"Дірява" ППО в Москві: куди росіянам тікати від ударів дронами (карта)

У Москві й області з травня поточного року регулярно прилітають дрони. Міноборони Росії звинувачує в атаках Київ, а українські сили не поспішають підтверджувати успішні пуски.

Перший раз безпілотники відпрацювали по центру Москви 3 травня. Уночі два ударні дрони здійснили атаку на Кремль, але їх ліквідували сили протиповітряної оборони ЗС РФ. Президент Росії Володимир Путін був у підмосковній резиденції Ново-Огарьово й тому не постраждав.

Наприкінці травня вибух пролунав у Новомосковському окрузі Москви у квартирі на 25-му поверсі. За версією російської влади, Київ застосував вісім дронів, але ППО "всі збили". Один із безпілотників знищили над селом Роздори, частиною Рубльовки, де живуть чиновники та бізнесмени. Резиденція Путіна розташована за 10 хвилин їзди.

Наступний інцидент — 4 червня приблизно о 4:00 ранку. БПЛА вдарив по військовій частині в місті Кубинка Московської області. Вибухи цього дня чули в районі поселення Марушкіно, в стороні аеропорту "Внуково". Системи ППО нібито збили п'ять апаратів.

24 липня безпілотники долетіли до Комсомольського проспекту, атакувавши будівлю поруч із Міністерством оборони РФ і бізнес-центр. Розслідувач Bellingcat Христо Грозев стверджував, що поруч розташований штаб кібероперацій Головного розвідувального управління Генштабу ЗС РФ.

Чергова спроба уразити цілі в Москві була вночі 28 липня. Мер Москви Сергій Собянін заявив, що столицю РФ атакував "ворожий безпілотник", але його збила ППО.

Відносно постійною ціллю для дронів стали вежі престижного бізнес-центру "Москва-Сіті" — 30 липня один дрон прилетів у хмарочос "IQ квартал", а інший — у будівлю бізнес-центру "Око-2". Повторна атака на "Москва-Сіті" сталася в ніч на 1 серпня.

Система ППО в Росії налаштована на міжконтинентальні ракети

Настільки часті вибухи в Москві через атаки безпілотників можна пояснити нестачею засобів протиповітряної оборони. Закрити ланцюгом ППО Москву та Підмосков'я, а тим більше всю територію Росії не вдасться, розповів Фокусу генерал-майор запасу СБУ, військовий експерт Віктор Ягун.

Система ППО в Росії дісталася від СРСР, і на той час її створювали з розрахунком на загрози балістики та міжконтинентальних стратегічних ракет.

"Навколо Росії налагоджували мережі попереджувальних станцій, вони сподівалися забезпечити отримання інформації про вильоти західних ракет. Кремль точно не готувався до війни із застосуванням малої авіації", — прокоментував експерт.

Як приклад Ягун навів посадку легкомоторного літака Cessna 172 на Красній площі в Москві 28 травня 1987 року в російський день прикордонника. Літак під керуванням 18-річного німецького пілота-аматора Матіаса Руста пролетів понад тисячу кілометрів над територією СРСР, а війська ППО ніяк не відреагували.

"ППО РФ захищають тільки урядовий квартал, Кремль. Комплекси "Панцир-С" ставили на будівлю Міноборони та біля резиденції Путіна. Більше вони ні на що не здатні. Одна з наших тактик — змусити росіян розкидати установки ППО, відвести частину від фронту", — додав Ягун.

Під атаку дронами ризикують потрапити не тільки москвичі, а й жителі інших міст. Підвищена небезпека в регіонах, де розташовані військові заводи й склади, великі залізничні вузли й ангари з авіацією та важкою технікою. Військовий експерт радить росіянам постійно бути напоготові. Поки громадян Росії рятує велика площа країни, найбезпечніше може бути в Сибіру, за Уралом або ближче до Камчатки — там набагато важче полювати за цілями.

"Але якщо військове керівництво України поставить завдання уразити об'єкти в глибокому тилу ворога, наприклад, якийсь завод у Татарстані, можливості ЗСУ зростатимуть", — резюмував генерал-майор.

Фокус 9 серпня писав про вибух на Загорському оптико-механічному заводі в Сергієвому Посаді. Підприємство входить до структури "Ростех" і є одним із лідерів із розроблення та виробництва військової оптики.

А ввечері 10 серпня в підмосковному місті Одинцово загорівся склад пивної продукції на вулиці Зеленій. Пожежа поширилася на 2800 квадратних метрів.