Таємний компроміс Трампа з Путіним: чи втрачає президент США інтерес до мирного врегулювання

Про те, що Дональд Трамп визнав небажання Путіна припиняти російсько-українську війну, повідомляє The Wall Street Journal з посиланням на трьох осіб, обізнаних із деталями нещодавньої розмови президента США з лідерами Італії, Франції, Німеччини та Великобританії.

"Це зізнання наочно підтвердило те, у що давно вірили європейські лідери щодо Путіна, але вони вперше почули це з вуст Трампа. Воно також суперечить публічним заявам Трампа, де він неодноразово стверджував, що Путін щиро прагне миру", — констатує WSJ.

Кому Трамп поступиться лідерством у процесі мирного врегулювання

Станом на сьогодні президент США почав усвідомлювати, що сила його слова у контактах з Путіним щодо припинення війни в Україні не є дієвим інструментом, констатує у розмові з Фокусом  політолог, співвласник міжнародної комунікаційної агенції Good Politics Максим Джигун. "Хоча Трамп не говорить про це відкрито і публічно, але, схоже, він врешті-решт зрозумів, що усі його мирні зусилля зазнали повного фіаско. Картина наразі виглядає так, що в американського президента немає великого бажання оперативно і ефективно реагувати на ситуацію, що склалася. До речі, досвід Трампа у співпраці з північнокорейським лідером, якого, як і Путіна, він теж вважає своїм другом, також ні до чого не привів. Тут ситуація практично ідентична і я думаю, що ми стоїмо на порозі того, коли лідерство США в питанні протистояння з Російською Федерацією перейме парламент, який дуже добре розуміє важливість стримування сил зла у світі", — підкреслює експерт.

Політолога "надихають новини" про те, що вже понад 80 сенаторів підписалися під законопроєктом про введення "драконівських мит" на російську нафтогазову продукцію для країн, які її купують. "Підозрюю, що тиск на Трампа буде зростати не лише з боку Євросоюзу, Великобританії, а й зі сторони внутрішніх союзників. Тобто у таборі республіканців, які зараз контролюють обидві палати Конгресу, є усвідомлення, що політика Трампа відносно РФ може зрештою призвести до втрати більшості на виборах, які відбудуться вже в осені 26 року. Тому я очікую на зростання напруженості всередині Республіканської партії, адже якщо на минулорічних президентських виборах Трамп нагадував популярну рок-зірку, яка їздила по різним штатам, отримуючи аншлаги і прохання однопартійців надати благословення на участь у виборчій кампанії, то зараз все більше республіканців розуміють, що Трамп — це за великим рахунком минуле, оскільки його останній термін спливе достатньо швидко", — зауважує Максим Джигун.

Політолог також окремо наголошує на тому, що за останні роки ще ніколи не було такої єдності американських політиків, як зараз в питанні необхідності обмеження геополітичного впливу Російської Федерації. В цьому контексті експерт акцентує, що введення антиросійських санкцій згідно із законопроєктом Ліндсі Грема однаково вигідне обом  партіям США: "Для демократів це продовження політики, яку вони демонстрували відносно РФ не один рік, тоді як для республіканців це можливість наочно продемонструвати, що вони не ототожнюються з Трампом, який повсякчас заграє з Путіним. Тобто, в той час, коли у Трампа не припиняються емоційні гойдалки, республіканцям потрібно боротися за своє виживання в Сенаті і Палаті представників".

Загалом, у вирішенні засадничих питань, як-от протидія вісі зла, в американському парламенті, прогнозує Максим Джигун, не буде жорстких дискусій і пробуксовок, а відтак ризики для України щодо подальшої підтримки з боку США є мінімальними.  

Про що Трамп домовився з Путіним щодо мирного процесу

Нинішня риторика президента Трампа щодо переговорно-мирного процесу по закінченню російсько-української війни свідчить про падіння його інтересу до зазначеної проблеми, вважає політолог, експерт аналітичного центру "Об’єднана Україна" Петро Олещук. "Складається враження, що Трамп, який останніми днями розповідає про майбутню перемогу Путіна у війні, як неминучість, домовився з Кремлем, що особливо не заважатиме йому вести літню наступальну кампанію. А вже по закінченню цієї кампанії, коли спаде градус необхідності імітації тиску на Путіна, вони нарешті зможуть зустрітися віч-на-віч і поговорити — щоправда не про припинення війни, а про взаємну торгівлю та інші економічні питання. Принаймні, на даний момент виглядає, що у Трампа саме такий план", — зазначає політолог у розмові з Фокусом.

Також експерт звертає увагу на "допит", який днями влаштували сенатори держсекретарю США. "Марко Рубіо, який намагався пояснити, чому Білий дім не чинить тиск на Москву, а Путін не є військовим злочинцем, виглядав максимально жалюгідно, але ми маємо розуміти, що в Америці президент має дуже широкі повноваження, передусім у сфері зовнішньої політики. Тобто, за великим рахунком, для реалізації зовнішньої політики Трампу необхідно лише фінансування. Але оскільки Трамп не планує виділяти Україні ніякої допомоги, задля якої необхідно голосування Конгресу, то ніяких серйозних проблем в цьому плані всередині американського політикуму в нього не буде", — підкреслює Петро Олещук.

Водночас, додає Петро Олещук, наразі в Конгресі формується двопартійна більшість, яка схильна висловлювати підтримку Україні. В цьому контексті політолог згадує підтриману днями Сенатом двопартійну резолюцію,  яка, зокрема, закликає забезпечити повернення вивезених вглиб окупованих територій та Росії українських дітей до укладання будь-якої мирної угоди у війні РФ проти України. Розгляд документу ініціювали сенатор-республіканець Чак Грасслі і демократка Емі Клобучар. Це, за словами колишнього журналіста "Голосу Америки" Остапа Яриша, перша резолюція у Сенаті з часу повернення Трампа до Овального кабінету, підтримана республіканцями, яка закликає до конкретних дій щодо переговорного процесу з Росією.

Підтримка зазначеної резолюції представниками обох партій США, на думку політолога Петра Олещука, є "прозорим натяком" на те, що у майбутньому Сенат планує достатньо жорстко реагувати на будь-які спроби Білого дому просунути невигідну для України угоду з Путіним. Також, прогнозує експерт, незабаром перемовно-мирний  процес "піде на канікули" і попри розмови про новий комунікаційний майданчик у Ватикані, реальні процеси можуть розпочатися хіба що після літнього наступу РФ.