"Дешевшою енергія вже не буде": чи варто ставити сонячно-вітрові станції у кредит — інтерв'ю

Напочатку червня Кабінет міністрів оголосив, що українці зможуть отримувати фінансову допомогу або вигідні кредити для встановлення вітрових і сонячних електростанцій у себе вдома. Фокус звернувся за роз'ясненнями до заступника голови правління Української Вітроенергетичної Асоціації (УВЕА) Миколи Савчука, керівника напрямку середньої та малої генерації. У розгорнутому інтерв'ю фахівець розкрив найголовніше, що сьогодні потрібно знати про генерацію в домашніх умовах.

Кредити на сонячні та вітрові електростанції

Як ви оцінюєте рішення Кабміну видавати кредити українцям, які хочуть встановити у себе вдома сонячні або вітрові електростанції?

Ця допомога фактично стосується комбінованої системи: сонце, вітер і акумулятор загальною потужністю до 10 кВт. Це постанова Кабміну №673 "Про затвердження Порядку надання фінансової державної підтримки фізичним особам, які встановлюють у власних домогосподарствах генеруючі установки, що виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії".

Така ідея літала вже давно, а зараз ситуація у енергосистемі складна. Запрацює, напевно, місяці через два. Тому що постанова Кабміну — це документ, який дає поштовх в цій ситуації, а за те, щоб система запрацювала, потрібно, щоб запрацював фонд кредитування фізичних осіб і компенсував банкам відсотки.

Якщо брати систему, яка в свій час діяла для "теплих кредитів", то там компенсували спочатку відсотки, а потім і частково тіло кредиту. Фактично на такі операції вповноважуються державні банки, у нас це: "ПриватБанк", "Укргазбанк" і "Ощадбанк". Можливо, це будуть просто акредитовані компанії робити пропозиції по побудові такої системи у домогосподарстві. Або більш демократично: будь-яка компанія буде робити калькуляцію, а потім з цими розрахунками і договором йдемо у банк, показуємо, банк визнає їх або не визнає, виправляється все, що потрібно. Крім того, банк може перевіряти надійність самого клієнта або компанії-інсталятора, яка є субпідрядником.

Банк вже робить проплату за клієнта, а фонд гасить відсотки замість людей. Це щодо першої частини, я дуже сподіваюся, що там включиться і друга частина, тому що це до 480 тисяч гривень фактично можна брати безвідсотково, але все одно це є кредит, і якась комісія там напевно буде, 1,5% чи інша.

Якщо буде так, як з "теплим" кредитом, то це більш цікаво, адже у схемі "теплих кредитів" компенсували майже 50% від фактичної суми, що береться. Тобто у випадку, якщо сума кредиту 480 000 грн, то можуть компенсувати до 240 000 грн, зазвичай так працюють ці механізми.

І тут уже інша ситуація, бо інший фонд має працювати. Якщо таке погашення буде, то вже другу частину, яка залишається, клієнт може сам докласти, щоб кредитне тіло у банку не висіло. Якщо людина другу частину оплачує, то обладнання стає її власністю. Поки цю другу частину не проплатили — вона фактично є заставою для банку.

Чи знаєте, коли можна буде отримати кредит на генеруючі енерегичні установки?

Потрібно два місяці часу, щоб відпрацювати систему, яким чином будуть банки виконувати ці процеси. Далі людина приходить і показує документ, якщо він визнається, то банк оплачує вартість обладнання і робіт. Потім людина приносить документи, що обладнання придбане і встановлено, тобто накладні і акти прийняття робіт, а банк компенсує відсотки.

Одразу потрібно розуміти що на сонячні модулі потрібні сертифікати, на вітрогенератори, якщо це українське виробництво, то повинні бути технічні паспорти, якщо це генератори китайські чи якісь європейські — сертифікати. Інвертори, контролери заряду, акумулятори — все це теж повинно мати сертифікати.

Чому Кабмін не дозволяє продавати за "зеленим" тарифом енергію, вироблену кредитними станціями?

Відносно цього механізму, чому його зараз ввели, дивіться, математика дуже проста. Спочатку затвердили механізм "зеленого" тарифу, щоб розвивалась "зелена" генерація у домогосподарствах. Тут виникли декілька питань які практично потрібно було урегулювати, тим паче зараз. Нагадаю, дозволялося ставити за "зеленим" тарифом сонячні станції потужністю 30 кВт і вітрові або комбіновані — 50 кВт.

Що ми маємо в результаті фактичного споживання домогосподарства? Раніше закладалося 150 кВт*годин на місяць. Зараз споживання росте. Потім стало 250 кВт*годин, добробут теж росте. Тобто десь в середньому, я би так сказав, зараз споживання домогосподарства складає біля 500 кВт*годин на місяць, якщо будинок заповнений електроприладами.

Математика то дуже проста. Фактичне споживання за рік було близько 6000 кВт*год при такому максимумі, а генерація сонячної системи на 30 кВт була від 30 000 до 34 000 кВт*год на рік, тобто надлишки, які віддавалися у мережу складали майже 20-25 тисяч кВт*год на рік і оплачувалися за "зеленим" тарифом. Це фінансова складова питання.

А ще інша проблема — це фактично балансування тої електроенергії, надлишки якої велика кількість домогосподарств віддавали у мережу. Тобто вже з'явилися технічні проблеми щодо добового та сезонного розподілення сонячної генерації, воно стало трошки незручним з точки зору системи взагалі, тому що, як правило, воно збільшується у ті моменти, коли споживання трошки менше.

Потрібно було чимось це збалансовувати, а сьогодні з урахуванням того, що у нас проблеми з системою балансування під час війни (вони й раніше були, а зараз взагалі критичні), то у нас забрали за різними оцінками 70-80% гідроелектростанції і ТЕЦ. Це те, що було залучено для балансування енергосистеми і тому проблема балансування стала ще актуальнішою.

Зараз держава більше налаштована на підтримку сонячної і вітрогенерації максимально на власне споживання. І це не тільки у нас, знаю, що у Німеччині є закони, які регламентують, щоб у кожному проєкті муніципальної чи громадської будівлі обов'язково повинна бути дахова сонячна станція для власного споживання. Причина зрозуміла — генерація максимально наближується до споживача, що дуже добре, бо відбувається споживання на місці за відсутності передачі і балансування. Це дуже хороша річ для енергосистеми.

З вітром ситуація трохи краща, адже є підтримка промислових станцій, тому що там і сезонність генерації співпадає з сезонністю споживання.

Розберімося з 10-кіловатними станціями, що це таке і звідки така цифра. Я вже казав, про споживання домогосподарства, давайте візьмемо 500 кВт*годин на місяць, то це 6000 кВт*годин на рік. 10-кіловатна система в принципі, якщо брати сонячну генерацію, то це 11-12 тисяч кВт*годин на рік. Це перше, з чим потрібно працювати загальній енергосистемі в плані балансування, передачі, акумуляції, бо вона приймає надлишки — це вже не 25-26 тисяч кВт*годин на рік, а 5-6 тисяч кВт*год на рік. Одразу у шість разів зменшується навантаження на мережу.

Тому логіка держави зрозуміла. Війна показала, що дуже важливо мати резерв та автономність. Система потужністю 10 кВт, яка зараз підтримується, це фактично вітросонячні системи з акумуляторами, тобто те що створює і резервне живлення і автономність в разі відключень світла, збоїв, якихось проблем з частотою і так далі.

Це зовсім різні механізми. Продаж за "зеленим" тарифом — інструмент стимуляції, який вже відпрацював. Зараз же йде підтримка систем, спрямованих на власне споживання, резерв та автономність. Таким чином значно зменшиться складова, яка потребує балансування, передачі, додаткового фінансування. Водночас підтримуються домогосподарства і максимально наближається генерація до споживання.

Так само у великій генерації, сонячній або вітровій, ти або маєш державну підтримку ("зелений" тариф, квоти, аукціони), або працюєш на власне споживання чи на продаж. Механізми змінилися. По сонцю вартість "зеленого" тарифу для промислових станцій зменшився до 4,35 євроцентів, тепер вже не цікаво працювати у такому форматі. За інформацією НКРЕКП, зараз в Україні нараховується 58 тисяч домашніх сонячних електростанцій, які продають енергію за "зеленим" тарифом.

Встановлення вітрових електростанцій

Які нюанси треба знати українцям перед встановленням вітрових або гібридних електростанцій? Які потрібні дозволи?

Є деякі речі, які повинні бути у наявності, неважливо, чи за "зеленим" тарифом будете підключатися, чи для власного споживання. В обох випадках ви маєте підключення до зовнішньої мережі. Через це мережа захищає себе з точку зору технічних параметрів, повинно бути обладнання, яке за частотами та іншими характеристиками її не "вибиває".

Саме тому потрібні технічні паспорти або сертифікати. Потрібно звикати, що все повинно бути легалізоване з точки зору документів і стосунку до зовнішніх мереж.

Хто ці параметри перевіряє?

Банк. Поки не прописано, але я беру те, що було раніше. Банк перевірить благонадійність людини та інсталятора, який будуватиме станцію. Банк може перевірити сертифікати і технічні паспорти, а може й не подивитися, а от регіональні електромережі (РЕМ) однозначно дивитимуться на них при підключенні. Це їх функціонал при видачі дозволів на приєднання до мереж.

Дивіться, механізми щодо роботи 10-кіловатних станцій для власного споживання працює у обидва боки. Не можна просто поставити до лічильника все, що хочеться, і споживати. Ви стаєте "активним агрегатором" і надлишки можете віддавати у мережу. І ці надлишки зараховуються вам за цінами РДН на момент віддачі, потім ви забираєте ці надлишки у потрібний момент.

Мережа виконує функцію великого акумулятора, який забирає надлишки, коли вони вам непотрібні, і віддає, коли потрібно. А значить, ви вводите згенеровану електроенергію у мережу, і вона має відповідати нормам — яку енергію мережа може приймати, і це має бути документально підтверджено. Так повинно бути. На практиці, якщо РЕМ або обленерго цього не робить, то їх можуть оштрафувати за невиконання своїх обов'язків.

Як встановлювати електростанцію на присадибній ділянці?

Для розміщення вітрогенератора у домогосподарстві, як і для будь-чого, наприклад, саджання дерев, існують правила, прописані у законодавстві. Ви не можете біля вікна сусідів посадити дерево, щоб воно по склу тарабанило. Потрібно враховувати відстані.

Я раджу відступати на 25 метрів чи більше від сусідніх будинків. Тому що є певний аеродинамічний шум, це нормально. Нормативи допускають до 50 дб в денний час і до 45 дб у нічний. Це адекватний шум, як в офісі. Бензинові генератори, які зараз стоять у містах, набагато гучніші. Вітрогенератори ж, як правило, створюють шум до 50 дб, як того вимагають нормативи, деякі моделі — до 30 дб. Сусіди можуть жалітися, навіть якщо щось тихіше буде знаходитися. поруч з ними. Сусідів треба поважати.

Щодо висоти, то до 50 метрів заввишки дозволяється ставити все, якщо немає ліній електропередач, а генератори, як правило, розміщуються на висоті до 30 метрів. Щодо розміщення на території домогосподарства, потрібно розуміти і враховувати, що вітрогенератор — це рухома частина, нічого особливого у ньому немає.

З якими проблемами українці частіше за все зтикаються при встановленні вітрогенераторів?

Почнемо з вибору вітрогенератора. Існують два види: вертикальний і горизонтальний. Виробники чесно кажуть, що вертикальний починає працювати від невеликого вітру, але генерація від них теж маленька. Вони, як правило, досягають номінальної потужності при швидкості вітру 15-20 метрів на секунду, що на висотах до 30 метрів (висота розміщення вітрогенератора у домогосподарстві) майже нереально. Зазвичай їх встановлюють на багатоповерхівках або у степових зонах.

Потрібно спитати продавця чи виробника, залежно від того, з ким спілкуєтеся, яка очікувана генерація може бути від конкретного вітрогенератора у вашій місцевості. Нам не сама машина потрібна, а потрібно їхати, тобто нас цікавить, щоб вітрогенератор не просто крутився, а була генерація. У цьому випадку горизонтальні моделі більш ефективні, але від них трошки більше шуму.

Другий момент, потрібно розуміти, що номінал вітрогенератора прив'язаний до якоїсь сили вітру, згідно з певною нормативною базою. Якщо брати європейські, то там, умовно кажучи, 1 кВт досягається при 10-12 метрах на секунду залежно від держави. В Україні, як правило, номінал вказується при 8-10 метрів на секунду, у Китаї — при 15-20 метрах на секунду.

Що це значить? Виходить така математика, що 4-кіловатний український вітрогенератор — це як 10-кіловатний за номінальною потужністю китайський. Дуже важлива ситуація, що український при вітрі 4 метри на секунду (це наша середня швидкість) буде нормально генерувати, а китайський при тому ж вітрі, на жаль — ні.

Я не кажу, що виробники обманюють, потрібно просто спитати: скільки електроенергії можна отримати від генератора, який ви продаєте, у цій локації. Чесне питання — чесна відповідь, якщо продавець збрехав, а таке часто буває — то це вже його відповідальність.

Як боротися з недобросовісними продавцями?

Ці випадки не виходять за рамки загального захисту споживачів. Потрібно правильно оформлювати документи при купівлі. Характеристики вказані у технічних паспортах, там є діаграми, якщо такого немає, то розмовляйте з продавцем, щоб він якось у документах це відобразив зі своєю печаткою. Хоча якщо немає технічного паспорта — це порушення, характеристики повинні бути зазначені.

Якщо ж щось замовили на OLX або напряму з Китаю, то скаржитися нікому. Такі прецеденти дуже часті, вони стосуються не тільки вітрогенераторів, а й бензинових, які закуповують підприємства та домогосподарства.

У нас була така сама проблема з сонячними модулями свого часу: підприємці їздили у Китай, привозили сюди, а потім їх шукали. На сьогодні ж в Україні є компанії-імпортери, представники китайських заводів, вони забирають ваш модуль, який чомусь не так працює.

З вітрогенераторами ситуація така: якщо вони погано працюють, то це видно одразу. Сонячні ж модулі мають відпрацювати до 20 років без втрати ефективності більш ніж на 5%, але інколи вона знижується вже за рік-три. Це вже вибраковування, тому підприємства, які представляють китайські заводи, роблять заміну, а потім продавець і виробник розбираються між собою, чому так сталося. До вітрогенераторів більше технічних вимог, ніж до сонячних модулів.

Cкільки коштують сонячні та вітрові електростанції: як обрати правильно

Наскільки вигідно встановлювати вітрогенератори вдома і як отримати найвищу їх ефективність?

Для бізнесу було цікаво встановлювати сонячні модулі через більш високий "зелений" тариф, тому сезонність генерації не впливала на прийняття рішень. Цікавила тільки максимальна видача генерації та співвідношення вартості системи до ефекту, а точніше до грошей, отриманих за "зеленим" тарифом, і кількість енергії, які віддали мережі. У цьому сенсі сонячні електростанції однозначно виграють, бо технології дозволяють зменшити вартість сонячних систем, умовно, на 30 кВт — до 22-26 тисяч євро.

Напочатку, коли вводився "зелений" тариф, один 50-кіловатний модуль коштував 330 євро, вартість всієї системи була набагато вигіднішою в цілому. Але вартість 30-кіловатної системи могла доходити до 50 тисяч євро. Тоді цікавіше було вкладати гроші в сонячні системи, бо окупність за різними оцінками була 5-6 років.

Якщо ж питання про те, що поставити вдома, аби була електроенергія — це однозначно комбіновані системи сонце-вітер меншої потужності, ніж 30 кВт (до 10 кВт). Вони складаються з вітрогенератора, сонячних модулів, контролера заряду, акумуляторів та інвертора. Система має бути спрямована на часткову автономність домогосподарств завдяки власній генерації.

Ситуація кардинально змінилася під час війни. Сонячні станції домогосподарств до 30 кВт у разі відсутності мережі не працюють, не можуть генерувати і продавати надлишки. Вони мають погану ефективність для генерації на власне споживання. А системи сонце-вітер з акумуляторами дозволяють людям мати водопостачання,і опалення, заряджати телефони.

Зрозуміло, що такі системи мають іншу економіку і вирішують інші завдання. Продаж енергії за "зеленим" тарифом — це чистий бізнес, і зараз вона відійшла на другий план. Після виходу з окупації багато власників 30-кіловатних сонячних станцій переробляли їх на гібридні станції, які б працювали на власне споживання, резерв та автономність, тому що потрібно не тільки гроші заробляти, а й просто мати електроенергію.

А для чого ж вітрогенератор? У комбінованої електростанції генерація розподілена протягом року, зокрема у зимовий та весняний період, коли споживання збільшується порівняно з літом. Тому комбінована система набагато краща для власного споживання. Вартість такої системи значно більше, бо додається вітрогенератор. Його вартість може бути у чотири рази більшою, ніж сонячних модулів тієї ж потужності. Треба розуміти, що генерація від вітру більш сезонна, і продуктивність вітрогенератора з 1 кВт краща, ніж від сонячної системи.

Скільки коштують такі електростанції і якої потужності має бути для дому?

Для порівняння, 30-кіловатна сонячна система може коштувати 20-24 тисячі доларів, а комбінована система до 10 кВт з вітрогенератором, сонячними модулями, інвертором та акумуляторами коштуватиме до 20 000 євро. Але необов'язково ставити 10-кіловатну, для домогосподарства найрозповсюдженіші, напевно, на 5-7 кіловатів, вони живлять адекватно, вони коштують близько 11 тисяч євро, які передбачені програмою Кабміну. 10-кіловат потрібно брати хіба що для великого господарства.

Змінило також ситуацію підвищення електроенергії з 2,64 до 4,32 грн. Стало цікавіше менше брати з мережі. Ще цікавіше стане, на жаль, коли у нас стануть європейські ціни. В законі прописано, що у домогосподарств мають бути такі ж тарифи, як у промисловості, а вона сьогодні платить від 5,5 до 10 грн за кіловат. Ті, хто ставлять вітрогенератори, розуміють, що через рік електроенергія стане ще дорожчою.

Це те, до чого вже прийшов світ. У нас же відносно "дармова" електроенергія зламала всю економіку з точку зору співвідношення затрат на будівництво власних електростанцій і тарифів.

Порівняймо з окупністю зарядних станцій Ecoflow. Вітросонячні станції кращі, бо ми беремо енергію природи, незалежну від мереж. І вона працюватиме не тільки сьогодні-завтра, ресурс складає до 20 років. Дешевшою електроенергія все одно не буде, і вона може зникати через погодні умови або з інших причин, тому за такими системами – майбутнє.

Важливо

Ecoflow і павербанки не допоможуть: айтішник порадив, що купити на випадок довгих блекаутів