Оборонні замовлення і "кадровий почерк Зеленського". Що стало причиною заміни Хомчака на Залужного

27 липня пост головнокомандувача Збройними силами України (ЗСУ) покинув генерал-майор Руслан Хомчак. Про те, що президент вирішив відправити генерал-майора у відставку, повідомив під час брифінгу в той же день керівник пресслужби глави держави Сергій Никифоров.

Хомчака вирішили призначити першим заступником секретаря Ради національної безпеки та оборони (РНБО), а новим головнокомандувачем ЗСУ став генерал-майор Валерій Залужний.

Відставка Хомчака стала для широкого загалу несподіванкою, і багато хто задається питаннями про її причини. Фокус дізнався в експертів, які мотиви кадрових змін у керівництві української армії і чого чекати від її нового головнокомандувача.

Конфлікт між Русланом Хомчаком і Андрієм Тараном

Прессекретар Володимира Зеленського в ході брифінгу повідомив, що в президента немає сумнівів у відданості присязі, патріотизмі і професіоналізмі Хомчака, однак, глава держави хоче бачити ефективну взаємодію між ЗСУ та Міністерством оборони, яке очолює генерал-лейтенант Андрій Таран.

"Але такої синергії ми не бачимо, а бачимо, навпаки, конфлікти", — підкреслив Никифоров.

У пресрелізі, розміщеному на сайті президента України, підкреслюється, що "оборонна сфера в країні повинна функціонувати стабільно, скоординовано і без непорозумінь між керівниками". І, відповідно, після перестановки в керівництві ЗСУ глава держави очікує налагодження взаємодії між армією, Міноборони і в структурах сектору безпеки.

Про конфлікт Руслана Хомчака з міністром оборони Андрієм Тараном стало відомо в січні 2021 року. Причиною розбіжностей став літак Іл-76МД Повітряних сил ЗСУ, який перевіз спецвантаж зі зброєю з Болгарії в Руанду. Замовником доставки була приватна компанія ТОВ "АТЗТ Транс Сервіс".

Таран, дізнавшись про це транспортування, виніс керівництву ЗСУ суворі догани. Міністр наполягав на тому, що повинен особисто погоджувати подібні перельоти. У той же час ЗМІ повідомляли, що попередні керівники Міноборони не займалися затвердженням таких перельотів.

Хомчак та інші генерали ЗСУ, у свою чергу, подали кілька судових позовів, щоб оскаржити наказ Тарана за результатами службового розслідування, яким було накладено заборону на вантажні авіаперевезення літаками ЗСУ.

У конфлікт довелося втручатися особисто Володимиру Зеленському. Після ряду зустрічей судові позови були відкликані, проте в Міноборони заявили, що догани керівництву ЗСУ залишаться в силі.

Ймовірно, затяжний конфлікт уже і стомлював, і дратував: в інтерв'ю, яке вийшло в ефір 24 червня, президент не виключив можливості відставки Хомчака і Тарана, проте підкреслив, що обидва "працюють над виправленням помилок".

"Якщо вони все не виправлять, буде інша розмова", — заявив президент.

27 липня, через місяць, було оголошено про відставку Руслана Хомчака — одного з учасників конфлікту.

Коментуючи цей момент Фокусу, радник голови Офісу президента Михайло Подоляк наголосив, що в червневому інтерв'ю Володимир Зеленський недвозначно натякнув, що в сторін є час для виправлення помилок.

"Очевидно, що поставлені президентом завдання не виконувалися так ефективно, як Зеленський на це розраховує", — розповів Подоляк Фокусу.

Примітно, що, відповідаючи на запитання, чи був конфлікт між Тараном і Хомчак єдиною причиною відставки останнього, радник глави ОП заявив, що це був один з ключових мотивів, однак, точно не єдиний.

"Повинні бути посилення напряму з підготовки та реалізації держоборонзамовлення, модернізації армії, забезпечення військових — їхньої професійної та соціальної перспективи. Тобто ситуація комплексна, і її не варто зводити до якоїсь однієї особистісної причини", — розповів Подоляк Фокусу.

Позиція Руслана Хомчака: "Внутрішній опір і намагання дискредитувати"

Руслан Хомчак, коментуючи свою відставку з посади головнокомандувача ЗСУ, заявив, що за минулі два роки йому вдалося закласти істотну базу, завдяки якій українська армія наблизилася до стандартів НАТО і зможе дати відсіч Росії, якщо та знову спробує напасти.

Також Хомчак наголосив, що реформування військового сектору ускладнювалося через необхідність протидіяти російській агресії, внутрішньому опору і спробам дискредитувати його та інших військових командирів. Втім, запевнив генерал-майор, незважаючи на перешкоди, у системі ЗСУ вдалося зробити серйозні зрушення, які дозволять їй працювати "без ручного втручання".

Експерти про причини відставки Хомчака висловлюються по-різному.

Причина 1. "Це не політика, це характери"

Військовий експерт Інституту Євро-Атлантичного співробітництва Ігор Козій у коментарі Фокусу все ж називає причиною відставки Хомчака конфлікт з Тараном.

"Обидва вони військові, обидва старші офіцери. В обох характери не зовсім м'які. Від самого початку було зрозуміло, що вони будуть конфліктувати. … Є позиція чоловіка, який воював, пройшов Іловайськ [Хомчак], і позиція чоловіка, який практично всю службу пройшов у Києві або за кордоном [Таран] ", — зазначає Козій.

За словами військового експерта, конфлікт між Хомчаком і Тараном почався приблизно за півроку до того, як інформація про це поширилася в публічній площині (січень 2021 року).

Розмірковуючи про інші можливі мотиви відставки Хомчака, Ігор Козій зазначає, що не вважає ні колишнього головнокомандувача ЗСУ, ні чинного міністра оборони "політиками".

"Не шукайте кішку в темній кімнаті. Її там немає. Два характери. Вони не зійшлися", — стверджує військовий експерт.

Також Козій зазначає, що в амплуа першого заступника секретаря РНБО в Хомчака ще буде можливість себе проявити.

"Там навантаження відрізняється від роботи "в полі", потрібно більше працювати головою. Багато речей, які відносяться до серйозних національних речей. І він зможе розібратися в перипетіях діяльності різних силових структур, зокрема — Генштабу", — підкреслює Козій.

Причина 2. "Конфлікт, закладений в системі" … плюс оборонні замовлення

Воєнний оглядач Олег Старіков у розмові з журналістом Фокуса також розповідає, що однією з причин відставки Хомчака стало те, що в них з Тараном не вийшло знайти спільну мову.

"Це вилилося в публічну площину, що в сучасній геополітичній і внутрішньополітичній ситуації в країні неприйнятно. У ЗСУ керівництво такого ніколи не допускало і завжди вживало відповідні заходи", — стверджує Старіков.

Ще однією причиною експерт називає те, що вчасно не було перероблено положення Кабміну "Про Міністерство оборони" — так, як того вимагає ЗУ "Про національну безпеку".

"У Законі зазначено, що Міноборони не керує ЗСУ по військовій лінії, це робить тільки верховний головнокомандувач, тобто президент. Міністерство здійснює керівництво тільки адміністративне і військово-політичне. А в положенні написано, що і військове керівництво. Закон же розроблений відповідно до стандартів і принципів НАТО", — розповідає Старіков.

Тобто міністр оборони України вважає, що може керувати ЗСУ у військовому плані, тоді як, згідно із законодавством, головнокомандувач зобов'язаний підкорятися по цій лінії лише президенту.

Ще однією причиною виникнення непорозумінь між Хомчаком і Тараном Старіков називає "державні оборонні замовлення". Експерт стверджує, що, згідно з вимогами НАТО, під час закупівель головним замовником є ЗСУ. Їхні представники збирають інформацію про потреби армії і передають її в Міноборони, яке, будучи розпорядником фінансових коштів, надає придбані товари військовим.

"Але це вилилося в те, що ЗСУ подають дані, а в Міноборони починають це коригувати. Хоча вони не мають права цього робити", — розповідає Старіков.

За словами експерта, коли президент зрозумів ситуацію, що склалася, він і прийняв рішення перевести Хомчака на іншу посаду, в РНБО. І, стверджує Старіков, якщо не виправити становище "Про Міноборони" і ситуацію з держзакупівлями, у нового головнокомандувача ЗСУ також незабаром почнуться розбіжності з міністром оборони, що може призвести до чергової відставки.

"Конфлікт закладений у самій системі. І в неї потрібно внести зміни", — заявляє воєнний оглядач.

Причина 3. "Кадровий почерк Зеленського"

А ось політтехнолог Олег Постернак у коментарі Фокусу називає відставку Хомчака і ротацію інших керівників правоохоронних структур (глави МВС, заступників керівника СБУ тощо) "примітними подіями в контексті зміцнення силової вертикалі президента Зеленського".

"Безумовно, це певний кадровий почерк Зеленського. Для нього принципова відсутність внутрішніх конфліктів у команді і максимальна концентрація зусиль для виконання поставлених завдань. Тому конфлікт міністра оборони Тарана і Хомчака — це величезна проблема, яка роз'їдала єдність управління в системі національної оборони і безпеки", — підкреслює Постернак.

Розмірковуючи про чутки щодо можливого впливу на відставку Хомчака керівника Офісу президента Андрія Єрмака експерт заявляє, що "не став би переоцінювати обсяг його впливу на силові відомства", називаючи Єрмака "більш політичною і бюрократичною фігурою".

"Вищі чини армії мають свою політичну вагу і навряд чи б поставили ставленика того чи іншого чиновника біля керма ключової структури. За кілька років в Україні сформувалася своя армійська еліта, яка характеризується відомчою згуртованістю. Повірте, вона не потерпить біля керма слабовільного виконавця чиїхось політичних забаганок", — зазначає Постернак.

Втім, нагадує політтехнолог, у середовищі ЗСУ вже колишньому головнокомандувачу "дуже предметно" дорікали за те, що "РФ і її збройні формування безкарно стали використовувати багатоприцільні безпілотні авіакомплекси "Орлан-10", які буквально висять над лінією дотику".

"Подейкують, що Хомчак ігнорував загрозу, не даючи розпорядження їх збивати, як це було раніше", — розповідає Постернак.

Перспективи і виклики нового командувача ЗСУ

Генерал-майор Валерій Залужний, який змінив Хомчака на посаді головнокомандувача ЗСУ, почав військову службу в 1997 році. Раніше він очолював бригади й оперативні командування "Захід" і "Північ". З 2014 року Залужний активно бере участь у війні проти Росії, тому про ситуацію в сучасній армії знає не з чуток. Бійці і офицери, до яких звернувся Фокус, називають Залужного "шанованою серед військових людиною".

Політтехнолог Олег Постернак вважає, що ключовими викликами для нового головнокомандувача ЗСУ Залужного стануть загроза військової тривожності на кордоні з РФ, особливо — на Чорному морі, а також отримання статусу основного союзника США поза НАТО (Major Non-NATO Ally).

Також політтехнолог підкреслює необхідність подальших реформ в українській армії і зміцнення боєздатності українських частин на Донбасі.

Військовий експерт Ігор Козій зазначає, що основним завданням Залужного на посаді головнокомандувача ЗСУ буде реформування армії.

"Є три стовпи, на яких будуються збройні сили: моральний, матеріально-технічний — і підготовка військ зі штабами", — розповідає Козій, підкреслюючи, що кожний з цих базових напрямків необхідно розвивати.

А воєнний оглядач Олег Старіков стверджує, що від призначення Залужного глобальних змін у ЗСУ очікувати не варто.

"Уся військова політика, військова доктрина і військова безпека вже відпрацьовані. ЗСУ перевели свою структуру на стандарти НАТО. Усе командування вже створено. Думаю, Залужний протягом року буде освоюватися, вивчати стратегічний рівень. Потім, можливо, почне якісь трансформації", — ділиться Старіков.

Розмірковуючи про необхідні зміни в структурі ЗСУ, експерт заявляє, що необхідно нарощувати бойові можливості і переходити на нові системи управління та розвідки.

Фокус звернувся до пресслужби Міноборони, щоб надати міністру Андрію Тарану можливість прокоментувати відставку головнокомандувача ЗСУ Руслана Хомчака, однак, на момент публікації матеріалу відповіді не отримав.