покладати всі збитки лише на виробника або тільки на продавця. Умови мають визначатися окремо для кожної продуктової групи та конкретної ситуації — з урахуванням логістики, маржинальності та етапу, на якому було втрачено товар: "Не може бути покриття збитків на 100% коштом виробника, так само як не може бути 100% — коштом продавця. Це має бути розділено на логістичні етапи і проговорено, зокрема з урахуванням частки прибутковості, маржі кожного виду продуктів".
Мінагрополітики супроводжує переговори між торговельними мережами та постачальниками, щоб сторони могли визначати механізм розподілу втрат залежно від конкретної ситуації.
Довгостроковим рішенням у міністерстві вважають повноцінний запуск національної системи страхування воєнних ризиків, над якою працює Мінекономіки.
Окремо відносини між постачальниками та торговельними мережами може врегулювати законопроєкт №6068-д щодо захисту від недобросовісних торговельних практик. Документ уже пройшов перше читання, а Мінагрополітики підтримує його подальший розгляд.
Дефіциту продуктів в Україні не прогнозують
Попри масштабні втрати складської інфраструктури, у Мінагрополітики не прогнозують загального дефіциту продовольства.
Проблема наразі полягає передусім у перебудові логістики та ризику тимчасової відсутності окремих товарів, а не в нестачі їжі в країні загалом.
Водночас масштаб збитків означає, що українському бізнесу доводиться працювати в дедалі дорожчих і складніших умовах.
Економіст, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пензин звертає увагу ще на один наслідок війни: пошкодження підприємств і проблеми великих платників податків позначаються на державних доходах.
"Нам варто очікувати зараз зниження податкових надходжень. Ми розуміємо, що найбільші платники податків сьогодні потерпають", — каже він на Radio NV.
За словами Пендзина, це відбувається в момент, коли держава має величезну потребу у фінансуванні оборони: "У нас потреби на безпеку й оборону — не вистачає трильйона гривень".
Водночас про ризик загального дефіциту продуктів харчування наразі не говорять. А ось тимчасову відсутність окремих позицій, скорочення асортименту та додатковий ціновий тиск там, де атаки суттєво ускладнюють виробництво, зберігання або доставку, українці відчуватимуть.
Нагадаємо, 3 вересня президент України Володимир Зеленський заявив, що РФ ударила по заводу американської компанії Coca-Cola у Великій Димерці на Київщині.
Того ж дня внаслідок удару реактивних дронів Росії сталось займання у Борисполі. Повідомлялося, що ціллю стали склади фармацевтично-косметичної компанії.