Призов жінок, конфлікт із Залужним і членство в НАТО: головне із пресконференції Зеленського
Під час заходу глава держави висловився про теми, яких торкалися представники ЗМІ. Йшлося як про мобілізацію, так і про відкриття аеропорту "Бориспіль"
19 грудня в Києві відбулася підсумкова пресконференція президента України Володимира Зеленського. Глава держави обговорив із журналістами теми мобілізації, військової допомоги, а також подальшої боротьби. Фокус зібрав ключові заяви із заходу.
Офіс президента за добу до пресконференції дав можливість журналістам отримати акредитацію, щоб відвідати подію. Від одного засобу масової інформації дозволили акредитувати по одному кореспонденту, оператору та фотографу.
Пресконференція Зеленського: посилення мобілізації та призов жінок
Президент України заявив, що питання мобілізації стоїть гостро в країні, і напередодні головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний та Генштаб закликали главу держави мобілізувати ще 450–500 тисяч осіб, які необхідні для подальшого захисту територій і контрнаступальних дій.
"Це дуже серйозна цифра. Я сказав, що мені потрібно більше аргументів, щоб підтримувати цей напрямок, адже це питання насамперед людей. Друге — це питання справедливості, обороноздатності та фінансів. Що стосується людей, мені потрібна конкретика", — каже Володимир Зеленський.
Глава держави вважає, що має бути опрацьовано комплексний план, який відповість суспільству на запитання, які їх цікавлять. Зокрема має бути пункт про демобілізацію та ротацію, але поки що пропозицій з цього приводу не прозвучало.
Крім того, призов додаткових сил на фронт обійдеться країні в 500 мільярдів гривень, заявляв Зеленський.
Окремо журналісти поставили запитання про те, чи підтримає президент призов на службу молодшого населення країни, а також мобілізацію жінок. Відповідь прозвучала відразу.
"Жінок — ні, не підпишу. Що стосується 25 років. Якщо всі аргументи будуть наведені, а на сьогодні я бачу, що це необхідно, то з цим погоджуся", — заявив Зеленський.
Пресконференція Зеленського: конфлікт із Залужним
Під час спілкування з журналістами президент уперше прокоментував тему своїх стосунків із головнокомандувачем ЗСУ Валерієм Залужним. Володимир Зеленський заявив, що в них робочі стосунки, але водночас є "багато питань". Наразі всі потребують результатів і міцних кроків.
"Чому я не коментував імовірний конфлікт? Навіщо комусь допомагати? Робочі в мене стосунки із Залужним. Він має відповідати за результат на полі бою як головком. Є багато питань (…) Я вважаю, що бути головкомом — це честь. Я вважаю, що бути президентом — це честь", — заявив глава держави.
До речі, про результати на полі бою також було запитання від журналістів. Володимир Зеленський заявив, що російським окупантам за весь цей рік не вдалося досягти успіхів на українській території.
Кремль не змінив свою риторику щодо цілей вторгнення, однак "зменшив апетити". Спочатку Володимир Путін планував захопити всю країну, а потім уже пропаганда поширювала заяви про "вихід на адміністративні кордони Донбасу".
"Вони не досягли цієї мети, тому про поразки годі говорити. Ніякої перемоги Росія не досягла. Які там три дні — два роки", — сказав український лідер.
Багато запитань у коментарях до трансляції було про виробництво дронів для ЗСУ, які так необхідні на полі бою. Президент заявив, що країна працює над цим питанням і результати будуть уже наступного року.
До речі, Україна також працює над тим, щоб відкрити аеропорт "Бориспіль" у Київській області, адже це буде ще однією ознакою того, що справа рухається до перемоги.
"Відкриття Борисполя — перемога української ППО. Це буде говорити про те, що Україна перемагає. Це дуже серйозно, це потужний економічний крок також. Скажу відверто: ми ставимо це питання нашим колегам, і знаємо, що конкретно для цього потрібно", — відповів президент на запитання польського журналіста.
Пресконференція Зеленського: членство в НАТО і вибори у США
Володимир Зеленський прокоментував імовірне "часткове" членство України в Північноатлантичному Альянсі, адже про це все частіше почали говорити на Заході. За його словами, такий сценарій лише збільшить ризики ймовірного зіткнення НАТО та Росії. А ось для Києва найкращою гарантією безпеки буде повне членство.
"Але нас не запрошують до НАТО. І сигнали щодо часткової участі, чесно кажучи, маячня. Чому? Ми жодного разу не отримували такої пропозиції", — сказав президент.
У листопаді 2024-го року в Сполучених Штатах Америки відбудуться вибори президента, і журналісти на пресконференції Володимира Зеленського не змогли обійти цю тему стороною, адже від результатів залежатиме багато чого для Києва.
Якщо країну знову очолить Дональд Трамп, тоді політика щодо України точно зміниться, адже "він інша людина", але вибирати американцям.
Українцям залишається лише "тверезо дивитися" на те, що будь-який світовий лідер має вплив на своє суспільство, особливо після того, як його нещодавно обрали.
"Якщо політика наступного президента, ким би він не був, буде іншою щодо України, холоднішою або більш внутрішньою, більш економною, то я думаю, що ці сигнали вплинуть дуже сильно на перебіг війни в Україні. Тому що, якщо одна потужна деталь випадає, то механізм починає сипатися", — додав Володимир Зеленський.
Окремим було питання про візит українського президента до Ізраїлю, який так і не відбувся. Володимир Зеленський заявив, що був одразу ж готовий підтримати Єрусалим своєю присутністю і дав аналогічний сигнал своїм західним колегам. У результаті, він так і не дістався до Ізраїлю з різних причин.
"Я був готовий із самого початку і це факт. Це був мій прямий сигнал колегам за кордоном. Напевно, в них були інші пріоритети. Я не можу сильно гратися з графіком і пріоритетами своїми, тому що я керую державою, яка у війні", — прокоментував поїздку, що не відбулася, глава держави.
Нагадаємо, 19 грудня перша леді Олена Зеленська розповіла, що для неї зміниться після закінчення війни. Насамперед це питання сім'ї, адже Володимир Зеленський з 24 лютого 2022 року буквально живе на роботі та рідко має змогу проводити час із дітьми.
Також цього дня президент Польщі Анджей Дуда скликав Радбез щодо війни в Україні. Він вважає, що зараз у Варшави є всього три роки, щоб підготуватися до конфлікту з Росією.