"Не можна виключати вторгнення": РФ контролює військову інфраструктуру Білорусі, — ДПСУ
У Білорусі поки немає ударного угрупування російської армії для нового вторгнення в Україну, також немає зростання прикордонних сил, заявив речник Держприкордонслужби Андрій Демченко. Водночас українська розвідка стежить за ситуацією всередині білоруської території й бачить, як РФ збільшує контроль над військовою інфраструктурою. Які загрозливі дії з боку Білорусі помітили в Силах оборони?
У Білорусі біля кордону з Україною літають розвідувальні дрони, розповів Демченко в інтерв'ю медіа "Радіо Свобода". Крім того, звідти залітала повітряна куля з ретранслятором, який допомагав наводитись на цілі російським "Шахедам". Президент Олександр Лукашенко перебуває під тиском Кремля, який вимагає участі білоруських збройних сил у російсько-українській війні, але поки згоди немає. Водночас, будують дороги у напрямку кордонів України, а РФ отримує контроль над військовою інфраструктурою. Наразі там справді немає ударного угрупування, але якщо є контроль над цією системою, то війська швидко перекинуть у разі потреби, пояснюється у матеріалі.
Демченко відповів на питання медіа про можливе вторгнення з боку Білорусі. Серед іншого, ішлося про загрози вздовж тисячокілометрового кордну, а не лише біля Києва та Чернігова, як то було у лютому 2022 року. Речник ДПСУ пояснив, що ці два напрямки небезпечні з точки зору військової стратегії. Водночас, противник може спробувати перерізати українську логістику на заході: саме тому є небезпека для Волині та Рівного, додав він.
"Росія активніше почала тиснути на Білорусь, щоб та більш масштабно і власними силами долучилася до війни проти України. Тобто надалі можуть бути і провокації у напрямку нашого кордону. Не можна виключати й вторгнення", — наголосив Демченко.
Речник ДПСУ також нагадав, що перед вторгненням РФ у 2022 році білоруські прикордонники також запевняли, що нападу не буде: потім стало зрозуміло, що це не так. Крім того, посадовець уточнив інформацію про російські війська за північними кордонами України. З'ясувалось, що там перебувало 10-12 тис. осіб у 2022-23 роках, які проводили ротацію, навчались, але згодом РФ їх вивела майже усіх, а нові не з'явились [залишилось близько 2 тис. — ред.].
"Ударних угруповань Росія не має, але в будь-який момент вона може їх перекинути на територію Білорусі і використати ті інфраструктурні об'єкти, які будує Білорусь", — наголосив він.
Вторгнення з Білорусі — деталі
На порталі World Population Review створили інфографіку про розміри армій країні світу, у тому числі — у Білорусі. Бачимо, що у 2025 році країна мала 48 тис. військових і може призвати 280 тис. резервістів. Армія РБ перебуває на 70 місці у рейтингу армій світу: вище — Словаччина та Шрі-Ланка, нижче — Катар та Еквадор.
Зазначимо, у травні президент України Володимир Зеленський повідомив про дані розвідки, у яких ішлося про можливий напад з боку Білорусі. Глава держави побував у регіонах, прилеглих до білоруського кордону, та заявив, що загроза прориву у Волинській, Рівненській, Житомирській, Київській, Чернігівській областях. У одному з коментарів Зеленський заявив, що, за потреби, Україна може діяти "превентивно".
Згодом з'явилась серія виступів президента Білорусі Олександра Лукашенка. Під час брифінгу з нагоди спільних російсько-білоруських навчань політик запевни, що ні на кого не буде нападати, але готовий відповісти, якщо буде "вторгнення інших сторін". З його слів, у випадку "вторгнення" ЗС РФ прийдуть на допомогу білоруським збройним силам. Тоді ж стало відомо про перевезення у сховища в Білорусі ядерних боєголовок та про тренування розрахунків ОТРК "Искандер", які можуть їх запустити.
Нагадуємо, аналітики провели wargame для вивчення вторгнення в Литву з боку Білорусі: як діятимуть ЗС РФ, за скільки днів оточать Вільнюс, як реагуватиме НАТО та що робити, щоб призупинити вторгнення протягом 10 днів.