Тотальний блеф і запаморочення від успіхів. Із чим закінчують 2021 рік
Тотальна відсутність будь-якої ідеології унеможливлює розмову з виборцем у принципі, коли вже всім стало зрозуміло, що Велике будівництво, мільярд дерев та інші диджиталізації та реформи судів людей не цікавлять зовсім, як, до речі, і деолігархізація.
Коротко про політичну картину парламентських партій і перспективу, якщо ситуація не зміниться.
1. "Голос" – тотальний розвал
Єдина політична сила, яка примудрилася повністю втратити рейтинг, перебуваючи в опозиції.
Причина – демонстративні атаки на суверенітет України в питаннях здійснення правосуддя, боротьби з корупцією, економіки, позиціонування себе як "представників Заходу" з елементами риторики Порошенка.
Ситуація не виправляється нічим, ніким, про "Голос" як політичну силу можна забути назавжди.
2. "Батьківщина" – золотий час для Юлії Володимирівни
Практично всі дії влади підпадають під "природну" критику Батьківщини, тобто опозиційний тренд є повністю комфортним.
Ніяких нових ідей немає, жодних нових кроків немає, але ситуація в країні, особливо в енергетиці, трохи підживлює свого виборця.
Перспективи — поліпшити свій результат приблизно в півтора рази, відсотків до 8, якщо якась із нових політ сил не забере виборця, що, швидше за все, й станеться.
У цьому випадку зберегти своє нинішнє представництво в парламенті, але точно стати учасником коаліції.
3. ОПЗЖ — легке запаморочення від успіхів, дещо не підтверджене реаліями
Надія на те, що виборцю набрид порохоботський курс влади і він готовий його ревізіонувати на виборах.
Теза справедлива в першій частині, але не має відношення безпосередньо до ОПЗЖ у другій.
Численні невеликі політпроєкти, орієнтовані на південний схід, активно рейдерять виборця в ОПЗЖ і навіть, не подолаючи бар'єр, крадуть відсотки.
Перспектива — 55-60 мандатів і роль опозиції, можливість зміни із входженням у більшість виключаю.
4. ЄС – тотальний блеф
ЄС упевнено та міцно вперся в електоральну стелю, тримаючи свого виборця максимально мобілізованим постійно і повернувши сегмент, раніше вкрадений "Голосом", але це все.
12-15% максимум, причому чим більше ЄС накачує армовіром свого виборця, тим активнішим є виборець, якому цей армовір набрид ще за Петра Олексійовича.
Жодних можливостей для росту немає, жодних спроб знизити політичну впертість і поборотися за поміркованого виборця немає, але є тотальне домінування в гуманітарно-ідеологічному курсі.
Яке дозволяє вирішувати головне завдання — стати старшим партнером у коаліції майбутнього парламенту, навіть завівши туди лише людей 40.
Забігаючи наперед — участь будь-якого політпроєкту в коаліції з ЄС відправляє його в політичну могилу гарантовано, глобальна мета ЄС — прем'єрство Порошенка, що прямо суперечить глобальній меті "Батьківщини" — прем'єрству Тимошенко.
5. "Слуга народу" – тут без сліз складно
Цілковита катастрофа, знаєте, той випадок, коли школярів пів години не можна вишикувати на лінійку першого вересня.
Тотальна відсутність будь-якої ідеології унеможливлює розмову з виборцем у принципі, коли вже всім стало зрозуміло, що великі проєкти, реальні та міфічні, як Велика удівництво, мільярд дерев та інші диджиталізації та реформи судів його не цікавлять зовсім, як, до речі, і деолігархізація.
Боязнь потрапити під критику порохоботів зумовила їхнє повне ідеологічне домінування руками СН, а це саме те, проти чого виборець СН проголосував.
Мовна дискримінація, героїзація колаборантів, радикали на вулицях, третьосортні порохоботи у владі та повні покидьки як провладні ломи робить для образи власного виборця більше, ніж могло наснитися у кошмарному сні.
В ідеологічному плані "Слуга народу" повністю підпала під Порошенка, у соціальних, економічних, судових, правоохоронних та антикорупційних повістках —під "Голос", який став рекордсменом за кількістю навіщось прийнятих Радою законів.
У підсумку рейтинг СН — це її рейтинг у 2019 році, мінус рейтинг ЄС, мінус рейтинг "Голосу" та мінус симпатики деяких тез ОПЗЖ, які за саму ОПЗЖ голосувати не хотіли.
У залишку — лише дуже невеликий відсоток украй пасивного виборця, який повністю деморалізований і сам не може пояснити хоча б собі, чому він підтримує владу.
На відміну від ЄС, СН має колосальні резерви для електорального маневру, але без побудови ідеології, аналізу помилок і невдач ці резерви міфічні.
На виборах 10% максимум, без урахування можливості крадіжки голосів на місцях, якщо вдасться відповісти на запитання, хто поведе партію на вибори, та за відсутності енергетичної, військової та соціальної катастроф.
В іншому випадку 0 відразу, протягом місяця.
У майбутньому парламенті перспектива жахлива, 45-50 голосів, жодного комітету, міністра, нульовий вплив на ситуацію, роль хлопчика для биття. У коаліцію візьмуть, але відкривати рота заборонять, навіть щоб відпроситися вийти в туалет.
Загалом ось так, але ще кілька слів, аби було зрозуміло, чому в партії влади інакше й бути не може.
Справа в тому, що Порошенко виїжджав на Великих Речах.
І Великих — це не про будівництво, там були легенди про гіперлуп і колупання доріг у звичайному режимі, не більше.
Він сформував для виборців наступний пакет:
1. Безвіз для всіх.
2. Томос, закон про мову та декомунізацію для свого виборця.
Мобілізував цим свого виборця та прикрився від будь-якої критики з його боку посиланнями до Армії та Майдану.
Все було дуже точно розраховане, крім одного — цього виборця виявилося лише чверть від загальної кількості, і вистачило лише на те, щоб зберегти ЄС у парламенті.
Проте розрахунок був, а у "Слуги народу" нічого подібного немає і близько.
І, припускаю, вже й не буде, тому і…