Мир на горизонті: чому президент Зеленський побачив світло в кінці перемовного тунелю

Президент України напередодні в інтерв’ю відомому британському журналісту, телеведучому та письменнику Пірсу Моргану заявив, що не потребує історичних довідок від Путіна чи його оточення, бо це лише затягує мирні перемовини і аж ніяк не сприяє завершенню війни.

«Ми поважаємо історію. Я маю свій погляд, чому він (Путін, — Фокус) почав війну. Вся ця маячня, яку він піднімає в розмовах з американцями — про Петра І і тому подібне — я не потребую цього... Для завершення війни і для переходу до дипломатії мені не потрібна вся ця історична маячня, яка лише для того, щоб відкладати завершення війни», — зазначив глава держави.

Наголосивши на тому, що прочитав не менше історичних книжок, аніж Путін, Зеленський додав: «Я знаю про його країну більше, ніж він знає про Україну. Просто тому, що я бував у Росії в багатьох містах. І знав там багато людей. Він ніколи не був в Україні стільки разів. Він був лише у великих містах. Я був у маленьких містах від півночі до півдня. Усюди. Я знаю їхній менталітет. Росіяни вирішили, що їм потрібен новий цар. Це їхній вибір. Але є питання безпеки. Є велика війна проти нас. Це наші життя. Єдине, про що я хочу говорити з ним, — це те, що, на мою думку, нам потрібно вирішити це успішно. Я маю на увазі швидко завершити цю війну. Без цих величезних втрат щоразу».

На цьому тлі Володимир Зеленський також заявив за результатами дводенних тристоронніх перемовин у Женеві про прогрес за військовим напрямком і готовність продовжувати діалог за політичним.

«У військовому напрямку переговори були продуктивні. Військові розуміють, як моніторити припинення вогню і припинення війни, якщо буде політична воля. Вони в принципі майже про все домовились. Моніторинг точно буде за участю американської сторони. Я вважаю, що це конструктивний сигнал. Що стосується політичної складової, то переговори були непрості. Ми бачимо, що є напрацювання. Поки що позиції різні. Тобто у військовому напрямку прогрес я почув, в напрямку політичному — був діалог, домовились іти далі. Там такого прогресу, як у військовому плані, я не почув», — резюмував Володимир Зеленський.

Водночас Axios повідомляє, що переговори у Женеві «зайшли у глухий кут» через позицію глави делегації РФ Мединського.

Чому Дональд Трамп ведеться на кремлівську історичну маячню

Експерт Ради зовнішньої політики «Українська призма» Олександр Краєв у розмові з Фокусом, коментуючи довкола мирні заяви президента України, зазначив наступне: «Те, що Володимир Зеленський сказав щодо безпекової компоненти, мені здається, стосується припинення вогню, тому що це єдине, що можна реально обговорювати з москалями. Інша справа, що росіяни сприймають припинення вогню як фінальну точку, тобто Україна має поступитися усім, зробити відповідні зміни на конституційному рівні щодо територіальних поступок. Це взагалі звучить як нонсенс, але це саме те, що пропонує ворог. Втім, той факт, що Мединський — старий досвідчений провокатор повернувся до переговорної групи, свідчить про наміри Москви не вести переговори, а саботувати їх».

На думку експерта, історична карта, якою повсякчас маніпулює РФ, «матиме вагу ще досить довго», позаяк Дональду Трампу «така штука дуже подобається»: «Діючому президенту США надзвичайно подобаєтьcя показова імперськість, відсилки до «чудової і класної історії» з попутним прагненням відчувати себе її невід’ємною частиною. Росіяни зрозуміли, що їм потрібно постійно грати на струнах історичної величі. До речі, зверну увагу на те, що коли відбулася перша після перемоги на президентських виборах розмова Трампа з Путіним, вони, за словами очільника Білого дому, говорили про велич долара і спільну величну історію під час Другої світової війни. Тобто Трампу це дуже подобається і тому даний тематичний кейс є так само дієвою зброєю, як і те, що Путін називає його генієм, про що Трамп потім згадує місяцями».

Тим часом усі «класні і красиві історичні байки росіян», акцентує Олександр Краєв, не приносять президенту США ані Нобелівську премію миру, ані статус найефективнішого світового миротворця. «Попри історичні маразматичні екскурси Мединського, ми натомість говоримо Трампу про реальні речі, показуючи себе нормальним бізнес-партнером, в той час як росіяни дійсно вжилися у роль підлабузників. Тому зараз маємо дипломатичний поєдинок: прагматичні аргументи України проти російських хвалебних од», — резюмує Олександр Краєв.

Чи дійсно мирні перемовини зайшли у глухий кут

У тому, що «жодні історичні байки Москви» не є для Трампа вагомим аргументом, переконаний політолог Володимир Фесенко.

«Усі ці історичні розмови — це, скажімо так, перемовний аксесуар Путіна, який у практичній площині реалізує Мединський. Але при цьому слід зазначити, що в Женеві цієї історичної маячні було значно менше ніж в Абу-Дабі. Загалом, для Трампа козирем, на превеликий жаль, є не історичні історії Москви, а перевага Росії в ресурсах. Росія більша, вона має більшу армію і більше грошей для продовження війни. І за законами бізнесу, як їх розуміє Трамп, Україна має грати за російськими правилами і погоджуватися на усі її вимоги», — акцентує експерт у розмові з Фокусом.

Історична маячня, вважає політолог, насправді для Трампа теж є маячнею. «Трампа абсолютно не цікавлять усі ці Рюриковичі. Його цікавлять гроші. Поряд з тим ще одним козирем РФ, який викликає великий інтерес Трампа, є природні ресурси Росії», — констатує Володимир Фесенко.

Політолог вважає, що наразі немає жодних передумов для прогресу у політично-перемовному мирному кейсі. «Єдине, що може бути (та й то у мене є великі сумніви, що Росія на це погодиться) — це розгляд варіанту щодо створення демілітаризованої зони на Донбасі, де не буде ні українських, ні російських військ. Якщо росіяни раптом погодяться на такий компроміс, тоді дійсно певний прогрес можна буде фіксувати. Я поки що мало в це вірю, але теоретично не відкидаю. В цілому ж, і в територіальному питанні в широкому сенсі, і в плані односторонніх поступок України не тільки щодо Донбасу, а й у питаннях від мови до церкви я не бачу політичних умов і підстав для компромісу. Тобто, якщо акцент у подальших мирних перемовинах у Женеві буде зроблено на політичній складовій — це глухий кут», — підводить прогнозну риску Володимир Фесенко.

Яку комбінацію у мирно-перемовному треку розігрує Путін

Дональд Трамп, констатує у розмові з Фокусом політолог Ігор Рейтерович, останнім часом роздратовано реагує на історії РФ про половців та печенігів. «Усі історичні псевдовисновки, як вважає Путін, надають більшої легітимності його злодіянням на території України. Але мені здається, ця теза не має жодного впливу на усіх людей, безпосередньо залучених до процесу завершення війни як такої. Саме тому президент Зеленський прямо і без жодної дипломатичної компліментарності про це заявив», — підкреслює експерт.

На його переконання, у питанні мирного врегулювання ближчим часом не слід очікувати будь-яких оптимістичних новин.

Щонайменше два–три місяці, прогнозує Ігор Рейтерович, перемовини триватимуть в імітаційному з російського боку форматі. Водночас, наголошує політолог, в гуманітарних та військових треках буде певний рух, який, можливо, супроводжуватиметься навіть підписанням конкретних документів.

Окремо експерт зазначив, що доки у Путіна буде передусім економічний ресурс продовжувати війну у тій інтенсивності, яка фіксується нині, доти він продовжуватиме свою «СВО». «Є ще варіант, що Трампу це все остаточно набридне і він гримне дверима, попутно натиснувши на Путіна, але до літа я б на такий сценарій ставку не робив би», — підкреслює Ігор Рейтерович. Водночас, підсумовує політолог, певний політичний прогрес можна очікувати з календарним закінченням зими, хоча більш відчутні зсуви проявляться в середині–наприкінці літа, коли «Путін вкотре провалиться на фронті», а «Трамп більш нервово реагуватиме на ситуацію» через надважливі для нього вибори до Конгресу.