Путін забороняє розширення НАТО: чи погодиться Трамп на вимоги Кремля

Спеціальний представник Трампа по Україні Кіт Келлог в інтерв’ю ABC News заявив, що Україні не слід відмовлятися від переговорів з РФ, навіть якщо вона не представить свій "меморандум" з пропозиціями про перемирʼя і завершення війни до зустрічі у Стамбулі 2 червня. "Я говорив з їхнім головним переговорником, Рустемом Умєровим, який очолить переговори під час наступного раунду. Він теж нічого ще не бачив. Але я завжди їх застерігав: не кажіть, що ви не приїдете. Вам потрібно показати серйозність намірів", — зауважив Келлог, акцентувавши, що наразі головним завданням є перемир’я і "припинення вбивств".

Окрім того, спецпосланець Трампа заявив, що США визнають обґрунтованість вимог Москви щодо не розширення НАТО на схід, і готові до обговорення цього питання в межах мирно-перемовного процесу. Водночас пан Келлог підкреслив, що глава Білого дому готовий пообіцяти Путіну не розширювати Альянс на схід, якщо така вимога стане умовою завершення війни.

"Я вважаю, це цілком обґрунтоване занепокоєння Росії, яка завжди підніматиме це питання. І вони говорять не тільки про Україну. Вони згадують і Грузію, і Молдову. І ми кажемо: добре, ми можемо обговорити припинення розширення НАТО до вашого кордону. Це їхній безпековий інтерес. Також ми неодноразово говорили, що для нас вступ України в НАТО не стоїть на порядку денному. І ми не єдина країна, яка так вважає. Я можу назвати ще чотири держави НАТО, які це підтвердять. А потрібно, щоб усі 32 країни погодилися на вступ", — підсумував 81-річний генерал Келлог. Водночас генсек НАТО Марк Рютте нещодавно заявляв, що вступ України до Альянсу залишається незворотним, але не буде елементом потенційної мирної угоди з Кремлем.

Чому Трамп знову рятує Росію

Експерт Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус, коментуючи Фокусу заяви спецпредставника президента США, зауважує наступне: "Кіт Келлог, щоб відвести гнів від Штатів, підкреслює, що Україну в НАТО не бачать не лише США, а щонайменше 4 країни. Однак взагалі в мене складається стійке враження, що Сполученi Штати Америки до останнього хочуть давати Росії зрозуміти свою налаштованість на конструктивний діалог. Це робиться задля того, щоб в той момент, коли буде ухвалено рішення про те, що з росіянами неможливо мати справи, можна було сказати: ми вам пропонували ледь не зірку з неба, а ви не погоджувалися. В мене тут виникає аналогія з казкою про "Золоту рибку", коли та стара щось постійно хотіла і врешті-решт, коли вона перетнула межу, рибка повернула все так, як було раніше. Так само і США. Вони вже стільки йдуть на поступки Росії, що в один момент перекреслять все".

Коли "межу буде перейдено", зауважує експерт, США діятимуть саме так, як заявив у четвер, 29 травня, виконувач обов’язків заступника постійного представника США при ООН Джон Келлі.

"Він (Джон Келлі – Фокус) чітко попередив, що США дійсно можуть залишити процес щодо досягнення миру, але не залишать при цьому Україну, продовжуючи надавати їй озброєння та іншу підтримку. Як на мене, саме така концепція у США зараз: йти на поступки Росії доти, доки коробка з "цукерками" не спорожніє. Гадаю, адміністрація Трампа проводить наразі досить вигідну для нас гру. Так, з однієї сторони, США тиснуть на Україну, щоб показати РФ свій нейтралітет, а з іншого боку, вимагають від Росії конкретних кроків на шляху до миру. Це російське керівництво часто живе в своїх ідеологемах, а США чудово обізнані з економічними процесами в РФ та їх наслідками і фактично кидають зараз Москві рятівне коло", — наголошує аналітик.

Тим часом ключове питання, вважає експерт, наразі полягає в тому, скільки ще часу триватиме бажання США грати гру з рятівним колом. "Так історично склалося, що Сполучені Штати постійно рятують Росію ще з часів після революції 1917 року. І навіть в останні тижні Радянського Союзу всі пам’ятають "chicken Kyiv" — візит президента Буша до України, під час якого він вмовляв не виходити з СРСР, намагаючись врятувати Союз. Потім після розвалу Радянського Союзу США почали рятувати Росію "ніжками Буша", тощо. На жаль, це бажання США постійно рятувати Росію присутнє і досі, але воно не може бути вічним", — підсумовує Іван Ус.

Чи призведе політика Трампа до створення альтернативного "НАТО"

Водночас виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Олександр Леонов у розмові з Фокусом робить наступний акцент: "Якщо вірити оприлюдненій інформації щодо оновлених вимог Кремля, де йдеться про "письмові гарантії", то зрозуміло, що Путін вимагатиме якогось документу щодо не розширення НАТО. Відповідний документ в межах Альянсу вочевидь не буде прийнятий, оскільки право вето ніхто не відміняв і, наприклад, країни Балтії неодмінно ним скористаються. Можна припустити, що Трамп спробує забезпечити Путіну такий документ шляхом відповідного голосування у Конгресі. Але, по-перше, я не переконаний, що такий законопроєкт набере необхідну кількість голосів, а по-друге, навіть у разі ухвалення Трампом такого рішення в одноосібному порядку, воно діятиме лише впродовж його президентської каденції".

На думку експерта, Дональд Трамп фактично "підклав свиню" для України, позбавивши її переговорних переваг: "Питання НАТО в контексті мирного процесу мало б бути одним із, скажімо так, елементів торгу, а Трамп виклав цю карту на стіл ще до початку реальних перемовин і Росія це вже сприймає, як належне, а не як фінальну конструкцію. Зрозуміло, що в НАТО є країни, які прислухатимуться до позиції Трампа щодо його заяв про не розширення в угоду Кремлю, але говорити про те, що це буде якийсь гарантований документ на десятиліття, дуже і дуже складно. Більш того, це стовідсотково викличе колосальний скандал для самого НАТО, у разі, якщо такий документ навіть пропонуватиметься розглянути в рамках всього Альянсу".

Загалом американська сторона, усіляко намагаючись врятувати переговорно-мирний процес, вважає Олександр Леонов, йде з НАТО та Євросоюзом (ЄС) паралельними шляхами. Віддалення Трампа від Альянсу та ЄС, констатує експерт, "не додає перцю", позаяк зрештою питання НАТО може трансформуватися в питання створення нового воєнного блоку на основі країн Європейського Союзу і окремих держав НАТО, як-от, приміром, Канада.