Без зайвих ілюзій: про що говоритимуть Сі Цзіньпін і Володимир Зеленський

"Україна дуже хотіла би, аби Китай був на боці справедливого миру", – сказав 24 лютого 2023 року президент України Володимир Зеленський. За останній рік він кілька разів акцентував увагу, що хотів би зустрітися з лідером Китаю Сі Цзіньпіном.

"Це буде на користь нашим державам і безпеці у світі", – пояснював він. Та навіть більше – Київ неодноразово просив про бодай телефонний дзвінок між Зеленським і Сі, але досі його запити залишалися без відповіді.

Проте нещодавно видання WSJ з посиланням на поінформовані джерела повідомило, що зустріч в онлайн форматі може відбутися. І це буде друга розмова Сі Цзіньпіна з президентом Зеленським за час його президентства та перша від дня початку повномасштабного вторгнення Росії.

Війна в Україні очима Китаю

"Китай не вважає Україну суб’єктною, і це зрозуміло з його поведінки останні роки, особливо за час повномасштабного вторгнення РФ, – говорить Фокусу президент ГО Ліберально-демократична ліга України Артур Харитонов. – Він фактично апелює до того, що це не Росія напала на Україну, він навіть війну війною не називає, а НАТО разом з США борються проти Росії на теренах нашої країни".

Та навіть більше – експерт припускає, що війна в Україні "є вже цікавою для Китаю".

"З багатьох причин, – пояснює Харитонов. – І насамперед через те, що Росія стає слабшою. Ні, Китай не планує її окупувати – у Пекіна немає претензій на російські території, як деякі стверджують. Китаю подобається, що Росія стає більш контрольованою. Він може впливати на всі політичні рішення в Росії і вважати її фактично своєю колонією. Росія ж, воюючи, відвертає увагу Заходу від Китаю. Мої колеги з університету Південної Кореї кажуть, що Сі розглядає війну в Україні, як Сталін розглядав війну в Кореї, коли всі зусилля були сфокусовані на протидію Радянському Союзу та Китаю у Кореї. А Польща, Угорщина, Чехословаччина та інші країни Центральної та Східної Європи опинилися під радянською окупацією дуже швидко".

Це по-перше. А по-друге, Китай за рік встиг адаптуватися до війни в Україні. Він купує дешеві російські енергоносії, посилюючи залежність Росії, а також укріплює позиції на російському ринку. За даними Китаю, озвученими WSJ, товарообіг між Москвою та Пекіном у 2022-му зріс приблизно на 29% порівняно з роком раніше – до 190 мільярдів доларів (між Україною та Китаєм наразі у 25 разів менше). Оскільки продажі Росії нафти та газу в Європу скоротилися, Китай став значним покупцем. Росія також почала активніше використовувати китайську валюту юань. Фактично Росія продовжує існувати під санаційним тиском за підтримки Китаю.

Нині ж Китай навіть готовий тимчасово почекати у питаннях торгівлі через закриті торгові шляхи з Заходом. І коли з боку Пекіну чутно (а про це йдеться у так званому плані "врегулювання української кризи"), що необхідно "відкрити шляхи", "забезпечити ланцюги постачання" – це означає, що треба відкрити залізницю через Україну та Росію, гнати китайські товари в Європу під час війни.

"Позиція Китаю надзвичайно цинічна і сьогодні в уряді України та на Банковій це розуміють. Просто всі намагаються стримати Китай і втримати статус кво, але навряд чи сильно зможуть повпливати", – підсумовує Харитонов.

Китай – посередник у перемовинах

І поки у Києві чекають на дзвінок з Пекіну, лідер Китаю зустрічається з президентом Володимиром Путіним у Москві, куди прибув з триденним "візитом дружби та співробітництва". Поїздка 69-річного Сі в РФ стала першою після того, які він отримав третій термін на посаді голови Китаю. І вже сороковою особистою зустріччю двох керівників держав.

"Китай зараз намагається стати миротворцем і озвучує свою пропозицію мирного плану, – говорить експертка з питань Східної Азії, магістер зовнішньої політики Наталія Плаксієнко-Бутирська. – Логічно, якщо країна, яка намагається врегулювати конфлікт, має, як мінімум, почути дві сторони. Проте спочатку Сі поїхав у Росію, де говорить про мир і про війну, у той час як Україна змогла інкорпорувати серед своїх західних партнерів формулу: "нічого про Україну без України". Тобто у ці хвилини лідери Китаю та Росії говорять за спиною України. Звісно, Україні би цього не хотілось. Водночас зрозуміло, Китай – глобальний гравець. Він претендує бути міцною глобальною силою. Нині ж все виглядає однобоко: Китай намагається увійти у переговори та заявляє про нейтралітет, хоча, очевидно, що підтримує Росію".

Нагадаємо, 24 лютого, після річної паузи щодо подій в Україні, Китай видав документ під назвою "Позиція Китаю щодо політичного врегулювання української кризи". У його пунктах він закликав до пошуку політичного вирішення конфлікту та припинення односторонніх санкцій щодо РФ, а також застеріг Москву від ескалації конфлікту за допомогою ядерної зброї. В Україні і на Заході до таких пропозицій поставили досить скептично, адже деякі пункти можуть суперечити українським інтересам. Наприклад, про термінове припинення вогню – це позиція вигідна нині Росії. Або ж про "запобігання менталітету Холодної війни". А він про НАТО. Тобто, за логікою Китаю, Україна не мала би вступати в Альянс, а перебувати у позаблоковому статусі. Експерти зауважили: документ не схожий на мирний план, а на бачення Китаю, і цей документ, перш за все, на думку Пекіну, має покращувати імідж Китаю та допомагати Росії.

"Китайський план миру – є проросійським планом миру, – зазначає Артур Харитонов. – У момент, коли Росія не змогла більше проштовхувати власні ініціативи, з’явився китайський план – зручний для країн так званого півдня і РФ. З нього випливає, що Україні треба скласти зброю і йти на перемовини з росіянами за умов окупації її території. Це власне те, чого хоче Путін. Україна ж хоче пояснити Сі про необхідність нашої, проукраїнської формули миру".

Українські теми: ядерна та продовольча безпека

Очевидно, що в України та Китаю нині не так багато спільних інтересів. Хоча в українській владі планують торкнутися у розмові з Сі принаймні двох тем, які, як вважається, для Китаю є пріоритетними.

• Перша – ядерна безпека. Пекін, як і раніше, застерігає Росiю від використання ядерної зброї.
• Друга – продовольча безпека. Китай натякає на необхідності відновлення згаданих логістичних ланцюгів.

"Раз про них згадує у своїй позиції щодо "врегулювання української кризи", значить і сповідує, – зазначає Плаксієнко-Бутирська. – Але про них йдеться і в українській "формулі миру", яку озвучив президент Зеленський. Тому, обговорюючи ядерну безпеку з Сі та продовольчу кризу, Україна сподівається все-таки долучити Китай до реалізації своїх ідей бодай про окремих пунктах".

"Китай дуже зацікавлений отримувати українське зерно, при чому проводить свою політику впродовж року агресивно, – продовжує Харитонов. – Недарма ж доводиться чути тезу, щодо забезпечення перевезень Чорним морем залишається активною, тому що його купує і Китай. Він фактично закуповує величезну кількість зерна і зберігає його у сховищах. Для чого? Тут відповідь проста – він завжди готується до війни й робить стратегічні запаси".

Що стосується ядерної безпеки, то відомо, що західні партнери України, зокрема, США та ЄС, зверталися до Китаю з вимогою, аби він за лаштунками вгамував Путіна, коли той почав відкрито погрожувати ядерною зброєю. Очевидно, Україна хотіла, аби Китай у цій царині був більш активним й надалі. Наприклад, важливо домогтися, аби МАГАТЕ досягла виходу російських військових з Запорізької АЕС.

"Щодо ядерної безпеки є нюанс, – продовжує Харитонов. – У нас є інформація, від британських розслідувачів, що рік тому Китай вимагав не передавати Україні авіацію за рахунок того, що Росія не буде використовувати ядерну зброю. Правдивість цих тез ми підтвердити не можемо, це на совісті британських розслідувачів, тим не менш ми їх маємо. Що буде Китай вимагати за невикористання Росією ядерної зброї нині – важко уявити".

Ще одна тема, про яку Україна хотіла би поговорити з Китаєм – це недопущення поставок китайського озброєння Росії. Росію цікавлять снаряди та боєприпаси, особливо калібру 152 мм, які Китай може виробляти, а також дрони та РСЗВ.

Це одна з причин, чому з’являються новини, що США підштовхує Пекін до перемовин з Києвом, аби лідер Китаю, як кажуть, на власні очі побачив, до яких людських жертв призводить агресивна війна Росії в Україні. Не так давно радник президента Байдена з національної безпеки Джейк Салліван сказав, що Сі важливо поговорити не лише з Путіним, але й з Зеленським, аби "почути безпосередньо українську, а не лише російську точку зору" щодо конфлікту.

"Ми сподіваємося, що це й надалі відмовлятиме їх від вибору надання смертельної допомоги Росії", – пояснив він. Але якщо китайська зброя буде виявлена в Україні – на Китай будуть накладені санкції.

Нині експерти зазначають, діяльність України щодо Китаю загалом корелюється міжнародною позицією щодо відносин з цією країною: треба діяти там, де відкрите вікно можливостей. Приблизно таку позицію можна побачити й з боку США. Навіть незважаючи на те, що Китай влаштовує провокації, як зі шпигунською кулею, після якого скасовується візит держсекретаря Блінкена, Вашингтон має контакти з Пекіном, що доводять американо-китайські зустрічі на різних рівнях.

Загалом же протягом тривалого часу Китай ховався за нейтральністю проросійського характеру, допомагав Росії й при цьому говорив, що він стоїть на боці справедливості. Наразі світ готовий дати Китаю шанс відіграти свою позитивну роль, аби в Україні настав мир. І саме тому перспектива зустрічі, нехай й онлайн, між Сі Цзіньпіном та Володимиром Зеленським стає все більш ймовірною.