Бомба Путіна. Застосування ядерної зброї в Україні призведе до війни НАТО та Росії
Після того, як Путін привів свої ядерні сили в бойову готовність, на Заході обговорюють, наскільки можлива ядерна агресія РФ і чи достатньо для того, щоб НАТО вступило у війну з Росією.
Днями можливість застосування ядерної зброї у Вашингтоні обговорювали сенатори. Багато хто схиляється до того, що навіть удар не по країнах Альянсу залучить НАТО у війну. Фокус зібрав коментарі сенаторів, а також європейських політиків та експертів
Якщо радіація піде на Польщу — це напад на НАТО
22 березня сенатори почули секретний звіт про можливість застосування президентом Росії "невеликої точкової ядерної бомби", повідомляє NBC News і наводить деякі коментарі.
Марко Рубіо (віцеголова сенатського комітету з розвідки, штат Флорида, Республіканська партія)
На його думку, такий напад може змусити союзників по НАТО, зокрема Сполучені Штати, закликати до колективної оборони відповідно до статті 5 статуту Альянсу та завдати удару у відповідь по Росії — особливо якщо ядерні опади дрейфуватимуть через український кордон і вбиватимуть або заражатимуть мирних жителів, які проживають у Польщі чи інших країнах НАТО.
"Оскільки ви підірвете ядерну зброю на території України, це призведе до поширення радіоактивних матеріалів, які потенційно можуть перетнути кордони. Якщо через польський кордон перелетить радіоактивний матеріал, вони будуть стверджувати, що зазнали нападу".
"Радіація вбиває людей, створює довгострокові проблеми зі здоров'ям, небезпека в цьому процесі завжди полягає в тому, що… хтось зробить щось, що, на їхню думку, не перетинатиме межу. Але люди, на яких вони націлені, вважають, що це переходить певну межу. Ось як ви опиняєтеся в ескалації".
"Їхня воєнна доктрина, яку вони застосовували, передбачає, що якщо вони програють війну зі звичайними озброєннями НАТО, вони підірвуть ядерну зброю або навіть застосують її проти військ НАТО, щоб загострити ситуацію і змусити всіх сісти за стіл переговорів".
Теммі Дакворт (підполковник, "Пурпурне серце" у війні в Іраку, штат Іллінойс, Демократична партія)
Сенаторка Теммі Дакворт, яка працює в Комітеті збройних сил, погоджується з Рубіо: "Якщо відбудуться якісь наслідки цього [ядерного удару], я вважаю, що це можна буде вважати атакою на союзників по НАТО.
Дакворт каже, що їй потрібно докладніше вивчити це питання, перш ніж коментувати таку делікатну тему. Але стаття 5 передбачає, що напад на будь-яку країну НАТО є нападом на всіх її членів.
Джек Рід (голова комітету Сенату в справах збройних сил, штат Род-Айленд, Демократична партія)
"Я думаю, що це [застосування ядерної зброї] приведе нас туди, де ми не були з часів Нагасакі, коли цей ядерний пристрій був навмисно підірваний у межах воєнної кампанії, навіть якщо він не був спрямований проти конкретних цілей. Це перетин величезної червоної лінії. І я думаю, весь світ був би не просто шокований, а переконаний у безвідповідальності Путіна".
Мур Капіто (Західна Вірджинія, Республіканська партія)
Сенаторка, яка 19-20 березня відвідала Польщу та Німеччину, щоб поговорити з українськими біженцями й американськими військовослужбовцями, заявила, що не існує такої речі, як "маленька" ядерна бомба.
Така зброя завдасть регіону "поколінських збитків", заявила Капіто, яка раніше очолювала підкомітет Сенату з чистого повітря і ядерної безпеки.
Також у своїй промові сенаторка заявила: "Це несправедлива війна, і, схоже, немає такого звірства, яке Володимир Путін не хотів би зробити".
"Путін переоцінив свої здібності, свою армію, свої здібності… За його словами, все мало закінчитися через три дні. І він сильно недооцінив волю українського народу і волю не просто жити, а жити вільно", — повідомляє сайт сенатора.
Ліндсі Грем (штат Південна Кароліна, Республіканська партія, кавалер Ордену князя Ярослава Мудрого ІІІ ступеня)
Висловлювання сенатора про війну в Україні наводить офіційний сайт.
"Я поки що не за безпольотну зону НАТО, я не за участь американських сухопутних військ. Але я за підвищення боєздатності українських військових, які борються як тигри, і ми не можемо дозволити Путіну визначати, що нам робити. Отже, моїм колегам-демократам: я довіряю Зеленському більше, ніж вам. Дайте їм чортові МіГи. Проблема в нас, а не в поляках. Давайте підемо ва-банк".
"Якщо Путін застосує тактичну ядерну зброю на території України, я вважатиму це порушенням п'ятої статті, тому що радіація піде за межі України та забруднить наших союзників по НАТО. Так, ядерний вибух на Україні торкнеться всіх членів НАТО в регіоні, і я б вважав це подією статті 5: удар по самому НАТО. Якщо він застосує хімічну зброю, я вважаю це причиною зміни заборони на польоти".
"Єдине, що я можу сказати вам про Путіна: коли він чує, що ви його боїтеся, що ви не хочете його злити, це як укол стероїдів. Чого він боїться, так це не чудової мови Зеленського (а це була чудова мова), а "Джавелінів", "Стінгерів" і МіГів. Коли ти б'єш його по носі, це найкращий спосіб впоратися з цим хлопцем".
Путін не боїться західної ядерної зброї, а Захід — боїться російської
За руйнівною силою гіганти холодної війни затьмарили американську атомну бомбу, яка зруйнувала Хіросіму. Найбільший випробувальний вибух, контрольований у Вашингтоні, був у 1 000 разів сильнішим. У Москві — у 3 000 разів. З обох боків ідея полягала в тому, щоб стримувати удари погрозами широкомасштабної відплати з гарантованим взаємним знищенням.
Є побоювання, що якщо Путін відчує себе загнаним у кут, він може вирішити підірвати одне зі своїх менших ядерних озброєнь, порушивши табу, встановлене 76 років тому після Хіросіми та Нагасакі, — пише видання The Economic Times.
"Шанси невеликі, але зростають, — сказав Ульріх Кун, ядерний експерт із Гамбурзького університету та Фонду Карнеґі за міжнародний мир. Захід посилюється, а Путін може стріляти зі зброї по безлюдних районах, а не по військах, каже Кун. У дослідженні 2018 року він виклав кризовий сценарій, в якому Москва підірвала бомбу над віддаленою частиною Північного моря, щоб сигналізувати про смертоносні удари.
"Жахливо говорити про ці речі, — зазначає Кун в інтерв'ю. — Але ми повинні враховувати, що це стає можливим".
Моделювання, розроблене експертами Прінстонського університету, починається з того, що Москва здійснює попереджувальний ядерний постріл; НАТО відповідає невеликим ударом, і внаслідок війни, що послідувала за цим, у перші кілька годин гине понад 90 мільйонів людей.
Жодні договори про контроль над озброєннями не регулюють менші боєголовки, іноді відомі як тактична чи нестратегічна ядерна зброя, тому ядерні наддержави виробляють та розгортають їх стільки, скільки захочуть. За словами Ганса М. Крістенсена, директора проєкту ядерної інформації у Федерації американських учених, приватної групи у Вашингтоні, в Росії їх приблизно 2 000. А у Сполучених Штатів у Європі їх майже 100, і ця кількість обмежена внутрішньополітичними суперечками та політичними труднощами розміщення їх серед союзників НАТО.
Кун із Гамбурзького університету розповідає, що після оборонних навчань 1990-х років російська армія перейшла до відпрацювання наступальної моделі у 2000-х роках, коли частково відновила свою колишню міць. Одночасно зі своєю новою наступальною стратегією Росія розпочала модернізацію своїх ядерних сил, зокрема менш руйнівного озброєння. Як і на Заході, деякі боєголовки мали змінну потужність вибуху, яку можна було збільшувати чи зменшувати залежно від воєнної ситуації. Центральним елементом нового арсеналу став Іскандер-М, уперше розгорнутий у 2005 році. Мобільна пускова установка може запускати дві ракети, що пролітають приблизно 300 миль. Ракети можуть нести як звичайні, так і ядерні боєголовки. За російськими даними, найменший ядерний вибух цих ракет приблизно в третину менший, ніж у бомби, скинутої на Хіросіму.
У 2010 році Барак Обама, який давно виступав за "без'ядерний світ", вирішив модернізувати та вдосконалити зброю НАТО, перетворивши її на "розумні" бомби з маневреними стабілізаторами, що зробило їхнє наведення дуже точним. Це, зі свого боку, дало можливість планувальникам війни зменшити змінну вибухову силу зброї лише до 2% від потужності бомби, скинутої на Хіросіму.
Джо Байден під час передвиборчої кампанії назвав менш потужну боєголовку "поганою ідеєю, яка б зробила президентів більш схильними до її використання".
Водночас міністр оборони Великобританії Бен Воллес намагається розвіяти побоювання щодо ядерної війни, заявивши, що, хоча він і розуміє побоювання, ці формулювання є "битвою риторики", — розповідає про його заяви Independent.
Пізніше міністр сказав BBC Breakfast: "Здебільшого йдеться про те, що Путін виклав це на стіл, просто щоб нагадати людям, нагадати світові, що в нього є стримувальний фактор. Наразі це частина риторики, яку розгортає президент Путін, і нам просто треба переконатися, що ми реагуємо на неї належним чином.
А ось Том Тугендхат, депутат англійського парламенту від Консервативної партії, голова комітету із закордонних справ, малює похмурішу картину. Він заявив, що Росія розглядає ядерну зброю на полі бою просто як "великий спалах" і може віддати військовий наказ на його застосування.
Але найжорсткішу думку висловила експертка Патріція Льюїс, директорка програми міжнародної безпеки аналітичного центру Chatham House: "Тепер він [Путін] перейшов у бойову ситуацію, він може [почати ядерну атаку]. Але як він вчинить? Ми не знаємо. Це проблема. Звичайно. Я думаю, Росія давно зрозуміла, що Захід боїться російської ядерної зброї набагато більше, ніж Росія боїться західної ядерної зброї, і я думаю, що це правда".
Ядерні погрози Путіна
- 6 лютого президент Росії Володимир Путін пригрозив ядерним конфліктом, якщо Україна вступить до НАТО і спробує військовим шляхом повернути окупований Крим. Про це глава російської держави заявив під час пресконференції після переговорів з Емманюелем Макроном.
- 27 лютого Володимир Путін у процесі зустрічі з міністром оборони Сергієм Шойгу та головою Генштабу ЗС РФ Валерієм Герасимовим наказав міністру оборони та начальнику генерального штабу перевести сили стримування російської армії в особливий режим несення бойового чергування. Він обґрунтував таке рішення нібито агресивними висловлюваннями посадовців країн НАТО.
- 22 березня прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков в ефірі телеканалу CNN назвав умову, за якої Росія може використати ядерну зброю. За його словами, Москва вдасться до такого виду озброєння в тому випадку, якщо "буде загроза існуванню власне РФ".
- 24 березня заступник постпреда РФ при ООН Дмитро Полянський заявив, що Альянс не повинен "втручатися та загрожувати" Росії, і варто враховувати "можливі наслідки такої поведінки". РФ зберігає за собою право використовувати ядерну зброю, якщо країна-агресора "спровокує" НАТО.