Смертельні удари по полігонах: хто винен у загибелі українських військових в навчальних центрах
Російська армія вкотре завдала удару по військовому полігону. Цього разу ракета "Іскандер" поцілила поблизу Шостки під час занять. Фокус розбирався, чому ці трагедії продовжують повторюватись, хто винен та як протидіяти загибелі військових на полігонах.
У вівторок, 20 травня російська армія завдала ракетного удару по стрільбищу в Сумській області. Унаслідок атаки, яка сталася під час занять на стрільбищі військової частини, загинуло шестеро військовослужбовців, понад десять отримали поранення. Сам табір знаходиться менш ніж за 50 км від лінії бойового зіткнення.
За фактом трагедії розпочато службове розслідування. Командира військової частини відсторонено від виконання обов’язків, а відповідні матеріали передані до правоохоронних органів.
Національна гвардія запевнила, що надаватиме всю необхідну інформацію та сприяння для розслідування.
"Командування НГУ спільно з правоохоронними органами надасть жорстку правову оцінку діям усіх посадових осіб за результатами розслідування трагедії, що сталася 20 травня внаслідок ракетного удару в Сумській області", — ідеться у заяві НГУ.
Удари по українських військових полігонах: чому трагедії повторюються
Трагедія, яка сталась 20 травня — не перша. 13 березня 2022 року російські війська завдали ракетного удару по Міжнародному центру миротворчості та безпеки поблизу міста Яворів, за 25 км від кордону з Польщею. За даними українських офіційних осіб, було випущено майже 30 крилатих ракет.
Тоді офіційно загинуло 35 осіб, ще 134 були поранені.
Того ж року, 25 червня, голова Чернігівської ОВА В’ячеслав Чаус повідомив про ракетний удар по селищу "Десна" та закликав жителів області негайно сховатися в укриттях. Пізніше, в ефірі національного телемарафону, Чаус уточнив, що внаслідок удару пошкоджено об’єкти інфраструктури, але, за попередніми даними, жертв немає.
Оперативне командування "Північ" підтвердило ракетний обстріл "Десни" російськими військами. За даними військових, окупанти випустили 20 ракет типу "земля-земля" та "повітря-земля" з території Білорусі.
3 листопада 2023 року російські війська вдарили ракетою "Іскандер-М" по особовому складу 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади під час церемонії нагородження до Дня ракетних військ і артилерії в прифронтовій зоні. За даними ЗМІ, загинуло приблизно 20 військових. Генштаб тимчасово відсторонив від обов’язків очільника бригади Дмитра Лисюка. Міністр оборони Рустем Умєров підтвердив атаку та доручив провести перевірку. Голова Закарпатської ОВА Віктор Микита закликав утриматися від розважальних заходів на знак пошани до загиблих. У бригаді офіційно подію не коментували.
1 березня 2025 року Росія застосувала касетну ракету "Іскандер-М" по полігону поблизу Дніпра, за 100 км від лінії фронту. Удар стався під час шикування, що призвело до масових втрат. За день до цього біля полігону був помічений російський розвідувальний безпілотник.
Командувач Сухопутних військ Михайло Драпатий визнав трагедію, пообіцявши покарати винних у недбалості, зокрема за застарілі процедури, які наражають військових на небезпеку.
Державне бюро розслідувань (ДБР) відкрило кримінальну справу, відсторонивши від обов’язків керівника центру підготовки та командира частини.
Російські удари по навчальних центрах: хто винен у загибелі військових
За словами військового експерта Дмитра Снєгирьова, керівництво навчального центру повністю проігнорувало питання безпеки військовослужбовців на полігоні. Зокрема, була інформація про використання противником розвідувальних БпЛА, але, судячи з даних із місця подій, вона не була врахована. Також питання, чому навчальний центр розташований близько до кордону з РФ.
"Йдеться про масове скупчення особового складу в умовах роботи ворожих розвідувальних БПЛА. Якщо інформація про наявність даних щодо БПЛА у керівництва підрозділу підтвердиться, це свідчить про повне ігнорування загроз. Хто має відповідати? Керівництво підрозділу — комбат та інші посадові особи. Йдеться про кримінальну відповідальність. На жаль, висновків не роблять ані ми, ані противник", — каже Фокусу експерт.
На думку Снєгирьова, не можна списувати все тільки на працівників та керівництво навчального центру, справа тут у кадровій політиці, а саме призначення людей, які не відповідають своїм посадам. Також є проблема з підготовкою особового складу в умовах, коли ворог активно проводить розвідку місць навчань. А також обмежені фінансові можливості західних партнерів і Міноборони.
У підсумку експерт радить дочекатись висновків ДБР.
Удар по скупченню українських військових: як протидіяти таким трагедіям
На думку Кирила Сазонова, військовослужбовця ЗСУ, переносити навчальні центри глибоко в тил нераціонально через великі витрати часу та пального. Щоб запобігти масовій загибелі військових, їх потрібно тренувати окремо невеличкими загонами.
"Рецепт: не збирати понад 10 людей. Ти можеш не бачити ворожий дрон, але він тебе бачить. Тренуй групу з 5 осіб — цього досить. Кілька таких груп можуть працювати окремо. Для штурму, оборони, стрільби з кулемета чи РПГ — 5 вистачить. Для їжі також. Дотримуйся заходів безпеки. Хочеш велику їдальню, місце для куріння чи шикування, ряд наметів? Будуй, але це мішень. Невже хтось цього не розуміє? Видно, що так, — висловився Сазонов.
Дмитро Снєгирьов теж радить розосереджувати особовий складу навчальних центрів. А також посилювати протидію ворожим БпЛА над небом.
"Ймовірно, БПЛА працював на високій висоті, поза зоною ураження ППО. Мова, скоріше, про "Орлани", який літає на висоті від трьох кілометрів і вище, поза досяжністю мобільних груп ППО", — зазначив експерт.
Нагадаємо, за останні дні одразу кілька бойових командирів — 47-ї окремої механізованої бригади "Маґура" та 59-ї ОШБр — заявили про звільнення або були відсторонені від посад. Причина — конфлікти з вищим керівництвом через суперечливі накази. Фокус розібрався у причинах управлінської кризи у ЗСУ.
Також Фокус писав, все що відомо про нового вітчизняного ударного дрона KRAMPUS, який заступає на службу до ЗСУ.