"Зламали" мовчання про Туапсе: чому в Кремлі відреагували лише на третій удар ЗСУ, — ISW
Атаки України на нафтопереробний завод у Туапсе спричинили пожежу та розлив нафти, і лише з третього удару примусили Кремль не мовчати, а реагувати, пояснили аналітики Інституту вивчення війни. Реакція з'явилась у відповідь на критичні наслідки удару на регіон, на якому Російська Федерація планувала заробити грошей під час паливної кризи. Чому Кремль витримав тижневу паузу, щоб відповісти на звернення росіян, які потерпають від "нафтових дощів" та екологічного лиха?
У Кремлі з'явилось дві відповіді на удари України по Туапсе, вказано у звіті ISW за 28 квітня. Спершу кілька слів сказав речник президента Дмитро Пєсков, який просто визнав факт повітряної атаки та дорікнув "дестабілізацією енергетичних ринків". Потім з'явився виступ Володимира Путіна, який повідомив, що у зону лиха поїде міністр цивільної оборони Олександр Куренков і що місцева влада говорить, що впорається самотужки. За оцінкою аналітиків, відповідь Кремля пояснюється силою ударів України, які уже не змогли ігнорувати.
Аналітики спершу описали масштабність удару дронів 27-28 квітня, внаслідок якого у Туапсе загорілось чотири нафтових резервуари через тиждень після попередніх двох влучань. Про відчутність атаки говорять супутникові дані NASA, які зафіксували зону підвищеної температури у районі нафтопереробного заводу, і висновки OSINTерів з відео у мережі. У ISW пояснили, що саме масштаб наслідків, ймовірно, примусив Кремль відреагувати на інциденти у Туапсе. При цьому подію офіційно розглядають як екологічне лихо, а не наслідок війни в Україні, ідеться у звіті.
У звіті також зауважується, що РФ планувала скористатись світовою паливною кризою, яка почалась після початку війни в Ірані та через блокування Ормузької протоки для нафтових танкерів. На думку ISW, Україна і далі посилюватиме удари, щоб не дати Кремлю заробити грошей для фінансування війни.
"Кремль зазвичай не реагує на українські удари по російській нафтовій інфраструктурі, але вплив українських ударів, очевидно, був настільки значним, що 28 квітня він викликав особисту відповідь Путіна та Пєскова", — ідеться у звіті.
Вибухи у Туапсе — деталі
Зазначимо, Фокус писав про нові вибухи в Туапсе, які стались в ніч з 27 на 28 квітня. Місцеві жителі опублікували серію відео зі спалахами над резервуарним парком Туапсинського НПЗ, а вдень Генштаб ЗСУ підтвердив ураження. OSINTери проаналізували кадри з місця подій та встановили координати чотирьох палаючих резервуарів: ідеться про одну ємність діаметром 12 м, одну — діаметром 24 м та дві — діаметром 35 м. Мер Туапсе Сергій Бойко оголосив евакуацію жителів двох вулиць поруч з НПЗ, оскільки був ризик поширення пожежі. Тим часом росЗМІ повідомили, що у місцевій річці Туапсе побачили маслянисті чорні потоки, які можуть бути наслідок розливу нафти з пошкоджених резервуарів.
Попередні атаки Сил оборони на нафтову інфраструктуру у Туапсе відбулись 16 та 20 квітня. Після ударів почалась масштабна пожежа, яку ледь загасили до 24 квітня. При цьому росіяни скаржились на "нафтові дощі", які вкривали машини та будинки, і на екологічне лихо, яке перетворило чорноморські пляжі у забруднену мазутом територію.
Тим часом у мережі з'явився виступу росіянки Вікторії Боні, яка звернулась до Путіна з проханням "розібратись" у негараздах росіян, які, серед іншого, потерпають від подій у Туапсе. Виступ з'явився 14 квітня і на нього також відреагував Пєсков: запевнив, що у Кремлі знають про проблеми громадян.
Нагадуємо, в ніч на 28 квітня відбулась ще одна атака дронів ЗСУ: чули вибухи у районі Севастополя, а OSINTери повідомили про можливу атаку на базу ОТРК "Іскандер".