Чорношкіра Русалонька і жінка-Бонд. Що роблять із кінематографом гендерна та расова лояльність

Політкоректність і нові тенденції світу кіно, що вимагають присутності в кадрі представників різних рас і гендерної орієнтації, продовжують залишатися на порядку денному, і режисери, добровільно або ж на догоду цим самим тенденціям, надають давно відомим сюжетам дух сучасності — що, втім, не завжди подобається публіці.

Свідченням тому є провал мінісеріалу "Анна Болейн", в якому англійську королеву зіграла чорношкіра акторка Джоді Тернер-Сміт. Трисерійний фільм із тріском провалився в рейтингу IMDb, а критики назвали його найгіршим проектом всіх часів. Сама ж виконавиця головної ролі у відповідь на критику заявила:

"Люди втрачають нюанс, що історично кольорові були стерті з історії — і, таким чином, була стерта їхня людяність. Ми ж не стираємо людяність білих людей. Ми прибираємо расу з розмови, щоб в центрі всього цього розповідати людську історію".

Новий Джеймс Бонд. Хто стане наступним агентом 007 — чоловік чи жінка?

Ця невдача не зупинила ділків кіноіндустрії, які продовжують просувати політкоректність, при тому навіть, що іноді вона суперечить споконвічному сюжету. Взяти хоча б бондіану. Пару років тому в ЗМІ поповзли чутки про те, що новим Джеймсом Бондом стане актриса Лаша Лінч, яка зіграла подругу-пілота головної героїні в стрічці "Капітан Марвел" — який би це вигляд у підсумку не мало.

В результаті роль Бонда в серії "Не час помирати" зіграв все той же Деніел Крейг, а зараз букмекери в якості нового агента 007 бачать темношкірого Рене-Жана Пейджа, відомого за серіалом "Бріджертони", де він зіграв графа Гастінгса.

Цей історичний проект про життя англійської знаті, як і "Анна Болейн", піддався критиці за спотворення історичних фактів, оскільки, на думку оглядачів, за часів Регентства чорношкірі ніяк не могли бути представниками аристократії. Масла у вогонь підлило й те, що роль королеви Шарлотти виконала темношкіра актриса Голда Рошевель.

Чорношкіра Русалонька — мейнстрім, що загрожує скандалом

Не залишилися осторонь від нових віянь і старі добрі казки. Так, у 2019-му чимало шуму наробила новина, що русалоньку Аріель зіграє 19-річна співачка Геллі Бейлі. Нову персонажку вважають оптимальною з точки зору віянь часу, але точно далекою від звичного бачення об'єкта захоплення, поклоніння, інтересу або просто симпатії.

Русалонька зачепила шанувальників діснєєвської класики не просто так. Представники покоління, яке виросло на популярних мультфільмах американської "фабрики анімаційних казок", обурені такими грубими змінами в образі майже сакральної героїні, зробленими на догоду популярним настроям у суспільстві.

У мережі вже з'явилися кадри зі зйомок перезапуску діснєєвської казки, які викликали неоднозначну реакцію публіки.

Гендерно-нейтральна фея-хрещена з "Попелюшки" як апофеоз позитивної дискримінації

Не оминули зміни й історію про Попелюшку. На роль головної героїні автори нової версії казки запросили колумбійську співачку Камілу Кабейо, яка має досить органічний вигляд у цьому образі. Але ось вибір кандидатури на роль феї-хресної у багатьох викликав якщо не обурення, то подив. Творити диво в новій-старій кіноказці буде 51-річний актор і співак Біллі Портер, який постав у трейлері "Попелюшки" як гендерно-нейтральна фея в яскравій сукні.

Політкоректність у маси: хто став першопрохідцем

Слід зазначити, що до головних героїв знаменитих творів кінематографісти і театральні постановники дісталися відносно недавно. Але, якщо простежити еволюцію появи нетрадиційно інтерпретованих образів на екрані, то можна згадати леді Гвіневру в британському серіалі "Мерлін" — яка, за задумом творців проекту, виступала в ролі чорношкірої покоївки сестри короля Артура. Або "Анну Кареніну" в лондонській театральній постановці режисера Джо Кліффорда, де всі жіночі ключові персонажі були представлені чорношкірими актрисами.

Сюди ж можна віднести нову версію казки "Лускунчик", яка вийшла на екрани в кінці 2018 року. В авторській інтерпретації класичного твору Ернста Теодора Амадея Гоффмана глядачі познайомилися з німцем Дроссельмаєром у виконанні Моргана Фрімана. Хоча, справедливості заради, варто відзначити, що в цій постановці взагалі від оригіналу збереглося небагато.

Кількома роками раніше творці серії фільмів "Тор" від кіностудії Marvel вирішили логічним запросити на роль скандинавського міфологічного героя Геймдалля британського актора афроамериканського походження — Ідріса Ельбу.

В той же ряд сміливо стає постановка режисера Гая Річі історії про короля Артура ("Меч короля Артура"), яка сильно "грішить" реверансами на адресу позитивної дискримінації. Цей цікавий фентезі-фільм взагалі претендує на звання "космополіт десятиліття". Тут ми побачили кельтів, римлян, вікінгів, чорношкірого лицаря Круглого столу і навіть китайського майстра бойових мистецтв.

Правда, в цій стрічці і сам король Артур не дуже сподобався глядачам. Іконічний британський герой, за задумом режисера, починав свій героїчний шлях викидайлом у борделі, що також веде глядача далеко від оригінальної історії.

Втім, якщо ми копнемо далекий 2012 рік, то виявимо там і зовсім дивовижне явище, а саме — компаньйона Шерлока Голмса — доктора Джона Ватсона у виконанні жінки-азіатки, актриси Люсі Лью. Просто серіал "Елементарно" так давно прижився на екранах, що його герої, перенесені в сучасний Нью-Йорк і зі зміненою статтю, вже нікого не дивують.

Імовірно, творців саме цього серіалу можна вважати основоположниками моди на ключових екранних героїв-перевертнів. Масштабний тренд, який змінює масову культуру, підкрався до нас безшумно, як це часто буває, запустивши незворотні процеси, до яких вже приєднуються провідні світові режисери.

У 2018 році Стівен Спілберг заявив, що готовий у наступній частині саги про Індіану Джонса зробити головну героїню жінкою. "Думаю, що ми змінимо ім'я — і замість Джонса у нас буде Джоан. Не бачу в цьому нічого поганого", — сказав режисер. Правда, Спілберг не визначив, яку роль у зйомках майбутньої стрічки він відводить для себе особисто і чи планує взагалі оскароносний режисер брати участь у долі Індіани-жінки.

Як би там не було, ясно одне: більше ніхто не бачить проблеми в кардинальних змінах культових літературних і кінематографічних образів, за винятком, мабуть, самих споживачів кінопродукту. Але...як ми бачимо, їхню думку враховують в останню чергу.

Беручи до уваги, якими темпами набирає обертів позитивна дискримінація за всіма критеріями, в найближчому майбутньому ми можемо розраховувати на появу Отелло-азіата з непередбачуваною гендерною приналежністю, вагою і сексуальною орієнтацією. Адже на захист кожної невідповідності образу знайдеться мільйон аргументів "за". А справа глядача нескладна — купити поп-корн і розрахуватися за квитки в касах. Тобто просто компенсувати витрати продюсерів на бюджет проекту і дати їм трохи заробити зверху.