Блекаути, закриті мости чи дефіцит бензину: чого бояться кияни перед зимою

Згідно із ексклюзивним опитуванням Фокусу, більшість українців бояться взимку всього: блекаутів, атак на мости, зростання цін, втрати роботи. Так, 43% респондентів на запитання, що їх найбільше турбує напередодні зими 2026-2027 років, обрали саме відповідь: "Усе з переліченого".

Люди одночасно хвилюються щодо відключень електроенергії (16%), масованих атак РФ (16%), проблем з опаленням (9%), перебоїв з водою (3%), зростання цін (4%) та сильних морозів (2%).

На тлі цих настроїв столиця входить у новий етап випробувань. Після серії російських атак на Південний, Північний, Дарницький мости та міст Метро Київ зіткнувся з транспортними колапсами, обмеженнями руху під час тривог та обговорюванням можливий дефіцит пального.

Зараз, 8 жовтня, ситуація неоднозначна. За словами водіїв, машин на дорогах поменшало. І пов’язано це з виїздом людей із міста. А пасажири громадського транспорту скаржаться на його нестабільну роботу та відсутність звичних маршрутів.

Так, киянка Ольга, яка живе на Левобережному масиві, а працює в офісі на Печерську, зараз доїжджає до місця роботи на авто за 15-20 хвилин.

"Думаю, половина міста виїхала, тож я на машині дістаюся швидше. Раніше їхала понад годину через затори, зараз — за 15-20 хвилин від Лівобережної до Бессарабки. Але це лише за відсутності тривог", — розповіла Ольга Фокусу.

Інша жителька столиці, яка користується громадським транспортом, теж зауважила, що через повітряні тривоги була змушена змінити свій ранковий режим. Проте їй на збори та дорогу доводиться закладати значно більше часу.

"Я живу на лівому березі, працюю на правому — у Солом’янському районі. На дорогу мені потрібно 45-60 хвилин. Раніше я могла прокинутися о 6-й, о 7-й вийти і о 8-й бути на роботі. Через тривоги доводиться підніматися о 5-й ранку, поспіхом збиратися… Розшукала альтернативний транспорт — міську електричку, кільцеву. Вона ходить за часом. Проте якщо не встигаєш на рейс, потім дуже велика проблема добратися, адже наступний поїзд — лише через годину", — каже Наталія.

Зауважимо, що для тих, хто щодня перетинає Дніпро, проблема не лише в затриманні чи пошуку альтернативного транспорту. У разі пошкодження одного з ключових мостів навантаження на інші переправи різко зросте, тож для частини киян маршрут між лівим і правим берегом перетворюється на багатогодинний транспортний квест.

Мости: "втома" металу, тимчасові переправи та нереалістичні обіцянки

Інженерка шляхів сполучення Анна Мінюкова наголошує, що мости Києва не були розраховані на удари "Шахедів" чи ракет, але певний запас міцності, закладений у проєкті, досі працює на користь міста.

Запас, закладений у проєкті, дійсно існує, але його не можна оцінити у форматі "ще стільки-то влучань витримає міст". Для кожного конкретного випадку потрібно оцінювати, які саме елементи конструкції були пошкоджені, наскільки змінилися їхні характеристики та як це вплинуло на роботу всієї системи.

Від ракетних та дронових ударів передусім страждають дорожнє покриття та монолітна плита проїзної частини. Такі пошкодження можна відносно швидко усунути. Вивести з ладу несні елементи набагато складніше, і не всі пошкодження автоматично означають необхідність перекриття мосту. Можуть бути різні сценарії: від обмеження руху по смугах до обмеження швидкості чи ваги транспортних засобів.

Саме про такі сценарії розповідають кияни, які щодня долають переправи.

"Пам’ятаю ту п’ятницю, коли після удару по мосту перекрили рух. Я додому добиралася півтори години замість 15 хвилин. Це був кошмар, — ділиться киянка Ольга. — Якщо мости почнуть закривати під час кожної тривоги, буде колапс, адже тривоги тепер можуть тривати з півночі до обіду".

Щодо ініціативи міністра відновлення, інфраструктури та транспорту Миколи Калашніка про будівництво насипних дамб з понтонними переправами через Дніпро за три місяці, експертка Анна Мінюкова називає цей термін сумнівним.

"Термін у 3 місяці нереалістичний. В першу чергу, для реалізації подібних проєктів необхідне прийняття відповідної постанови уряду… Для цього кожне міністерство має надати свої рекомендації та бачення і погодити запропоновані пропозиції. Це вже займе певний час", — пояснює Анна Мінюкова у коментарі Фокусу і додає, що наразі відсутнє конкретне бачення міністерством заявленого плану.

Це будуть повністю насипні дамби (глибина Дніпра у Києві 10-12 м, місцями 15-18 м), влаштування понтонних переправ (які за своєю суттю призначаються для військової логістики), чи все разом одночасно?.. Також не визначена кількість таких мостів і джерела фінансування.

Водночас міністр Калашнік запевняє, що самі конструкції мають забезпечити як мінімум половину пропускної здатності наявних мостів.

"Невідкладні рішення — це дамба і понтонна переправа, які швидко будуються… Ця робота вже розпочата", — заявив він.

Щодо ідеї тунелю під Дніпром як резервного маршруту, то це довгостроковий інфраструктурний проєкт, який може мати сенс як частина стратегії розвитку транспортної системи Києва, але не як швидке рішення на випадок надзвичайної ситуації до кінця року.

"Дана ідея не нова, активно вона розглядалася ще 2022 року. Взагалі, побудувати можна все що завгодно. Тут лише питання часу і грошей. На реалізацію подібного проєкту необхідний не один рік і не один мільярд грн. Можливо, враховуючи обстріли по мостах, які демонструють нагальну потребу для України, зокрема для Києва, у такій споруді, наші міжнародні партнери виявлять бажання профінансувати це будівництво. Але окрім того, що процес є складним, складним є і обслуговування, тобто експлуатаційне утримання, тунелю. На це також необхідне чимале фінансування і наявність достатньої кількості кваліфікованих інженерів. Як резервний маршрут на випадок пошкодження мостів до кінця цього року такий проєкт розглядати нереалістично. Це довгостроковий інфраструктурний проєкт, який може мати сенс як частина стратегії розвитку транспортної системи Києва, але не як швидке рішення на випадок надзвичайної ситуації", — зазначає Анна Мінюкова.

"Звичайно, що льодохід, збільшення течії і інші погодні умови впливають на експлуатації тимчасових споруд та потребують додаткових заходів для функціонування, як мінімум, встановлення льодорізів. Також влучання ворожих БпЛА та ракет матимуть значно інші наслідки, аніж подібні атаки на звичайні мости. Над забезпеченням захисту мостів роботи ведуться п'ятий рік і реалізуються з урахуванням їхньої ефективності. З удосконаленням ворогом зброї, змінюються і виклики з якими стикається Україна. Ще пів року тому росіяни не мали тієї зброї яку вони зараз застосовують з метою ураження мостів. Водночас, навіть зараз можливість одночасно вивести з робочого стану усі мости, надзвичайно низька. За таких умов будівництво понтонних мостів, дамб, тощо, не є необхідним. Зараз, коли почалися удари по мостам, скоріше за все, президент хотів показати суспільству, що все під контролем і країна здатна в короткі терміни реалізувати будівництво тимчасових мостів, таким чином заспокоївши людей. Проте основним фокусом має залишатися забезпечення протиповітряної оборони, як єдиного способу захисту об’єктів критичної інфрастктури, що працює, з урахуванням мостів і енергетики", — зазначає Анна Мінюкова.

Тим часом страх перед закриттям мостів уже змушує людей змінювати звичний режим життя.

"Моя подруга нещодавно їхала метро з "Мінської" до центру о пів на десяту ранку. Каже: "Такого в житті не було! Зазвичай у цей час вагони набиті, як оселедці в діжці, а тут я навіть сиділа", — розповідає Фокусу Ольга. — Це свідчить про те, що або люди масово виїжджають, або переходять на віддалену роботу через постійні повітряні тривоги".

Пальне: дефіциту немає, але ціни ростуть

Експерт з енергетичного ринку Геннадій Рябцев, наголошує, що інформація про масовий дефіцит пального і погіршення логістики не відповідає дійсності.

"Якісь проблеми є, але вони настільки дрібні, що, за великим рахунком, на них не варто звертати уваги. Водночас їх роздувають до космічних масштабів. А транспортний колапс у Києві відбувається також під час зливи, морозу або снігу. Він може бути спричинений аварією, пошкодженням зокрема на Південному мосту, коли працює лише одна смуга. Є багато різних чинників: наприклад, зупинка метро через відсутність електроенергії. Це ситуативна або локальна проблема. Вона може призвести, зокрема, до затримки постачання бензину на певну АЗС. Бензовоз просто застрягне у заторі й не зможе доїхати вчасно. Відповідно, на конкретній заправці тимчасово не буде певного виду пального. Але ж це життя і війна. На такі обставини потрібно зважати", — зазначає експерт у коментарі Фокусу.

Водночас акцентує, що ситуативний дефіцит у певних районах може виникнути через пошкодження АЗС, наприклад, йдеться про окремі районів Харківської, Дніпропетровської та Сумської областей. Але для абсолютної більшості регіонів України немає проблем із заправкою, коли немає повітряної тривоги.

Через російські атаки автозаправних станцій не вистачає. До війни їх було в сім разів більше, ніж потрібно з огляду на кількість автомобілів в Україні. Так само і з логістикою. Говорять про проблеми через удари дронів і пошкодження доріг, але не звертають уваги на стан, наприклад, Дарницького мосту. Там такі ями, що можна залишити підвіску автомобіля. Тому немає підстав говорити про якісь масштабні проблеми з логістикою. Ті, хто про них говорить, переслідують власні цілі, а саме, подальше підвищення вартості нафтопродуктів, оскільки зовнішній чинник уже не працює.

Тож, за словами експерта, головна проблема — не дефіцит, а ціни.

Кияни підтверджують, що черг немає, але ціни підвищують кожного дня.

"Ажіотажу немає, заправки працюють. Але ціни просто жахливі. Ростуть щодня, до 100 грн. Нещодавно бачила чергу на одній із заправок. Певно, люди боятьсяся, що бензин зникне", — розповідає Ольга.

"Пальне є і буде, якщо ситуація на зовнішніх ринках не стане критичнішою за сьогодення. Український ринок нафтопродуктів на 85% залежить від імпорту. Якщо американський президент Доналд Трамп заборонить експорт дизельного пального напередодні виборів, щоб приховати власні прорахунки у зовнішній політиці, це може негативно вплинути на доступність нафтопродуктів у Європі, а за певних умов, і на український ринок. Але цього ще не сталося. Дефіциту пального немає і поки що не прогнозується. Я не знаю, з чим пов’язана ця інформаційна кампанія… Гадаю, з черговим бажанням підвищити ціни на пальне", — зазначає Рябцев.

Юридичні наслідки: чи може роботодавець зменшити зарплату через запізнення?

На тлі регулярних обстрілів та перебоїв у роботі транспорту в Києві постало питання, що буде, якщо працівник не може вчасно дістатися до роботи через повітряну тривогу, перекриття мосту чи зупинку громадського транспорту? Чи має право роботодавець за це зменшити зарплату чи по-різному оцінювати становище працівників залежно від того, де вони живуть.

Фокус звернувся до адвоката з цього питання і з'ясував, що роботодавець має право визначати місце роботи, режим роботи та вимагати від працівника належного виконання його трудових обов’язків. Але він не має права визначати, де саме працівник повинен проживати.

"Ба більше, стаття 2-1 КЗпП прямо забороняє дискримінацію у сфері праці залежно, зокрема, від місця проживання. Саме через факт проживання на лівому березі — ні. Якщо двоє працівників виконують однакову роботу на однакових умовах, але одному встановлюють гіршу оплату лише тому, що він проживає в певній частині міста, це може розцінюватися як дискримінація за місцем проживання", — каже адвокат ЮК "Приходько та партнери" Дмитро Васюта.

Щодо запізнень через повітряну тривогу, перекриття мосту або зупинку транспорту, сам факт запізнення ще не означає порушення трудової дисципліни. У кожному випадку потрібно встановлювати причину запізнення та те, чи міг працівник реально на неї вплинути.

"Міністерство юстиції та система безоплатної правничої допомоги прямо зазначають, що перебування працівника в укритті під час повітряної тривоги може бути поважною причиною його відсутності на роботі. При цьому враховується не лише безпосередньо час, протягом якого тривала повітряна тривога, а й об’єктивно необхідний час для того, щоб дістатися до укриття та після відбою повернутися на робоче місце", — пояснює адвокат.

Катастрофічний сценарій: якщо кияни масово переїдуть на правий берег

Уявімо, що атаки на мости посиляться, а умови життя та праці на лівому березі погіршаться настільки, що люди почнуть масово переїздити на правий берег.

Оренда житла

За даними рієлторів, оренда квартир у Києві за два тижні після атак на мости подешевшала на 5,6%. Водночас у Дарницькому районі медіанна вартість оренди залишилася без змін — 15 тис. грн на місяць за однокімнатну квартиру. Двокімнатну квартиру в столиці в середньому можна орендувати за 25 тис. грн.

Транспорт

Більша частина трафіку по місту — приватні автівки. Збільшення кількості комунального транспорту (автобусів, тролейбусів) і обмеження руху особистим транспортом дозволить значно покращити ситуацію. Але якщо мости будуть перекриті на тривалий час, навіть це не врятує від колапсу.

То може українці не перебільшують, коли не приховують побоювань перед зимою?.. Проголосуйте і ви.

Чому це відбувається саме зараз?

Західні експерти вбачають у новій тактиці РФ спробу зламати українське суспільство перед зимою. Так, британський аналітик Гаміш де Бреттон-Гордон у статті для The Telegraph зазначає, що кремлівський очільник Володимир Путін, зіткнувшись із проблемами на фронті, робить ставку на терор проти цивільних.

"Якщо Росія не може перемогти українську армію, вона спробує зламати український народ і державу цієї зими", — пише експерт, нагадуючи про роль генерала Сергія Суровікіна, відомого як "Генерал Армагеддон", у руйнуванні Алеппо в Сирії.

За його словами, мости через Дніпро є очевидними цілями, адже їхнє знищення паралізує не лише Київ, а й усю північ України. "Це не поведінка людини, яка готується закінчити війну. Це поведінка диктатора, який готує своє населення до довшої війни", — наголошує де Бреттон-Гордон.

Тож, на думку аналітика, Захід має зрозуміти, що Путін намагається перенести війну на поле, де Росія має перевагу — випробування на витривалість цивільного населення. І якщо дозволити йому зрозуміти, що бомбардування Києва працює, він робитиме це й надалі.

Що робити киянам?

Усі опитані Фокусом експерти одностайні: українці мають розуміти, що живуть в умовах війни, тож ситуація не буде стабільною. А тому кожному з нас доведеться оцінювати наявні ризики та свої можливості й бути готовими адаптуватися до зміни ситуації.

"Робити прогнози неправильно — ніхто не знає, як буде розвиватися ситуація у зв’язку з війною. Те, що основні функції будуть забезпечуватися — пересування мостами, доставка продуктів і ліків, забезпечення населення комунальними послугами — факт. Але чи буде це відбуватися стабільно, ніхто спрогнозувати не може. Треба бути готовими до найгіршого сценарію, але сподіватися на найкращий", — наголошує Анна Мінюкова.

Нагадаємо, як Фокус вже повідомляв, 4 жовтня ворог атакував Північний міст. Тоді, щоб полегшити навантаження та забезпечити пасажирські перевезення, "Укрзалізниця" запланувала 18 додаткових рейсів міського експресу "Київ-Експрес" за маршрутом "Видубичі — Дарниця", які курсуватимуть з 5 по 9 жовтня.