Рік біля керма. Денис Шмигаль про вакцину, розбіжності з МВФ і ціну на газ

4 березня виповнився рік з початку роботи на посаді прем'єр-міністра Дениса Шмигаля. Весь цей час не припинялися розмови про його швидку відставку і масові ротації в уряді. Але ні першого, ні другого не сталося. Більше того, звільнятися Шмигаль не збирається. Принаймні поки не закінчилася криза, подолання якої — основне завдання прем'єра.

За плечима 46-річного політика багатий управлінський досвід у компаніях "Львівхолод" та ДТЕК Бурштинська ТЕС. Також він працював головою Івано-Франківської обласної державної адміністрації, після чого на запрошення тодішнього прем'єра Олексія Гончарука став віце-прем'єром, пропрацювавши на цій посаді місяць, поки не очолив уряд.

Про коронавірус, кризу і вакцини

Володимир Зеленський говорить, що команда уряду і президента — майстри спорту з боротьби з коронавірусом. Але кількість виявлених хворих, незважаючи на карантинні заходи, зростає. Чому?

- Рік показав, що в умовах відсутності колективного імунітету найбільш ефективні обмежувальні заходи. Нічого іншого проти епідемії у світі не придумано. Тільки обмеження контактів людей, пересувань, скупчення соціальних груп дає можливість перервати епідемічний ланцюжок. Відповідно, як тільки обмеження знімаються, кількість хворих починає рости.

На кожному етапі карантинних заходів, крім стримування пандемії, ми переслідували й інші цілі. Наприклад, жорсткий карантин навесні дозволив зупинити першу хвилю, коли основною загрозою були панічні настрої в суспільстві. Люди боялися цього вірусу, не розуміли, з чим мають справу. Україна пройшла цей період м'яко порівняно з Іспанією, Італією, які зіткнулися з величезними втратами людей і проблемами для економіки.

У другій хвилі, восени, головним ворогом стала байдужість. Коли людям все одно, усі змучені обмеженнями, напругою. Ми регулювали питання адаптивним карантином, потім був карантин вихідного дня, який критикували, але він дав результат — новорічні та різдвяні канікули пройшли без пікових спалахів. Січневий карантин зимових канікул дозволив повернутися до 2-3 тис. хворих на день. Наразі, на жаль, бачимо зростання, бачимо початок третьої хвилі, знову в нас близько 5 тис. хворих щодня.

Тобто ми напередодні чергового карантину?

- Зараз ми повернулися до адаптивного карантину. Щодня моніторимо ситуацію, посилюємо карантин в окремих областях. Досить складно раз по раз приймати жорсткі рішення, але їх треба приймати, не жити в ілюзіях. У цьому році ми й надалі будемо стикатися з хвилями пандемії.

До сьогодні всі країни шукають способи протистояти пандемії. Хтось на законодавчому рівні зобов'язує громадян надягати дві маски. Ми під час першої хвилі шукали апарати ШВЛ, стояли в чергах. Сьогодні в Україні понад 6 тис. апаратів ШВЛ, з них зайняті 600-700, і ніколи ця кількість великою не була, тому що виявилося, що більш ефективний засіб для людини з пневмонією — кисневі концентратори. З 66 тис. ліжкомісць для хворих на COVID-19 майже 60 тис. ми забезпечили киснем.

При цьому волонтери заявляють, що кисневих концентраторів катастрофічно не вистачає, вони нескінченно їх закуповують, а хворих виписують з кисневою недостатністю.

- Повторю: в Україні близько 90% ліжкомісць забезпечені подачею кисню. Але вірус поширюється не завжди рівномірно. Якщо ми говоримо, що в Україні зайнята третина місць з киснем, то в Івано-Франківській області, в "червоній зоні", — усі. У такому випадку лікарі в першу чергу надають місця тим, у кого життя залежить від подачі кисню. Якщо ж загрози життю немає, але залишаються симптоми, то виписують, щоб звільнити місця для важких пацієнтів. Лікар, приймаючи рішення про виписку, знає, що за кожного пацієнта несе відповідальність. Якщо ж для полегшення ситуації або реабілітації в домашніх умовах необхідний кисень і в цьому допомагають волонтери, низько вклоняюся. Але це не означає, що медики не зробили все, щоб врятувати людину.

Прибула перша партія вакцини. У яку суму вона обійшлася Україні?

- Прибула вакцина AstraZeneca виробництва Серум Інституту. Узагалі, ми уклали договори з шістьма виробниками, усі вакцини безпечні та якісні. Найближчим часом очікуємо 117 тис. доз Pfizer. Ціну я вам сказати не можу через договір про нерозголошення, але вона абсолютно ринкова. Сьогодні конкуренція на цьому ринку настільки висока, що виробники засекречують все, не тільки ціну. Навіть документи надаються в останній момент перед надходженням партії вакцин. І держави на це погоджуються. Тому що є значний дефіцит. Сьогодні у всьому світі почалися суттєві затримки постачань вакцин, виробники не справляються з такою великою кількістю замовлень. Як наслідок, скандали в багатьох країнах. Особливо коли громадян вакцинували першою дозою, використавши всі запаси, а щодо другої дози пішли відтермінування.

Те ж саме щодо дат. Наприклад, виробник прописує в договорах терміни постачання партії з 15 лютого по 15 березня. Чиновники, розраховуючи на оптимістичний сценарій, оголошують, що вакцина в країні з'явиться 15 лютого, але він не підтвердився. Тоді міністр летить до виробника, щоб особисто проконтролювати постачання, хоча, згідно з договором, дедлайн ще не настав.

До речі, щоб не повторювати помилок наших сусідів, ми відразу за кожною людиною закріплюємо дві вакцини. Тобто в першій хвилі зможемо вакцинувати 250 тис. чоловік. З 1 березня Мінцифри запустило електронну реєстрацію на вакцинацію. У майбутньому це може стати основою для так званого паспорту вакцинації.

А як щодо прогнозу, що масово вакцину українці отримають тільки у 2023-му?

- Це не правда. Згідно з Національним планом вакцинації, ми повинні вакцинувати до 22 млн українців протягом року-півтора. З огляду на те, що, за даними соціологічних досліджень, лише половина українців згодні робити щеплення, то за цей і наступний рік ми вакцинуємо всіх охочих. У нас уже є домовленості про постачання до 30 млн доз вакцин від різних виробників. Тому вакцини вистачить на всіх.

Недержавний сектор зможе вакцинувати?

- Комерційного обороту вакцин немає через надвисокий роздільний попит з боку держав — поки виробники вакцин торгують тільки з урядами. Але цього варто очікувати, і ми думаємо про це. Україна в I-II кварталі розраховує отримати кілька мільйонів доз. З огляду на обмежені терміни придатності вакцин можуть виникати надлишки. У першу чергу ми будемо направляти їх на вакцинацію груп наступної хвилі. Але якщо і після цього виникнуть надлишки, то подумаємо, як розподілити: кому з молодих, здорових людей дістанеться вакцина, адже багато хто захоче зробити щеплення позачергово, щоб отримати паспорт вакцинації і подорожувати.

Скільки буде коштувати доза в комерційних установах? Називають страшні цифри — € 1 тис. за дві дози Pfizer

- Це неможливо. Наразі ціна цієї вакцини у виробника коливається від $ 15 до $ 20. Йдуть випробування нових вакцин, виробники швидко розгортають потужності, за кілька місяців конкуренція буде дуже висока. Це збалансує ринок. Думаю, якщо вакцини від грипу або дифтерії в комерційному використанні коштують 300-1200 грн, то вакцина від СOVID-19 буде в цих же межах.

Про міністрів і відставки

Як оцінюєте роботу голови МОЗ Максима Степанова, про відставку якого говорять через зрив термінів постачання вакцини, у тому числі в парламенті?

- Міністр Степанов прийшов на свою посаду як кризовий менеджер, який повинен був швидко приймати антикризові рішення, коли ми зіткнулися з першою хвилею пандемії. З роллю кризового менеджера він справляється. Це право парламенту — оцінювати роботу будь-якого міністра. Тому залишімо питання парламентаріям.

Парламент двічі провалив призначення на посаду міністра енергетики і першого віце-прем'єра Юрія Вітренка. Як ви бачите цю ситуацію?

- Моя роль — внесення кандидатури в зал парламенту за рішенням монобільшості. Фракція двічі приймала рішення винести Юрія Вітренка на розгляд в ролі кандидата на пост міністра енергетики, першого віце-прем'єр міністра. В енергетичній галузі треба наводити порядок, шукати механізми, які дозволять населенню і бізнесу платити адекватну ціну за газ, електроенергію, тепло. І при цьому забезпечити збалансований європейський ринок. Міненерго вимагає стабільної команди, стабільного міністра.

Поговорімо про міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Його відставки постійно вимагають і політики, і громадські активісти, але президент і уряд наполягають, що Аваков — ефективний міністр. Чому?

- Це найчастіше питання, яке я чую протягом року роботи в уряді. Але я запитаю у відповідь: якою може бути причина відставки?

Наприклад, провал реформи МВС. Довіра до поліції вища, ніж до міліції, але зміна кадрів все одно не відбулася.

- Неможливо за місяць набрати, наприклад, у карний розшук людей з вулиці. Можна прибрати окремих персон, але всіх поміняти одним махом — ні. Реформа — це зміна керівництва і ментальності в суспільстві. Після 2014 року це відбувається. Зараз у поліції зовсім інша реакція на кричущі випадки. Тому конкретних підстав, необхідних для відставки, немає.

Ви той прем'єр, якого в ЗМІ звільняють майже щомісяця. Як вам працюється в умовах низького рівня підтримки — за даними КМІС, 47% українців вам не довіряють?

- Я ніколи не цікавився рейтингами і тим, кому подобаюся, а кому — ні. Усіх прем'єрів завжди хочуть звільнити. Це, напевно, невід'ємний атрибут високих державних посад. Призначення нашого Кабміну — швидше антикризовий крок, ніж політичний компроміс. У спокійний час уряди більш політизовані. Наше ж завдання — впоратися з численними викликами. У минулому році ми отримали пандемію, посухи, пожежі, повені. Але ми подолали ці кризи. Розумію, настане час — ми всі підемо зі своїх посад, немає вічних прем'єрів чи міністрів. Але я прийшов і виконую свою роботу, мені очі немає через що ховати.

Про економіку та стратегічні галузі

Економіка України у 2020 році переживала кризу — мінус 4,2% ВВП. Чому це сталося і яка перспектива відновлення зростання?

- У минулому році за прогнозом, у тому числі міжнародних фінансових організацій, Україна повинна була втратити 8,5%. Але ми просіли на 4%, і це один з кращих показників у Європі. У поточному році очікуємо плюс 4,6% ВВП. 2020-й пройшов м'якше, ніж міг, з кількох причин. Мова і про зважені рішення щодо посилення карантину, і про підтримку малого і середнього бізнесу, у тому числі через програму кредитів "5-7-9%", по якій вже видано понад 20 млрд грн. Підтримку економіці дала і програма президента "Велике будівництво" — майже 100 млрд грн влито в економіку. Плюс підвищення мінімальної зарплати вплинуло.

У цьому році ми хочемо вкласти в будівництво більше, але не тільки за рахунок бюджету. Думаю, зможемо подвоїти інвестиції через програму державно-приватного партнерства. Україна цим інструментом ніколи не користувалася, але ми навчилися працювати з концесіями, і це також буде сприяти піднесенню економіки. Важливо гроші не проїсти, а змусити працювати.

Промислове виробництво в минулому році скоротилося. Що відбувається з його підтримкою, а також підтримкою стратегічних галузей, для яких у нас навіть створили міністерство?

- В Україні є важливі експортоутворювальні галузі — торгівля зерновими, металургія, хімпром. А є стратегічні, якими тепер займається Мінстратегпром. Останні 15 років галузями, які ми віднесли до стратегічних — авіаційної, оборонної та космічної промисловості, — на рівні уряду ніхто не займався. А у світі ключові торгові рішення за цими напрямками приймаються на рівні міністрів і віце-прем'єрів. Уже підписані перші контракти на $ 100 млн, і завдання міністерства — залучати в рік не менше $ 1 млрд. Йдеться про підписання великих контрактів в галузі літакобудування, космічних технологій, оборонної промисловості. Уже є контракт на три літаки "Антонов", і ми далеко просунулися в контрактування оборонної продукції.

Без держдотацій ціни на продукцію українських аграріїв за кордоном програють конкурентам. Що планується для підтримки агросектору і чого чекати від нового профільного міністерства?

- У міністерства три ключових напрямки: підтримка агровиробників, земельна реформа і реалізація проекту зрошення земель у південних областях. Одеська, Херсонська, Миколаївська області можуть збільшити врожайність у два-три рази з окремих культур, але там дефіцит води. Канали є, потрібно за механізмом державно-приватного партнерства дати агрокомпаніям можливість зрошувати поля. Це буде прорив в агрогалузі.

Про підтримку агроекспортерів теж пам'ятаємо. У Брюсселі ми домовилися про старт перегляду Угоди про асоціацію з ЄС, говоримо про промисловий безвіз для української продукції. Поступово українські товари будуть отримувати безквотний доступ на ринок ЄС. Ще однією програмою підтримки став підписаний президентом закон про зниження ПДВ для агровиробників до 14%. Також будемо розвивати ефективну програму відшкодування 25% на агротехніку.

Які плани уряду щодо підтримки експортерів, хто взагалі повинен займатися просуванням наших товарів за кордоном?

- Для цього ми створили Міністерство стратегічних галузей промисловості, таке завдання поставлене аграрному міністерству і навіть Міністерству закордонних справ. Ми провели нараду з нашими послами, на якій вперше поставили конкретні економічні завдання просування експорту в тих державах, де вони працюють, і залучення звідти інвестицій в Україну. На жаль, наша країна одна з небагатьох, яка не має власного кредитного експортного агентства. Цю функцію плануємо покласти на Укрексімбанк.

Міністерства ж повинні займатися просуванням експорту. Нашим послам завдання поставлені, тепер уже просто звіт про товарооборот з тією чи іншою країною нас не задовольняє, нас цікавить, щоб посол показав, які три або більше підприємств він особисто вивів на ринок країни і яких інвесторів відправив в Україну. Там, де посли не будуть ефективними, будемо говорити з президентом про кадрові рішення.

Про кризу в енергетиці та видобуток газу

Видобуток газу — важлива частина енергетичної незалежності країни. За словами Юрія Вітренка, тимчасового в. о. міністра енергетики, "Нафтогаз" у минулому році мав збільшити видобуток до понад 20 млрд куб. м, але за підсумками 2020-го вона ледве перевищила 13 млрд куб. м. Як наростити видобуток?

- Ми продали "Нафтогазу" спецдозвіл на Юзівське газоносне родовище, передали шельф Чорного моря, вперше в історії України уклали вісім угод про розподіл продукції, з яких половина — це "Нафтогаз", інша частина — чотири приватні компанії. Уперше приватні компанії будуть добувати газ, а прибуток від видобутку буде розділений між ними і державою. Тільки в розвідку цих газоносних родовищ буде вкладено 10 млрд грн. Якщо говорити оптимістично, то завдяки цьому ми плануємо, що з 2025-го видобуток газу в Україні має зрости до обсягу, здатного закрити потреби всіх споживачів країни.

У країні є проблеми на енергоринку. Йдеться про енергобаланс і ризики віялових відключень, про борги перед "Енергоатомом" і виробниками зеленої енергії. Хто і коли повинен займатися цими проблемами, коли буде їхнє рішення?

- Відповідальність за кризу в галузях завжди на уряді, ніхто її з нас не знімав. Ні з мене, ні з в. о. міністра енергетики. Ця зима була важкою, у тому числі через низькі температури. Не тільки в Україні, але і в інших країнах енергосистеми не витримували навантажень. За боргами перед підприємствами поновлюваних джерел енергії в нас є Меморандум, попереду погашення заборгованості за рахунок кредитних коштів, які отримає "Укренерго", попереду випуск Green Bonds (зелених облігацій), щоб закрити всі розрахунки із зеленими.

У парламенті є законопроект про заборону імпорту з країни-агресора. Наразі наша енергомережу синхронізована з мережами Білорусі і Росії, і при виникненні дефіциту ми користуємося імпортом. Але є вихід — вступ в ENTSO-E, який плануємо здійснити у 2023 році.

Компанія "Енергоатом" пройде шлях, подібно НАК "Нафтогаз України", тобто буде корпоратизованою. Будемо поетапно реформувати енергетичну галузь, повинні відійти від тарифів і дійти до конкурентних цін, громадяни повинні мати право вибирати постачальника. А для підтримки населення потрібна система монетизації пільг і субсидій.

Цієї зими уряд заборонив постачальникам продавати газ дорожче встановленої Кабміном ціни, хоча закон про ринок газу таких заходів не передбачає. Що буде в наступному опалювальному сезоні?

- Помилка роздрібного ринку газу була в тому, що людям потрібна прогнозована вартість газу, вони не готові відстежувати ціну і швидко змінювати постачальника. Виправлення цієї помилки — запуск усіма постачальниками річного продукту, тоді споживачі будуть розуміти, скільки коштує і буде коштувати газ. А Мінсоцполітики зможе детально підрахувати субсидії.

Коли цієї зими відбулося різке зростання, люди були обурені несправедливістю, у тому числі тарифу на транспортування. Держава не могла в таку ситуацію не втрутитися — ми встановили прайс-кеп 6,99 грн за куб. м до 31 березня. Прайс-кеп — це умова ринку: якщо можеш торгувати нижче зазначеної ціни — торгуй, не можеш — йди з ринку. Таким чином ми забезпечили стабільність.

Далі реформа ринку газу продовжиться. До кінця другого кварталу за замовчуванням річний продукт буде основним. А значить, необхідність регулювати ринок через щомісячні стрибки ціни відпаде сама собою. При цьому кожен споживач матиме можливість і право перейти на місячний продукт і спробувати протягом 12 місяців управляти ціною на газ у щомісячному режимі.

Про МВФ і транш

Місія МВФ завершена, траншу немає. Про що йшла мова в дискусіях з Фондом, які головні причини неузгодженості програми, перспективи повернення ревізорів і отримання траншу у 2021 році?

- Після закінчення роботи МВФ ніколи немає траншу. Це правило. Є тільки staff level agreement, тобто технічні домовленості. Транш узгоджується рішенням правління МВФ через певний час. Сьогодні місія, яка працювала онлайн, завершилася, ми виконали на 95% усіх домовленостей і вимог. Залишається п'ять напрямків, три з яких — у площині законодавчих змін. Це закон про Вищу раду правосуддя, вирішення питання з НАПКА — введення кримінальної відповідальності за брехню в деклараціях, і питання НАБУ — суд визнав неконституційним призначення Артема Ситника, і ми подали два законопроекти про НАБУ, які розгляне парламент. Усе це зараз — предмет дискусії перед підписанням staff level agreement. Також обговорювали з місією питання прайс-кепу до 31 березня. І п'ятий пункт — дискусії про макропоказники України у 2022 і 2023 роках, зокрема розмір дефіциту бюджету.

Хочу підкреслити, що співпраця з МВФ не зупинялася, діалог ведеться в щоденному режимі. Тому хороші новини, я вас запевняю, будуть.