Росія хоче наступати для створення "буферної зони" у Харківській області, — ISW

Російські комунікаційні канали знову говорять про широкомасштабну наступальну операцію росіян під Харковом заради створення 15-кілометрової "буферної зони". Про це пише Інститут вивчення війни (ISW).

Інститут зауважує, що такі заклики зафіксовані попри ймовірну нездатність найближчим часом російської армії провести операцію із захоплення територій Харківщини. Кремль, зокрема прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков, у вівторок, 9 січня, пояснив необхідність цих бойових дій тим, що Росія зробить усе, аби "запобігти українському вогню із закритих позицій у Бєлгородській області".

Такий коментар речника Путіна миттєво підхопили російські пропагандисти, а ультранаціоналісти РФ нагадали, що закликали до проведення аналогічної операції ще влітку 2023 року на фоні повсюдного невдоволення транскордонними рейдами проукраїнських сил до Бєлгородської області.

"Російське вторгнення глибиною 15 кілометрів і шириною в кілька сотень кілометрів буде масштабним оперативним заходом, який вимагатиме значно більшого і значно краще забезпеченого ресурсами угруповання сил, ніж те, що російські сили на даний час сконцентрували вздовж усього міжнародного кордону з Україною, і насамперед — Бєлгородської області", — підкреслює Інститут.

Раніше аналітики ISW зазначали, що російські війська можуть сконцентрувати активні зусилля на захопленні Куп’янська найближчим часом і що саме на цьому напрямку у росіян достатньо потенціалу для наступальних дій. Наразі експерти констатують, що російська армія здатна лише вести бойові дії тактичного характеру безпосередньо з Бєлгородської області. Вони вважають це хитрим маневром росіян, аби відвернути українські сили від можливого втручання на Куп'янському напрямку.

Аналітика ISW за 9 січня

Опитування громадської думки стосовно ставлення українців до українського уряду і військових, проведеного Київським міжнародним інститутом соцілогії (КМІС), вказує на те, що суспільство переважно підтримує українських військових та їхнє керівництво: 96% українців підтримують ЗСУ; 88% довіряють головнокомандуючому генералу Валерію Залужному; 66% — президенту України Володимиру Зеленському. Аналітики Інституту підкреслюють, що такі результати цілком очевидні через напруженість, характерну для суспільства, яке веде екзистенціальну оборонну війну. Проте опитування KМІС показує, що російські інформаційні операції щодо розколу між політичним і військовим керівництвом країни є далекими від реальності і що російська наступальна кампанія в Україні, як і раніше, навряд чи зламає підтримку лідерів країни та волю українців до боротьби.

Водночас Чиказький університет провів незалежне опитування стосовно громадської думки в Росії, яке засвідчило, що президент РФ Володимир Путін зберігає сильну внутрішню підтримку свого режиму і війни в Україні. Так, 63% учасників опитування підтримують війну в Україні, 67% схвалюють зовнішню політику Путіна, а 58% — його внутрішню політику. І це попри відносно погані економічні умови і низький рівень життя в Росії.

Крім того, за даними Інституту вивчення війни, російські ультранаціоналісти жорстко відреагували на гендерну інтеграцію в ЗСУ. На думку аналітиків, це свідчить про те, що у Росії триває перехід до культурно-ідеологічного світогляду, спрямованого на відновлення жорстких і традиційних гендерних ролей і викриває розриви між можливостями РФ та України мобілізувати свої суспільства. Крім того, така негативна реакція, за словами експертів ISW, відображає неспроможність росіян усвідомити, наскільки широко і глибоко українське суспільство мобілізувалося для захисту від російського вторгнення.

Нагадаємо, 5 січня ЗМІ писали, що ЗС РФ можуть почати новий наступ під Харковом у середині січня. За словами журналістів, цілями нещодавніх повітряних атак окупантів були як цивільні будівлі, так і військові позиції, що розглядається "як підготовка до широкомасштабного наступу в найближчі тижні".

Пізніше голова Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко заявив, що російські війська планують концентрувати сили для просування на Куп'янському напрямку. За його словами, на Заході можуть не розділяти Куп'янський, Харківський і Слобожанський напрямки.