Гроші є, але дістатися до них буде складно: як не залишитися без доступу до рахунків через атаки РФ

Нові атаки РФ по енергетичній та критичній інфраструктурі знову актуалізували питання стабільності банківської системи. Для клієнтів банків головне питання у такій ситуації — чи варто знімати гроші з рахунків, переводити заощадження у готівку та наскільки безпечно залишати кошти на картках.

У коментарі Фокусу експерти порадили розділяти два різні ризики: проблеми самої банківської системи та тимчасову неможливість скористатися банківськими послугами через перебої з електроенергією, мобільним зв’язком чи інтернетом.

За словами директорки Smart Corporate Service LTD, докторки економічних наук, MBA, DBA з корпоративного управління Олени Нусінової, говорити зараз саме про загрозу банківській системі як такій не варто.

"Я б не говорила сьогодні про загрозу банківській системі як такій. Атаки передусім створюють операційні ризики: перебої зі світлом, зв’язком, роботою банкоматів, терміналів чи мобільного банкінгу. Але тимчасово не мати доступу до грошей і втратити гроші — це зовсім різні речі", — сказала вона.

Що буде з банками під час тривалого блекауту

Українські банки за роки повномасштабної війни адаптували інфраструктуру до роботи в умовах перебоїв з електроенергією та зв’язком.

Нусінова зазначає, що альтернативне живлення, генератори, резервні канали зв’язку, дублювання критичних систем та автономні відділення Power Banking вже стали частиною банківської інфраструктури.

"Українські банки за роки війни суттєво змінили свою інфраструктуру. Альтернативне живлення, генератори, резервні канали зв’язку, дублювання критичних систем, автономні відділення POWER BANKING вже стали частиною банківської реальності. Тому навіть серйозний блекаут не означає автоматичної зупинки банківської системи", — зазначає Олена Нусінова.

Схожий висновок робить політичний стратег та адвокат у Вашингтоні Юрій Ванетик.

Тривалі атаки Росії на енергетичну та критичну інфраструктуру України закономірно викликають занепокоєння щодо стабільності банківської системи. Однак для пересічних українців важливо розрізняти два дуже різні ризики: збій у роботі самої банківської системи та тимчасову неможливість скористатися банківськими послугами через відсутність електроенергії, мобільного зв"язку або інтернет-з"єднання. Наразі другий ризик є значно реалістичнішим за перший.

За його оцінкою, наразі значно реалістичнішим є саме ризик тимчасової недоступності банківських сервісів, а не системного колапсу банківської системи.

Юрій Ванетик також посилається на дані Національного банку України щодо заходів безперервності роботи фінустанов, резервних систем та мережі Power Banking, де зазначено, що НБУ повідомляв приблизно про 2400 відділень, обладнаних резервним живленням і можливостями резервного зв’язку.

Чи потрібно запасатися готівкою

Певний запас готівки експерти вважають доцільним, але йдеться саме про резерв для повсякденних витрат, а не про масове зняття заощаджень із банків.

Олена Нусінова радить мати гроші на кілька днів звичайних витрат.

Чи потрібна готівка? Так, але я б не називала це "запасатися готівкою". Варто мати резерв на кілька днів звичайних витрат. Переводити в готівку значні суми або забирати депозити лише через очікування атак я економічного сенсу не бачу.

Юрій Ванетик називає орієнтиром приблизно один-два тижні звичайних витрат домогосподарства. Водночас конкретний обсяг резерву, за його словами, залежить від обставин сім’ї та місця проживання.

"Я б рекомендував мати достатньо готівки, щоб покрити приблизно один-два тижні звичайних витрат домогосподарства, залежно від обставин та місця проживання сім’ї. Люди, які живуть у районах, особливо вразливих до тривалих перебоїв з електроенергією або зв’язком, можуть обґрунтовано мати дещо більший резерв", — радить експерт і наголошує, що завдання такого резерву — не вивести заощадження з банківської системи, а забезпечити ліквідність у разі тимчасової недоступності банкоматів, терміналів чи мобільного банкінгу.

"Мета не полягає в тому, щоб забрати заощадження з банківської системи. Йдеться лише про те, щоб мати достатньо ліквідних коштів, якщо банкомати, термінали для карток або мобільні банківські застосунки тимчасово стануть недоступними", — каже він.

Водночас масове зняття депозитів, на думку Ванетика, може створити додаткові проблеми.

"Масове зняття депозитів насправді створило б непотрібні проблеми. Наразі немає підстав вважати, що українці повинні розглядати фізичну готівку як принципово безпечнішу за гроші, що зберігаються в регульованій банківській системі", — пояснює експерт.

Є й ризики, пов’язані безпосередньо зі зберіганням готівки вдома: "Готівка має власні ризики: крадіжка, пожежа, втрата та знищення внаслідок воєнних дій".

Тому Ванетик радить розглядати готівку передусім як екстрений платіжний інструмент, а не як інвестицію чи заміну банківському рахунку.

"Тому корисно розглядати готівку як екстрений платіжний інструмент, а не як інвестицію або заміну банківського рахунку", — зазначає у коментарі Фокусу фахівець.

Яку готівку краще мати

Юрій Ванетик окремо звертає увагу на номінали купюр: "В ідеалі домогосподарствам варто зберігати трохи дрібніших купюр гривні, оскільки під час тривалих перебоїв продавцям може бути складно давати решту".

Щодо валютних заощаджень експерт не бачить необхідності переводити звичайні кошти домогосподарства в долари чи євро лише через можливість блекауту.

"Люди, які зберігають заощадження в іноземній валюті, також можуть тримати невелику суму фізичних доларів або євро, але немає особливих причин переводити звичайні кошти домогосподарства в іноземну валюту лише тому, що можливий блекаут", — зазначає він.

У своєму коментарі він також посилається на операції НБУ з підтримки банків готівковою іноземною валютою та зазначає, що в березні 2026 року такі операції не виявили системного дефіциту готівкової валюти.

Чому краще мати картки двох банків

На думку Олени Нусінової, значно важливіше за великий запас готівки забезпечити кілька способів доступу до своїх коштів.

"Набагато важливіше забезпечити собі фінансову автономність. Мати картки двох різних банків, невелику суму готівки, декілька каналів доступу до коштів і знати, де знаходиться найближче автономне відділення", — каже експертка.

Ванетик також радить не залежати від одного банку та одного способу оплати: "Найпрактичніший запобіжний захід — диверсифікувати доступ, а не панічно диверсифікувати активи".

Він пояснює, що залежність лише від одного банку, однієї платіжної картки та одного мобільного застосунку створює зайву вразливість.

"Людина, яка повністю залежить від одного банку, однієї платіжної картки та одного мобільного застосунку, створила для себе непотрібну вразливість. Я б радив мати рахунки або картки щонайменше у двох банках, бажано, де це практично можливо, використовуючи різну платіжну інфраструктуру", — додає фахівець.

Також він радить мати при собі фізичні картки та перевірити, чи актуальний номер телефону, прив’язаний до рахунку: "Тримайте обидві фізичні картки при собі. Запам’ятайте або надійно зберігайте необхідну інформацію для зв’язку з вашими банками. Переконайтеся, що номер телефону, пов’язаний із рахунком, є актуальним".

Банківські послуги під час блекауту

Ще до виникнення проблеми клієнтам варто знайти найближчі відділення Power Banking.

"Клієнтам також варто заздалегідь визначити найближчі точки Power Banking, ще до того, як виникне надзвичайна ситуація", — каже експерт.

За словами Ванетика, мережа призначена для того, щоб під час перебоїв з електроенергією клієнти могли знімати готівку, здійснювати платежі та перекази й отримувати інші банківські послуги.

Він також зазначає, що розташування таких точок можна перевірити через застосунок "Дія".

Окремо Ванетик радить мати заряджений телефон і павербанк: "Невеликий павербанк для мобільного телефону зрештою може бути під час блекауту таким же важливим, як і готівка".

Причина проста: банківські операції дедалі більше залежать від можливості отримувати коди підтвердження, заходити в застосунок та підтримувати зв’язок із банком.

Які ризики є для грошей на картках

Окрім перебоїв з електроенергією та зв’язком, під час атак зростає ризик шахрайства.

Ванетик попереджає, що періоди невизначеності можуть використовувати зловмисники. Людям можуть надходити повідомлення нібито від банку про атаку, необхідність "підтвердити" рахунок або терміново перевести гроші на так званий безпечний рахунок. Тому експерт радить не повідомляти стороннім PIN-коди, CVV, паролі та коди автентифікації.

"Клієнти ніколи не повинні повідомляти PIN-коди, CVV-коди, паролі або коди автентифікації людині, яка несподівано з ними зв’язалася. Вони повинні заходити до банківських застосунків безпосередньо, а не через посилання, отримані в SMS, Telegram, електронній пошті або соціальних мережах", — зазначає Юрій Венетик.

Він також радить увімкнути сповіщення про транзакції та встановити розумні ліміти на карткові операції й перекази.

За його словами, якщо картка буде скомпрометована, такі обмеження можуть зменшити потенційні втрати до того моменту, коли клієнт виявить проблему та заблокує картку.

Що буде з депозитами у разі проблем із банком

Окремо постає питання захисту коштів, якщо банк стане неплатоспроможним.

У своєму коментарі Фокусу Ванетик зазначає, що під час воєнного стану в Україні діє особливий режим гарантування коштів фізичних осіб та ФОП.

"Під час воєнного стану Україна підтримує надзвичайно високий рівень захисту індивідуальних вкладників. Фонд гарантування вкладів забезпечує 100% покриття гарантованих вкладів фізичних осіб, включно з фізичними особами-підприємцями (ФОП), протягом дії воєнного стану та трьох місяців після його припинення або скасування", — каже він.

За наданою експертом інформацією, після завершення цього спеціального періоду гарантована сума відповідно до чинної моделі має повернутися до рівня не менше 600 тис. грн: "Після цього спеціального періоду встановлена законом гарантована сума має повернутися щонайменше до 600 000 грн відповідно до чинної системи".

Ванетик наголошує, що гарантія стосується гарантованих коштів на рахунках і депозитів, а не лише класичних строкових депозитів. Водночас закон передбачає певні винятки, тому для специфічних рахунків або дуже великих сум необхідно перевіряти конкретні умови.

За словами експерта, саме наявність такого механізму гарантування є однією з причин, чому забирати всі заощадження з банку та зберігати їх удома немає потреби.

Що робити під час великої атаки або блекауту

Ванетик радить готуватися до ситуації заздалегідь, а не чекати масштабного удару чи відключення електроенергії: "Найкраща стратегія — резервування".

За його словами, домогосподарство має бути здатним функціонувати кілька днів навіть у разі відмови одного з елементів фінансової інфраструктури. А для цього потрібні готівка, кілька платіжних карток, заряджені телефони та павербанки, а також інформація про альтернативні відділення й банкомати.

Водночас експерт не радить чекати моменту, коли масштабний блекаут уже почався.

"Людям також варто уникати очікування до моменту, коли масштабна атака або блекаут уже тривають, перш ніж знімати екстрений запас готівки. Коли тисячі людей одночасно приходять до банкоматів, тимчасові дефіцити та черги можуть виникати навіть тоді, коли сама банківська система залишається цілком платоспроможною", — пояснює фахівець.

Важливо також не сприймати недоступний банкомат або застосунок як ознаку банкрутства банку.

"Не менш важливо пам’ятати, що банкомат, який не працює, не означає, що банк збанкрутував, а тимчасово недоступний банківський застосунок не означає, що гроші клієнта зникли. Це операційні проблеми, а не обов’язково фінансові", — каже він.

Який запас грошей потрібен

Експерти не закликають українців масово забирати кошти з банків. Рекомендації стосуються насамперед резервного доступу до грошей.

Олена Нусінова радить мати готівку на кілька днів звичайних витрат, тоді як Юрій Ванетик називає орієнтиром один-два тижні. Обидва підходи передбачають, що йдеться саме про аварійний резерв, а не про виведення всіх заощаджень із банків.

"Тому моя рекомендація не "запасайтеся готівкою", а "запасайтеся варіантами доступу до своїх грошей". Для клієнта сьогодні це значно важливіше", — формулює головний принцип економістка.

Вона також застерігає від панічного зняття коштів: "Масове зняття коштів через страх, навпаки, може створювати додатковий тиск на ліквідність банків. І тут важливо не створювати проблему там, де її спочатку не було".

Нагадаємо, 25 вересня армія РФ вчергове завдала удару БпЛА по офісній будівлі в Солом'янському районі Києва. Зазнав удару провайдер Datagroup. У компанії підтвердили атаку на дата-центр, наголосивши, що співробітники не постраждали.

Раніше ворог знищив український дата-центр, де розміщувалися потужності MiroHost, а Cityhost втратив частину обладнання та почав розгортати резервні копії на серверах за кордоном.

Це вже не перший подібний випадок. 23 вересня через пошкодження дата-центрів частина абонентів у столиці залишилася без інтернету, а провайдери "Паутина" та UTELS проводили аварійно-відновлювальні роботи. Представник точки обміну інтернет-трафіком Анатолій Фроленков попереджав, що Росія вже кілька тижнів системно атакує дата-центри та вузли зв’язку.