Переговори чи війна: до чого готуватися Україні після контрнаступу
Західні політики та експерти починають розвивати тему майбутнього українсько-російської війни після контрнаступу. В хід пішли проєкти мирних договорів та погрози ядерними ударами. Фокус дізнавався, чого варто чекати після закінчення літньо-осінньої військової кампанії.
"Наш героїчний народ, наші війська на передовій стикаються з дуже жорстким опором. Тому що для Росії програти контрнаступ в Україні фактично означає програти війну", — заявив 15 червня в інтервʼю NBC президент України Володимир Зеленський.
Від українського контрнаступу чекають результатів не лише у вигляді звільнених від російської окупації територій, а й міцних аргументів у наступних переговорах. У першу чергу, на ці результати чекають наші партнери.
"Ми зустрічаємося в той час, коли Україна веде контрнаступ, і ми не знаємо, чи стане це переломним моментом війни. Але ми бачимо, що українці просуваються та звільняють більше територій. Ми знаємо, що чим більше досягне Україна, тим сильнішою буде їхня позиція за столом переговорів із РФ", — сказав перед зустріччю міністрів оборони НАТО генеральний секретар Єнс Столтенберг.
Власне для того, щоб зупинити цей контрнаступ, і активізувалися всілякі міжнародні миротворчі ініціативи. Якщо раніше лише лідер Китаю Сі Цзіньпін пропонував свої 12 пунктів, то зараз охочих уже цілі делегації. Нещодавно Київ відвідував президент ПАР із іншими африканськими лідерами. Вже наступного дня в Санкт-Петербурзі на зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіним почали демонструвати проєкти договорів.
"Наразі ніхто не знає, як закінчиться український контрнаступ — це складний багатогранний процес, за його перебігом можна лише спостерігати, а результати аналізувати потім. На Путіна вся ця ситуація не діє, він не уявляє собі світ, де немає Росії. А ще більше — світ, у якому Україна має ініціативу, диктує умови. Треба уявити, що зараз робиться в головах у російських офіцерів, коли минулого року вони вже бачили в бінокль Київ, а зараз вгадують, де з під якого села Україна наступатиме", — говорить Фокусу колишній співробітник Служби безпеки України Іван Ступак.
Можливості України для контрнаступу
У березні 2023 року президент Чехії Петр Павел заявив, що Україна матиме лише одну можливість для контрнаступу в цьому році. Надалі зберегти такий само рівень підтримки від союзників буде надзвичайно складно.
"Вікно можливостей відкрите цього року. Після наступної зими зберегти поточний рівень допомоги буде вкрай важко. Втома від війни — це не лише виснаження людських ресурсів і техніки, руйнування інфраструктури в Україні, а й втома в країнах, які надають допомогу", — сказав він.
Зазначимо, раніше Петр Павел очолював військовий комітет НАТО й командував Генеральним штабом чеської армії. Тому його слова слід розцінювати як заяву фахового військового, який добре розуміє ситуацію. З іншого боку, таку заяву могли зробити спеціально в ході певної інформаційно-політичної кампанії.
Водночас у західних ЗМІ підхопили тему, як діяти з війною в Україні далі. Зокрема, авторитетне видання The Guardian опублікувало матеріал про те, що західні партнери України почнуть наполягати на припиненні вогню й довготривалому перемирʼї. Мовляв, РФ вдасться втримати більшу частину окупованих територій, Захід не зможе підтримувати зброєю на такому ж рівні, а українські біженці почнуть повертатися додому.
Головні тези, які можна почути із Заходу, вказують на те, що якщо Україна не досягне успіхів у літній військовій кампанії, то підтримка може вже не бути на такому рівні, як зараз. Саме тому варто подумати про те, за яким сценарієм продовжиться війна без необхідної підтримки.
"Якщо ми досягнемо значних результатів у ході контрнаступу, не потрібно остерігатися, що Захід перестане нас підтримувати через власну втому. Єдине, до чого потрібно бути готовим, — до кампанії Кремля з розхитування громадської думки на Заході", — говорить Фокусу політолог Віктор Бобиренко.
Як Путін шукає продовження війни через мир
Політолог Микола Давидюк зазначає в коментарі Фокусу, що деякі західні політики починають готувати суспільну думку до переговорів, там досі є ті, хто вірять і хочуть зберегти обличчя Путіну. Зі свого боку, Кремль запускає процеси підштовхування України до столу переговорів.
Ми неодноразово чули від офіційних осіб російської влади, що вони готові та відкриті до переговорів. Наприклад, 20 червня прессекретар російського президента Дмитро Пєсков учергове повторив мантру про відкритість до перемовин. Хоча ще 11 червня він заявляв, що Росія не має фактично жодних передумов для того, щоб розпочати переговори з Україною.
"Я маю певний інсайд із Великої Британії. Розповіли, що Путін збирав свої еліти, щоб поговорити про ситуацію. На цій зустрічі було сказано, що віри в перемогу вже немає. Найбільшою перемогою для Путіна зараз буде заморозка активних бойових дій. Тому проштовхують якісь чергові "мінські" чи "стамбульські" переговори. Ми це вже проходили у 2014 році — за вісім років Путін підготував повномасштабне вторгнення", — розповідає Фокусу Давидюк.
Він нагадує, що восени 2023 року Кремль планує провести вибори на окупованих територіях Херсонської та Запорізької областей. Це робиться для того, щоб формально легітимізувати свою владу.
Політичний експерт Віктор Бобиренко запевняє, що зовсім не факт, що цього року можуть бути якісь переговори з РФ. Крім того, ніякого мирного договору бути не може апріорі, можливе лише перемир’я. Він зазначає, що в ході цьогорічної контрнаступальної кампанії Україні не вдасться повністю звільнити свою територію, вийти на кордони 1991 року. Тут треба бути чесними і тверезо оцінювати ситуацію.
"Цього року ми реально можемо звільнити Південь, але не Донбас. Донецько-Луганська агломерація — це камʼяні джунглі, які ніхто в лоб не атакуватиме, як "вагнерівці" в Бахмуті. За останніми соціологічними даними, близько 88% українців готові продовжувати війну до переможного кінця, тобто виходу на кордони 1991 року. Зі свого боку, 78% росіян готові воювати далі, як мінімум — захопити всю Херсонську та Запорізьку області, максимум — увесь південь України, Дніпропетровську та Харківські області, посадити в Києві свій уряд. Тобто, попри заяви про втому від війни, ніхто від неї не стомився по-справжньому. Звідси можна зробити висновок, що хто перший стомиться, той програє", — говорить він.
Чи вистачить у Європи підтримки
Експерт нагадує, що закон про ленд-ліз, хоч і ухвалений, але постачання озброєння за ним досі не було, всю військову техніку передають нам у вигляді допомоги. Крім того, Європа швидко перебудувала свою економіку до умов воєнних викликів. Тому виробництво військової техніки та боєприпасів уже налагоджене.
"Партнери на нашому боці, для них це війна за цінності, які вони зголосилися підтримувати, тому дуже міцно зараз "закусилися" з Путіним. Не слухайте про втому Заходу, це мало відповідає дійсності. Просто нагадаю, що після обох світових війн економіка США лише набувала могутності. На сьогодні з 80 трлн доларів світового ВВП понад 40 припадає на ЄС і США, які є нашими партнерами. До слова, в Росії цей показник — 1,7 трлн", — каже Бобиренко.
Зі свого боку, Іван Ступак вважає, що заяви про зменшення підтримки України після контрнаступу можуть робитися для того, щоб заохотити, а не критикувати.