Багатомільярдний "пряник" замість запрошення до НАТО: навіщо Столтенберг приїздив до Києва

Володимир Зеленський зустрівся 29 квітня з генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом у Києві. Це, зазначимо, вже третій його візит в Україну від початку повномасштабного російського вторгнення. До цього генсек НАТО приїздив до України у квітні та вересні 2023 року.

Зеленський та Столтенберг, як повідомляє офіційний сайт глави держави, передусім обговорили шляхи відбиття російської агресії, подальшу взаємодію України з НАТО і "реальне об’єднання сил".

Вже після закінчення перемовин на спільному брифінгу з паном Столтенбергом президент, підкресливши, що наразі російська армія намагається скористатися ситуацією, коли Україна очікує постачань від партнерів, зазначив: "Саме тому оперативність у постачанні буквально означає стабілізацію фронту. Артилерія 155-го калібру, далекобійна зброя та протиповітряна оборона, передусім системи Patriot. Це те, що є в партнерів, і те, що має зараз працювати тут, в Україні, для знищення російських терористичних амбіцій".

Окрім власне нагальних військових потреб Зеленський та Столтенберг обговорили також і підготовку до саміту НАТО, який відбудеться в липні у Вашингтоні. Прийдешній саміт, на думку Володимира Зеленського, "може стати моментом сили для Альянсу, або — ні".

"Саме там вирішиться, чи буде у ворога Альянсу можливість накладати вето на посилення НАТО. І це вирішується саме в питанні щодо України. Україна заслуговує на запрошення до НАТО. І нашою силою, і нашим захистом спільних цінностей, і нашим значенням для майбутнього всієї Євроатлантики", — наголосив президент.

Зі свого боку Єнс Столтенберг зазначив: "Союзники дійсно вірять, що заслужене місце України — у НАТО. Щоб ухвалити це рішення, нам потрібна згода всіх союзників, нам потрібен консенсус, а не більшість, тобто треба згода всіх 32 членів. І я не очікую, що ми матимемо таку згоду до саміту у липні. Але я вважаю, що ми зможемо продемонструвати, що ми наближаємо Україну ще ближче до членства і хочемо якнайскоріше того дня, коли Україна приєднається до нас як повноправний член".

Так, на прямо озвучені Володимиром Зеленським очікування від липневого саміту НАТО генсек Альянсу публічно відповів фактичною відмовою. Нічого не сказав Єнс Столтенберг про ймовірні строки отримання Києвом жаданого запрошення до НАТО і під час свого виступу у Верховній Раді.

"Майбутнє України — в НАТО. І Україна стане членом НАТО", — зазначив він, не уточнюючи при цьому навіть приблизно, коли саме та за яких умов це може статися.

Між тим, експерти, з якими поспілкувався Фокус, переконані в тому, що навіть не отримавши запрошення щодо вступу в НАТО на саміті Альянсу у липні, Україна може витиснути з ситуації, що склалася певні вигоди.

Зеленському запропонували спецфонд замість запрошення до НАТО

"Я звернув увагу на те, що заяви, озвучені паном Столтенбергом під час нинішнього візиту до Києва, виглядали як довоєнні. Тобто, він казав про те, що двері НАТО відкриті й Україна колись стане членом Альянсу, але зараз ще не час. Але, гадаю, він мав це публічно проговорити з тим, щоб розвіяти сподівання України щодо отримання інвайту до НАТО на ювілейному саміті у Вашингтоні. Це важливо, оскільки схоже на те, що ключові крани НАТО, а саме США та Німеччина зараз не підтримують цю ідею, вважаючи, що Україну слід запрошувати і тим більше — приймати лише після закінчення активних бойових дій", — зазначає у розмові з Фокусом політолог Олексій Якубін.

Відповідаючи на запитання Фокусу про те, що Єнс Столтенберг міг запропонувати офіційному Києву замість запрошення, експерт зауважив наступне: "Цілком міг бути запропонований фонд на $100 мільярдів, який формуватимуть і наповнюватимуть натовські країни. Ймовірно, Столтенберг озвучив Зеленському саме таку концепцію на прийдешній саміт НАТО: фонд замість запрошення. Думаю, це ключовий "пряник" для України з тим, аби вона не вважала саміт порожнім для себе".

Водночас на переконання експерта, Україна буде й надалі наполягати на отриманні запрошення до НАТО, щоб виторгувати щось "тут і зараз" натомість. "Наприклад, може йтися про безпекову політичну угоду зі Сполученими Штатами на зразок тієї, яку ми вже заключили з Великобританією та іншими країнами", — припускає Олексій Якубін.

Аналізуючи те, чому НАТО побоюється надавати Україні запрошення, яке не означає вступ і, відповідно, не тягне за собою якихось зобов’язань з боку Альянсу, політолог підкреслив: "Можливо, це рецидив з часів Холодної війни, але мені здається, що у НАТО сьогодні все рівно залишається страх прямої конфронтації з Росією, яка володіє ядерною зброєю. Тому НАТО усіма способами намагається уникати будь-яких гострих кутів. І вони, вочевидь вважають, що надання Україні інвайту потенційно буде означати, що Росія це сприйме як додатковий ескалаційний крок".

Зазначивши, що попри два із зайвим роки повномасштабної війни, страх Заходу роздражнити Росію залишається, Олексій Якубін принагідно нагадав про те, "як НАТО не те, що не може — не хоче збивати російські ракети чи дрони, які залітають майже до кордонів Альянсу".

Столтенберг приїхав, щоб завадити депресії українців

Зі свого боку, політолог Олексій Голобуцький, коментуючи для Фокусу ймовірні завуальовані мотиви приїзду генсека НАТО в Україну, зазначає: "По-перше, з урахуванням того, що Захід в очікуванні великого російського наступу, пан Столтенберг має синхронізувати з Україною певні важливі речі як-то постачання зброї, тощо. По-друге, давайте чесно: хтось же мав врешті-решт заявити про те, що ніякого запрошення на липневому саміті НАТО у Вашингтоні Україна не отримає. А то ми до цього чули від Заходу одні натяки і жодної конкретики. Тепер про це прямо і чесно сказано, щоб не виникало, як в нас часто буває, надто завищених очікувань після не виправдання яких починається суспільна депресія".

Політолог переконаний: українці мають чітко розуміти, що допоки у нас триває війна з Росією, не варто очікувати від НАТО жодного "конкретного рішення".

"Особисто я вважаю, що ми вступимо до Альянсу не шляхом виконання якихось там процедур, а тоді, коли іншого виходу у Європи просто не буде, тобто, коли вони остаточно усвідомлять, що попри якісь ілюзорні замирення з Росією, війна все рівно триватиме. Існує неофіційна точка зору, яка постійно обговорюється на різних рівнях. Мова зокрема йде про те, що Україна, грубо кажучи, визначає, що повернутися до кордонів 1991 року в найближчій історичній перспективі вона не може і тоді так званий корейський варіант може стати частиною плану вступу частини України до Північноатлантичного Альянсу", — наголошує Олексій Голобуцький.

Втім, на його думку, це питання нерозривно пов’язане з успіхом чи не успіхом України в 2024-2025 роках безпосередньо на полі бою, а поки що офіційний Київ має "приймати те, що пропонують союзники".

Союзники тим часом, зокрема з НАТО наразі пропонують обговорити "агресивну війну Росії та подальшу підтримку країн-членів Альянсу України" 16 травня на засіданні вищого нарадчого органа блоку — Військового комітету, де головуватиме його очільник адмірал Роб Бауер.

Також очікується безпосередня участь командувачів військ країн-членів Альянсу й верховного головнокомандувача сил НАТО в Європі генерала Крістофера Каволі.

Чи буде присутній на засіданні головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський поки що достеменно невідомо. Зазначимо, що у січні, під час першого засідання Ради Україна-НАТО на рівні головнокомандувачів збройних сил Україну представляв не тодішній головком Валерій Залужний, а військовий представник України генерал-майор Сергій Салкуцан.