Немає готовності по передачі тіл з боку РФ: в ГУР про падіння Іл-76 під Бєлгородом
Представник розвідки Андрій Юсов зазначив, що існує ймовірність того, що літак перевозив і боєприпаси, і полонених, яких використовували як "живий щит".
У Російській Федерації не готові передати Україні тіла полонених, які нібито були на борту літака Іл-76, що розбився на території Бєлгородській області 24 січня. Про це у коментарі "Суспільному" повідомив представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов.
"Що там були наші полонені — це заява Росії, і поки що лише з їхніх слів ми можемо аналізувати. Наразі немає готовності по передачі тіл з того боку", — наголосив він.
Крім того, за словами представника ГУР МО, українська сторона проводить роботу, аби дізнатися всю необхідну інформацію про катастрофу Іл-76.
"Якщо підтвердиться найгірше, зробимо все можливе, аби забрати наших захисників зі щитом чи на щиті", — запевнив Юсов.
Водночас Юсов додав, що існує можливість того, що на борту літака були і боєприпаси, і полонені, яких використовували як живий щит.
Проте представник української розвідки наголосив, що реакція РФ та обставини катастрофи були провокативними, оскільки не було оголошено режим тиші над Бєлгородом, а Росія не повідомила заздалегідь, що планує використати авіасполучення, аби перевезти полонених.
"Враховуючи, що літак був завантажений на третину, за їхньою версією, то там могли бути й припаси, бо для цього цей літак переважно і використовувався. Там могли бути і боєприпаси, і люди — це могло бути як живий щит, тому це треба ретельно зʼясовувати", — йдеться у повідомленні.
Катастрофа Іл-76 у Бєлгородській області: деталі
Військово-транспортний літак Іл-76 розбився 24 січня за 100 км від українського кордону неподалік від Бєлгорода. Згідно з даними українського командування, саме в таких літаках ЗС РФ перевозили ракети С-300/С-400 для ударів по Харкову.
Того ж дня росЗМІ почали масово публікувати повідомлення, що нібито на борту повітряного судна перебували 65 українських полонених — їх везли на обмін, і літак якраз сідав. На місце падіння прибули російські правоохоронці й опублікували фото та відео з поля, на якому впав літак. На кадрах, зазначили спостерігачі, не було видно ознак, що в салоні могла перебувати велика кількість людей.
OSINT-розслідувачі та військові експерти почали аналізувати доступну інформацію про авіакатастрофу. З'ясували, що майже третина людей зі списку росЗМІ — це українці, які раніше повернулися з полону. Також з'ясували, що вказаний борт залучався для перевезення боєприпасів і військової техніки між Росією та Сирією. Журналісти проєкту "Схеми" встановили імена членів екіпажу — некрологи про їхню смерть опублікували в соцмережах.
Водночас з'явилися перші заяви українських чиновників. 24 січня Андрій Юсов підтвердив, що на 24 січня справді планували провести обмін полоненими, але в якийсь момент процес зупинився. 25 січня зробив заяву секретар РНБО Олексій Данілов: запевнив, що влада верифікує наявну інформацію і, коли буде щось відомо, повідомить громадськості.
Нагадаємо, раніше начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов заявив, що незабаром планується здійснити обмін військовополоненими між Україною та Росією. Наразі українська сторона докладає зусиль для реалізації цього процесу.