Монастирський замість Авакова, Резніков замість Тарана і три скандали з СБУ: підсумки року в силовиків

Міністр МВС новий — політика стара

у 2020-му здавалося, що Арсену Авакову вдалося не просто поміняти статус із "тимчасового" міністра на "постійного", але стати тим членом уряду, якого неможливо усунути з посади без згоди багатьох учасників політичного процесу. Але вже через вісім місяців — у липні 2021 року — Аваков несподівано написав заяву про відставку. Причини такого кроку не відомі й досі. На його місце прийшов народний депутат, голова профільного комітету Денис Монастирський.

Але після зміни керівників, за оцінками експертів, змін у відомстві наразі не відбулося.

"Міністерство внутрішніх справ швидше законсервувалося, ніж щось змінило у своїй роботі", — каже Євген Крапивін, експерт Центру політико-правових реформ.

По-перше, немає оновлення кадрів. Першим заступником став Євгеній Єнін, який працював в Інституті майбутнього, де раніше й Монастирський. Антон Геращенко хоч і звільнився з посади заступника, але лишився радником. Яскраве звільнення Крищенка з посади головного поліцейського Києва пояснюється скоріше війнами Банкової з Кличком, аніж рішеннями на Богомольця.

"Виняток — усунення з посади керівників кримінального блоку, на совісті яких затримання так званих фігурантів "справи Шеремета", а також формування сумнівного списку "злодіїв у законі", частина з яких виявилася безневинними людьми", — каже Костянтин Батозький — політолог, директор Агентства розвитку Приазов'я.

По-друге, Монастирський продовжує політику Авакова.

"Він уже захищає систему: ще в перші дні на посаді запевнив, що не дозволить розділити МВС або перепідпорядкувати Національну гвардію, порівнявши МВС зі стиснутим кулаком", — каже Михайло Каменєв, виконавчий директор ГО "Правозахисна ініціатива".

І якщо минулого року експерти оцінювали роботу Міністерства внутрішніх справ на "8", то нині — лише на "6" балів.

На думку Євгена Крапивіна, найбільшим викликом для поліції та Нацгвардії залишається забезпечення дотримання правил карантину та правопорядку у сфері охорони здоров'я.

"Оскільки це не пріоритет для МВС, сфера сильно просідає. Зі 120 тис. протоколів, складених на порушників правил карантину, лише на 6% порушників суди наклали штрафи, здебільшого через неякісні матеріали, надані поліцією", — уточнює Крапивін. Але найбільша криза відомства може бути попереду — потенційна проблема з біженцями та мігрантами на кордоні з Білоруссю, за контроль над якою відповідає Держприкордонслужба, може сильно потрясти МВС і "випробувати на міць" нового міністра.

Міноборони та скандальна репутація

А ось Міністерство оборони в 2021 році отримало на один бал більше — не "4", а "5". Не в останню чергу, тому що у відомства з'явився новий керівник — на зміну Андрію Тарану прийшов Олексій Резніков, на якого експерти покладають надії.

На думку опитаних Фокусом Таран не став успішним керівником через невміння розділити повноваження. Тому в оборонній сфері й вибухнув скандал між міністром і головнокомандувачем Русланом Хомчаком. Зрештою обидва втратили посади.

"Зеленський зрозумів, що протистояння взагалі неприпустиме під час гібридної війни", — упевнений Ігор Романенко, генерал-лейтенант запасу, ексзаступник начальника Генштабу ЗСУ.

"Є надія, що Резніков не "мірятиметься статусом і лампасами" з головкомом і втручається в безпосередню діяльність армії", — додає військовий експерт Олег Старіков. Резнікова сьогодні називають хорошим менеджером, який має досвід керівництва міністерством, тому очікують зміни підходів до закупівлі зброї та оснащення армії. Крім того, він має провести аудит і розібратися з оборонним замовленням, витративши на армію до кінця року до 15 мільярдів гривень.

Служба безпеки України: в опозиції до реформи

Хоч би скільки говорили про можливе звільнення з посади голови Служби безпеки України (СБУ) Івана Баканова, той усе ще очолює відомство. І його роботу експерти два роки поспіль оцінюють на четвірку. Вони все ще вважають, що СБУ, як і раніше, не спецслужба, сконцентрована на контррозвідці, а орган, який проводить досудове розслідування і шукає корупціонерів у регіонах. Депутати готуються змінити ситуацію — підготували законопроєкт. Згідно з документом, підготовленим до другого читання, у найближчі чотири роки СБУ можуть позбавити функцій слідства, боротьби з економічними й організованою злочинністю. Крім того службу чекає суттєве скорочення штату. Але ідею широкомасштабної реформізми СБУ не підтримує особисто Іван Баканов та активно її критикує.

Тим часом Іван Ступак, експерт Українського інституту майбутнього говорить про три скандали, які вплинули на імідж СБУ.

Перший — "гучний замах". На початку року СБУ відрапортувала про запобігання безпрецедентному замаху на начальника Головного управління внутрішньої безпеки СБУ бригадного генерала — Андрія Наумова.

"Як замовник цього злочину було названо колишнього першого заступника голови СБ України полковника — Дмитра Нескоромного. Однак, незважаючи на весь резонанс події, його з невідомих причин так і не було затримано", — уточнює Іван Ступак.

Другий скандал — "гучне викрадення". Йдеться про суддю Миколу Чауса. Саме через нього став публічним конфлікт між Національним антикорупційним бюро та СБУ. Згодом перше відомство назве суддю, який втік, підозрюваним у справі про хабарництво, а друге — потерпілим у справі про викрадення.

Третій скандал — "гучне звільнення". "Епоха Володимира Зеленського ознаменувалася тим, що в структурі СБУ з'явилася людина, яка незважаючи на всю свою досить скромну посаду, отримала просто демонічний вплив. Йдеться знову про Наумова. У структурі служби він — перший після першого і його слово місцями означає більше, чим навіть слово Івана Баканова. Усі суттєві кадрові розстановки у системі відбувалися лише після його узгодження", — продовжує Ступак. Навіть після звільнення ця людина зберігає вплив на відомство.

Нагадаємо, 29 листопада Володимир Зеленський звільнив голову контррозвідки СБУ генерал-майора Олександра Руснака. Напередодні глава держави заявив про те, що в країні готується держпереворот.