Війна буде довгою. Що відомо про нового міністра оборони РФ Бєлоусова, котрим Путін замінив Шойгу

Слід зауважити, що більшість керівників силових відомств, судячи з пропозицій Путіна, збережуть свої крісла. Так, запропоновано перепризначити на свої посади міністра внутрішніх справ Володимира Колокольцева, голову Служби зовнішньої розвідки (СЗР) Сергія Наришкіна, директора ФСБ Олександра Бортнікова, голову Росгвардії Віктора Золотова, директора Федеральної служби охорони Дмитра Кочнєва, міністра юстиції Костянтина Чуйченка та голову МНС Олександра Куренкова.

Серед тих, кого Путін запропонував перепризначити на свої посади, не було міністра оборони Сергія Шойгу, який очолював відомство ще з 2012 року. Замість нього очільник Кремля несподівано запропонував призначити головою Міноборони першого заступника глави росуряду Андрія Бєлоусова. Шойгу ж своїм указом Путін призначив секретарем Ради безпеки та оборони РФ. Його останні 16 років очолював Микола Патрушев — один із найбільш наближених до Путіна силовиків.

В указі про звільнення Патрушева як причину його відставки вказано "перехід на іншу роботу". Яку саме — не уточнюється. Прессекретар Путіна Дмитро Пєсков пояснив необхідність змінити главу Міноборони тим, що "міністерство оборони має бути абсолютно відкрите для інновацій, впровадження всіх передових ідей і створення умов економічної конкурентоспроможності".

Бєлоусов – найближчий соратник Путіна

При цьому Пєсков наголосив, що призначення Бєлоусова не змінить "військову складову" — це залишиться прерогативою голови Генерального штабу Валерія Герасимова. "У цьому плані змін поки не передбачається", — уточнив він.

Також Дмитро Пєсков розповів, що 68-річний Шойгу, окрім посади секретаря Ради безпеки, одночасно стане заступником президента РФ у Військово-промисловій комісії та очолить Федеральну службу з військово-технічного співробітництва. Щодо нової посади Миколи Патрушева, Пєсков пообіцяв, що Кремль повідомить подробиці "найближчими днями".

Оскільки згідно з російським законодавством, тамтешній президент має право призначати секретаря Радбезу без будь-яких консультацій, указ про призначення Шойгу і звільнення Патрушева з цієї посади набув чинності негайно. Засідання ж Ради Федерації, де обговорюватиметься питання призначення Андрія Бєлоусова на посаду голови Міноборони, відбудеться у вівторок, 14 травня.

Зауважимо, що Андрій Бєлоусов на три роки молодший за свого попередника — йому наразі 65. Його прийнято називати найближчим економічним радником Путіна, і це власне недалеко від істини — він працює безпосередньо з Путіним на різних посадах та в різних якостях, починаючи із 2008 року.

"Бєлоусов не просто виконавець, у нього в голові є своя картина того, як має функціонувати російська економіка, і він, як може, втілює її в життя. Путін до нього дослухається. Бєлоусов — жорсткий державник і вірить у "кільце ворогів" навколо Росії. 2014 року тільки він з економічного оточення Путіна підтримав приєднання Криму до РФ", — писало свого часу про без 5 хвилин міністра оборони Росії, посилаючись на кількох навколокремлівських співрозмовників видання The Bell.

"Андрій Бєлоусов — технократ, він користується довірою президента, добре розуміється на економіці та управлінні: саме така людина і потрібна країні в умовах, так би мовити, затягування проведення спеціальної військової операції", — цитує російський "Комерсант" директора Центру аналізу стратегій і технологій РФ Руслана Пухова.

В той же час експерт у сфері безпеки Сергій Храпач у коментарі виданню, акцентувавши, що Андрій Бєлоусов "абстрагований від технічних, а головне, кулуарних та внутрішньоелітних відносин у Міноборони", додав: "Держава вкладає в галузь колосальні ресурси, тому для управління нею потрібна людина, яка б провела ревізію. Перестановка в Міноборони може бути пов’язана, зокрема, і з кримінальною справою проти заступника голови відомства Тимура Іванова, а також із загостренням ситуації в зоні проведення СВО".

Чи збереже Шойгу свій вплив

Слід зазначити, що новина про зміну міністра оборони в Росії зайняла перші шпальти не лише російських, а й у західних ЗМІ. Усі наразі намагаються осмислити призначення Бєлоусова, і більшість сходяться на тому, що воно остаточно оформило перехід Росії до економіки воєнного часу.

"Сенс перестановки — закріплення ролі ВПК як головного локомотива економіки, потребам якого буде підпорядковане життя всієї країни, — цитує Bloomberg економіста банку ЦентроКредит Євгена Суворова. — Стійкість і тривалість цього тренду залежить лише від одного — нафта вища за $60".

Звільнення ж Шойгу, зазначає агентство, підводить межу під пригожинським бунтом і закріплює за Радою безпеки ФР роль відстійника для відпрацьованих Путіним ключових фігур.

"Шойгу в Радбезі — не зовсім опала, заперечує зі сторінок The Wall Street Journal економіст і політолог Костянтин Сонін, який визнаний в Росії іноагентом: "У системі влади, що склалася, близькість до Путіна означає більше влади. Патрушев, якого замінить Шойгу, з цієї причини був дуже впливовим, і Шойгу буде також, в цьому не має жодних сумнівів".

"Путін усунув від керівництва армією людину, на яку і російські провоєнні канали, і західні аналітики покладали частину відповідальності за провали Москви на початку вторгнення, — зауважує The New York Times. — Призначивши економіста, він фактично визнав незамінність вкладу промислової бази для будь-якої військової перемоги".

В тому, що ключове завдання Бєлоусова полягає в тому, щоб зменшити корупційні потоки і перенаправити вивільнені гроші в оборонне русло переконаний політолог Вадим Денисенко. За словами експерта, він точно розумніший і системніший за Шойгу, що гірше для нас, "але говорити про те, що завдяки новому міністру щось кардинально зміниться, навряд чи варто, хоча певний порядок буде наведено".

"Поки є інтрига з новою посадою для Патрушева, але вже зараз, обережно, можемо допустити, що він поступово втрачатиме свій колосальний вплив на силовиків, який він до останнього мав. І тут виникає питання, а хто ж тоді стане куратором силовиків і чи взагалі існуватиме така посада. Цілком реально, що такої людини просто не буде і Путін спробує сам зайнятися цим питанням. Правда, він занадто лінивий, щоб робити цю рутинну роботу в щоденному режимі. А це не зможе не призвести до ряду провалів і конфліктів. Тому, поки за цим треба слідкувати", — підсумовує Вадим Денисенко.

Думки ж експертів, з якими поспілкувався Фокус стосовно ролі і значення перестановок в силовій вертикалі РФ дещо розходяться за формою, але не змістом.

Відставка Шойгу — орієнтація на довгу війну на виснаження

"Звільнення Шойгу, на мій погляд, означає, що в Кремлі дещо втратили віру в те, що можна добитися певних військових перемог, тому вони заходять в етап затяжної війни, в якій ключову роль грає військове виробництво. Власне тому, й призначають Бєлоусова — людину, яка може займатися саме цією ділянкою роботи", — зауважує у розмові з Фокусом колишній депутат Держдуми РФ Ілля Пономарьов.

Відповідаючи на запитання Фокусу про те, чи справді, як пишуть деякі росЗМІ, Бєлоусов є конфліктною людиною, що відповідно, може породити конфлікти всередині силової вертикалі Росії, Ілля Пономарьов зазначив наступне: "Він хоча і достатньо жорсткий, але не слід забувати, що це цілком і повністю довірена Путіну людина. Крім того, наскільки мені відомо, це єдина людина з числа високопоставлених російських економістів, яка підтримала війну в Україні. Причому, підтримав він цю війну відштовхуючись не від ставлення до України та українців, а радше від своїх економічних міркувань, адже він вважає, що війна — це спосіб підняти економіку, провести модернізацію, запровадити нові технології і так далі. Тобто, він вважає, що війна — це стимул для модернізаційного стрибка".

Коментуючи відставку Шойгу, Ілля Пономарьов зауваживши, що "це безумовне пониження", додав: "Разом з тим, позиція секретаря Радбезу в нинішній російській системі є достатньо впливовою, бо передбачає доступ до тіла, самі розумієте кого. Водночас ця посада не передбачає ніяких розпорядчих функцій. Той же самий Патрушев обирався ФСБ, тоді як Шойгу для ФСБ — геть чужий, тому він "висітиме" десь у повітрі. Щоправда, йому дали кураторство в Службі по військово-технічному співробітництву (це міжнародна торгівля зброєю і т.д.), але як він зможе з цим справлятися геть незрозуміло, оскільки, по-перше, це не його традиційна тема, по-друге, він знаходиться під різноманітними санкціями, тому це радше такий собі втішний приз для Шойгу".

В цілому, ексдепутат Держдуми вважає, що перестановки в силовому блоці РФ — це орієнтація на довгу війну на виснаження, причому не тільки з Україною.

"Гадаю, є всі підстави говорити про довготривалу конфронтацію з усім світом. Насамперед йдеться про Польщу і Балтію, але загалом — це довготривалий тренд на мілітаризацію російської економіки. У цій ситуації добре хіба те, що, скоріше за все, армією буде командувати особисто Путін (сміється — ред.)".

Підкресливши, що кадрові перестановки у Росії — "це конвульсії правлячої системи РФ", Ілля Пономарьов резюмував: "При цьому, на жаль, весь світ, поки що відстає від Росії з точки зору військового виробництва і це наразі є найбільшим фактором загрози. І Путін цими своїми призначеннями демонструє, що він це чудово розуміє. Тобто, вони будуть тупо закидати кількістю зброї і цьому потрібно щось протиставляти".

Міністр оборони Бєлоусов мислить категоріями воєнної економіки

Оцінюючи у розмові з Фокусом перестановки в російському Міноборони, політолог Ігор Рейтерович зауважує: "Шойгу на фоні усіх скандалів та величезної незадоволеності його діяльністю загалом з боку так званої політичної еліти РФ і військових, об’єктивно потрібно було прибирати. Але оскільки Путін його знає дуже давно і відмовлятися остаточно від його послуг він не буде, йому й дали нову посаду, м’яко вивівши з-під "вогню" критики. А ось прихід Бєлоусова — це для нас точно не дуже гарна історія, тому що він відомий своїми поглядами, які передбачають масову націоналізацію та воєнізацію економіки і саме він поряд з Набіулліною (голова Центробанку РФ- ред.) є тією людиною, яка змогла втримати економіку Росії на фоні всіх тих санкцій, які були запроваджені після 2022 року".

Бєлоусов є цивільною особою, але на посаді міністра оборони він повинен буде займатися забезпеченням і логістикою, тобто, тим, з чим у росіян є дуже великі проблеми, зазначає Ігор Рейтерович. На переконання експерта наступник Шойгу покликаний ці проблеми вирішити "і в нього, на жаль, є, по-перше, розуміння, як це зробити, а по-друге, є відповідні інструменти".

"Бєлоусов — достатньо жорстка, антиліберально налаштована людина, яка мислить категоріями воєнної економіки, тотальної економічної мобілізації і діяльності за принципом: "все для фронту, все для перемоги". Тому такі призначення свідчать про те, що росіяни готуються воювати ще довго і переламати ситуацію на свою користь, як кажуть на Росії, не миттям, так катанням. Тобто, якщо вони не можуть це зробити зараз (а вони не можуть), то вони сподіваються осягнути це на кілька років і в результаті дотиснути ситуацію. Не факт, що все це вийде і тут питання в тому, чи буде у Бєлоусова достатньо можливостей і ресурсів усю ту систему князівств у сфері росВПК, яка була вибудована Шойгу, переламати. Будемо сподіватися, що прямо тотально Бєлоусову все мобілізувати не вдасться — в першу чергу через внутрішній спротив", — підсумовує політолог.

Тим часом в американському Інституті вивчення війни (ISW) теж вважають, що Путін готується до тривалої війни: "Призначення Бєлоусова на посаду міністра оборони є важливою подією в рамках спроб створити всі економічні умови для затяжного конфлікту. Бєлоусов має репутацію ефективного технократа, а джерела стверджують, що він у добрих стосунках із Путіним. Путін, ймовірно, має намір використати досвід Бєлоусова для об’єднання військової та економічної політики. Ці зусилля свідчать, що Кремль продовжує готуватися до затяжної війни в Україні".

Російський політолог Олександр Баунов, який наразі проживає в італійській Тоскані, коментуючи кадрові перестановки в росМіноборони, зазначає: "На провоєнних ресурсах мало ентузіазму щодо призначення Бєлоусова. Шойгу там теж нелюбимий, бо затягнув війну, ну і досі ще крадемо. Але Бєлоусов для них цивільний, економіст, якийсь незрозумілий технократ з офісною біографією, навіть рибу в тайзі у камуфляжі не ловив. Та ще й навкруги витає ненависне старомедведівське слово "інновації". І чи взагалі натисне ядерну кнопку, чи злякається такого Захід?".

На переконання Баунова, пропозиція призначити на чолі Міноборони РФ одного з головниих "придворних економістів" може означати, що Путін збирається вигравати війну на заводах і міжнародних ринках. Стратегія виграшу в цьому випадку, на думку експерта, буде не в мобілізаціях і проривах, а в повільному тиску на Україну переважаючою потужністю російського ВПК та економіки в цілому, яку передбачається "змусити ефективніше працювати на фронт".