Розділи
Матеріали

Битися чи миритися. Чому погіршуються відносини з Польщею та як цьому запобігти

Максим Мухін
Фото: Відкриті джерела | В питаннях щодо національних інтересів Зеленський займає проукраїнську позицію, а Дуда – пропольську

Питання вдячності за надану допомогу Україні викликає конфліктні ситуації з партнерами. Слідом за Великою Британією в полі конфлікту опинилася Польща, влада якої запевнила, що стоятиме на своїх національних інтересах. Фокус дізнавався, чому виникають подібні ситуації та як не допустити погіршення відносин з Польщею.

На початку серпня міністерство закордонних справ України викликало посла Польщі Бартоша Ціхоцького для надання пояснень. Причиною стала заява керівника офісу з питань міжнародної підтримки в адміністрації президента Польщі Марчина Пшидача про невдячність українців. На рівні МЗС послу пояснили, що подібні заяви не відповідають дійсності та є неприйнятними.

Нагадаємо, Пшидач заявив, що Варшава надала Києву велику підтримку, і у відповідь "варто було б почати цінувати це".

В Офісі президента України висловлювання Пшидача назвали маніпуляцією та грою на кон'юнктурні інтереси, що не має нічого спільного з дійсністю.

У відповідь на виклик посла "на килим", польський МЗС викликав його українського візаві. Згодом заступник міністра закордонних справ Польщі Павел Яблонський розповів, що розмова була дуже відвертою. Він також зазначив, що між двома країнами існує безліч питань в яких не досягнуто згоди.

Заступник міністра закордонних справ Польщі Павел Яблонський вважає, що з Україною існує безліч питань в яких немає згоди
Фото: Матеуш Марек

"Ми керуємося політикою польських національних інтересів. Ми підтримуємо Україну настільки, наскільки це відповідає польським національним інтересам. Так було і так буде завжди", — сказав він в ефірі польського радіо.

Така польська позиція викликала дзеркальну відповідь. Так, радник голови Офісу президента Михайло Подоляк заявив, що в питаннях щодо національних інтересів Київ займає проукраїнську позицію, а Варшава – пропольську і як приклад навів ситуацію в сільському господарстві.

"Після кінця війни в нас, звісно, будуть конкурентні відносини. Звісно, ми конкуруватимемо за ті чи інші ринки, споживчі ринки тощо", – сказав Подоляк в ефірі телеканалу FREEДОМ.

Чому виник конфлікт з Польщею

Варто зазначити, що подібні висловлювання прозвучали на тлі конфлікту з блокуванням експорту українського зерна через Польщу.

Після відповідних заяв президентів обох країн, конфлікт вдалося залагодити, але про нього почали говорити. Ситуація вписується в цілий комплекс заходів, що відбувається на фоні двосторонніх відносин двох країн. Фокус вже розповідав, що на фоні прийдешніх парламентських виборів в Польщі все частіше звучать антиукраїнські заяви деяких політиків та маргінальної преси. В самій Польщі почало змінюватися ставлення до українських біженців.

За повідомленням видання Rzeczpospolita, поляки хотіли б зменшити обсяг допомоги, яку їхня країна надає біженцям. Дослідження суспільної думки проводилося наприкінці травня-початку червня 2023 року.

Уряд Польщі вже попередив, що не відкриватиме свої кордони для українського зерна після 15 вересня. Саме на цю дату припадає кінець терміну мораторію Єврокомісії на імпорт збіжжя з України.

Польські фермери виступають проти транзиту українського зерна, оскільки деякі обʼєми збіжжя продаються на території країни
Фото: УНІАН

Нагадаємо, польські фермери виступають проти українського зерна, оскільки під час його транзиту територією країни, воно частково продається по місцю, що шкодить виробникам. Влада вже передала Європейській комісії рахунок за транзит українського збіжжя, його сума досягла майже одного мільярду.

"Головним протиріччям наразі є українське зерно, я б сказав більше, що ця проблема надовго – вона ще буде зʼявлятися і заважати в процесі інтеграції України в ЄС. На фоні цього можна вже зараз прогнозувати серйозні протиріччя з низкою європейських країн, через захист ринків та інтересів власних фермерів. З цим потрібно миритися і бути до цього готовим", — говорить Фокусу голова правління Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.

За його словами, ніякого конфлікту між дипломатіями України і Польщі не було, це радше, напруга спровокована емоційними заявами.

Як дипломатія має реагувати на українсько-польські відносини

Наразі українська влада нездорово реагує на подібні дрібні провокації, які повторюватимуться і в майбутньому. Сюди потрібно згадати "кейс" міністра оборони Вільяма Воллеса, який першим пригадав про невдячність. Нагадаємо, після цього послідувало звільнення посла України у Великій Британії Вадима Пристайка, який наче б то піддав критиці реакцію влади на слова британського міністра. Згодом виникла конфліктна ситуація під час зустрічі в межах саміту НАТО у Вільнюсі. Тоді видання The Washington Post написало, що президент Зеленський, ніби-то розлютив американську делегацію своєю позицією щодо часових меж членства в Альянсі.

"Зараз ми спостерігаємо певний дисбаланс між діями команди президента та українським МЗС і дипломатами. Це своєрідна криза комунікації, через що відносини з іншими країнами виглядають дещо незграбно. До Польщі схожа ситуація була у Вільнюсі на саміті НАТО. Складається відчуття, що представники влади і дипломатичний корпус просто не встигають узгодити свої дії. Тому це все виглядає, наче – якщо в Україні війна, тому всі мають одразу все робити, що вона вимагає. На мою думку, після закінчення війни, ми ще почуємо від партнерів свої думки на цю тему", — зазначає Фокусу директор соціологічної служби Український барометр Віктор Небоженко.

Нові конфлікти з Польщею неминучі

Експерти відзначають, що в найближчому майбутньому подібні конфліктні ситуації з Польщею можуть повторитися. Причиною тому є парламентські вибори, що мають відбутися за два місяці. Саме тому потрібно мати свої стратегії реакцій на них, щоб конфлікт не повторювався.

"Діяти потрібно активно і вже давно, це має бути цілий комплекс дій. Умовно оперативно-тактичний – як реагувати на період виборчої кампанії, адже питання України буде ласою темою для заяв різних польських політиків. Тому потрібно мати механізм дій, відповідних реакцій на такі дії. Необхідно створювати позитивні інформаційні приводи в спільній українсько-польській повістці", — сказав Фокусу політолог Олег Саакян.

Українське питання є ласою темою для дебатів польських політиків під час виборчої кампанії 2023
Фото: gov.pl

За словами Володимира Фесенка, можна прогнозувати багато заяв від польських політиків проти України, на які потрібно реагувати виважено на такому ж рівні.

"Буде багато заяв від польських політиків в залежності від їхньої конʼюнктури, тому на них потрібно бути готовим реагувати, насамперед виважено – на такому ж рівні. Чого не потрібно робити – так це намагатися втручатися в процес виборчої кампанії, в жодному разі не показувати свою підтримку будь-якому кандидату. Для нас це важливо, як і в США, щоб не псувати стосунки з різними політичними силами", — говорить експерт.

Як покращити відносити України з сусідами

Експерти нагадують, що не потрібно йти на конфронтацію з сусідніми європейськими державами, адже в майбутньому від них буде залежати подальша співпраця та інтеграція до ЄС. На сьогодні українській владі потрібно діяти більш стратегічно, а не ситуативно. Насамперед, необхідно наповнювати змістом діяльність в форматі регіональних альянсів – Люблінського трикутника (Україна, Польща, Литва) та Альянсу України, Великої Британії та Польщі. До слова, про діяльність останнього не чутно з часу відставки Бориса Джонсона.

"Потрібно інвентаризувати формати співпраці та насичувати їх певними змістами. Наприклад, це може бути питання української допомоги у відповіді на загрози Польщі з території Білорусі. В енергетичному секторі актуальним залишається норвезький газопровід Baltic Pipe, можна говорити про перспективи його продовження через Польщу і Україну до Чорноморського басейну", — пропонує Саакян.

Фокус вже розповідав, що Польща знаходиться під гібридною атакою Москви і загрозою військового вторгнення найманців ПВК "Вагнер" з території Білорусі. В такому випадку застосування славнозвісної "п’ятої статті" статуту НАТО є доволі дискусійним, адже атака відбуватиметься від воєнізованого формування, офіційний звʼязок з яким не підтверджує жодна країна.

На фоні цього командувач Об’єднаних сил ЗСУ генерал-лейтенант Сергій Наєв вже проводив переговори з командувачем Оперативного командування видів Збройних сил Польщі генерал-лейтенантом Томашем Піотровскі.