Розділи
Матеріали

Були на ЧАЕС: ФСБ стежила за українцями через софт і відеокамери, — розслідування (фото)

Олена Бурдейна
Фото: ukranews.com | Відеокамери від російської компанії працювали на ЧАЕС (ілюстративне фото)

Розслідувачі "Схем" показали, що російські спецслужби до війни мали доступ до системи спостереження на стратегічних об'єктах в Україні.

В Україні до вторгнення РФ у 2022 році встановили тисячі відеокамер, сигнал з яких надходив на сервери російських спецслужб. Системи спостереження наглядали за ЧАЕС, міськими вулицями у Полтаві і в низці інших населених пунктів країни. Камери вільно продавались на торговельних майданчиках, купувались пересічними громадянами і комерційними компаніями різного масштабу. Чи є на сьогодні небезпека від російських електронних систем, з'ясували розслідувачі проєкту "Схеми". Результат розслідування виклали на порталі "Радіо Свобода".

Журналісти з'ясували, що в Україні активно продавались відеокамери спостереження, на які встановлювалось програмне забезпечення TRASSIR від російської компанії DSSL. Разом з фахівцями побачили, що відеопотік, перед тим, як потрапити на екран, наприклад, смартфона, надсилається на проміжні сервери.

IP-адреси, до яких зверталась відеокамера спостереження
Фото: Схеми
Фізичне розташування сервера, на який надходив сигнал з відеокамери
Фото: Схеми

Встановили, що сервери розташовані у Москві і належать компаніям "Диджитал Нетворк" та "ВК". Компанії володіють кількома російськими ресурсами — пошуковою системою, соцмережею, поштовим сервером. До серверів усіх цих компаній має вільний доступ ФСБ РФ відповідно до законодавства країни-агресора, наголосили розслідувачі.

Компанії в Москві, якими володіє власник софту
Як працює схема шпигування за допомогою відекамер
Фото: Схеми

Війна РФ — деталі проникнення на об'єкти в Україні

Провівши пошук у системі електронних закупівель Prozorro та інших системах, журналісти побачили, що камери з програмним забезпеченням TRASSIR встановили ще до початку війни на ЧАЕС. Також — на вулицях Полтави, Херсона, Нікополя, для адміністрації морських портів України та морської пошуково-рятувальну службу в Одесі, для "Дніпростандартметрології", та інших установ стратегічного значення.

Тобто, припустили автори, до вторгнення російські спецслужби могли вільно бачити, що відбувається у полі зору камер. Крім того, власник софту має патенти на розпізнавання облич, розпізнавання зображень — отже, ФСБ РФ могли в деталях побачити, що саме переміщується вулицями населених пунктів.

Відеокамери, встановлені у Полтаві
Фото: Схеми
Монітори спостереження у Полтаві з надписом TRASSIR
Фото: Схеми

Прикметним є те, що на ЧАЕС софт купували після 2014 року — це показують експортні бази даних Importgenius. Загалом в Україні з 2016 по лютий 2022 року було продано десятки тисяч відеокамер з російським ПЗ, наголосили розслідувачі.

Документація з ЧАЕС щодо TRASSIR
Фото: Схеми
Документація з Importgenius щодо TRASSIR
Фото: Схеми

Крім того, у мережі досі можна відшукати перелік комерційних компаній, які скористались російським софтом: "Велика кишеня", "Нова пошта", Kernel, P&G, ТВ-канал "1+1", "Укрбуд", Алло, "Цитрус", "Ельдорадоʼ та ін. Не у всіх компаній програми і камери використовуються — дехто відмовився через різні причини, наголосили розслідувачі.

Інформація про компанії, які зацікавились софтом TRASSIR
Фото: Скриншот

Власник компанії, яка встановлювала системи спостереження

Також журналісти назвали ім'я власника української компанії "ТРАССІР ЄС", яка стверджує, що не має ніякого стосунку до майже однойменної компанії у РФ. Чоловіка звати Олег Кіяшко, він має російський паспорт і є співвласником серверів TRASSIR у центрі Москви.

Власник української компанії, дотичної до TRASSIR
Фото: Схеми
Документи Олега Кіяшко, власника української компанії
Фото: Схеми

Автори розслідування також припустили, що аналог російського софта може і досі поширюватись в Україні. Зокрема, аналогічні послуги почала надавати румунська компанія AziTrend, яка користується камерами, прошитими програмним забезпеченням з РФ.

Висновки щодо небезпечності відеокамер

Журналісти зробили кілька висновків щодо ситуації з камерами спостереження, які можуть передавати дані в Росію.

  1. Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України ("Держспецзв’язок") попередила державні органи влади, що російський софт TRASSIR пов'язаний з ФСБ РФ.
  2. "Держспецзв’язок" ще раніше заборонила перелік російських IP-адрес, тому доступу до російських серверів у софту відеокамер не було.
  3. За потреби, користувачі могли продовжити використовувати софт, якщо для доступу вмикали VPN.
  4. Якщо система відеоспостереження локальна і не підключена до зовнішніх серверів, то інформація до ФСБ РФ не надходила.

Зазначимо, на початку жовтня ЗМІ провели розслідування щодо російської шпигунської мережі у Європі. З'ясували, що п'ята частина шпигунів досі перебуває за межами РФ і живе у Швейцарії.

Тим часом у листопаді польські правоохоронці висунули обвинувачення у шпигунстві 16 громадянам. Підозрювані роз'їжджали країною, шукали військові об'єкти та об'єкти інфраструктури і надсилали ці дані до російських кураторів.

Нагадуємо, 28 листопада стало відомо про масове отруєння працівників ГУР, причому серед постраждалих була дружина Кирила Буданова Маріанна. 6 грудня представник розвідки розповів, що агенти Кремля застосували "брудні інструменти".