Торги на мільярди. Чому подав у відставку Дмитро Сенниченко та що буде з Великою приватизацією

Приватизація триває, проте керуватиме процесом тепер інший менеджер. 16 листопада стало відомо про відставку голови Фонду держмайна Дмитра Сенниченка. За інформацією ЗМІ, причина — суперечлива приватизація "Першого київського машинобудівного заводу", більш відомого як "Більшовик". Його продали за 1,43 млрд грн без особливих ознак конкурентної боротьби.

У цьому аукціоні брали участь лише три компанії, переможцем став консорціум за участю бізнесмена Василя Хмельницького, засновника групи UFuture, Олексія Баранова, власника компанії "А-девелопмент", та Андрія Іванова, співвласника UDP. Після закінчення торгів на адресу Сенниченка полетіли звинувачення у неконкурентному продажу привабливого об'єкту за заниженою ціною. Нібито 35 га поблизу центру столиці мають коштувати майже в рази дорожче.

Перезапуск системи. Чому пішов у відставку Дмитро Сенниченко

На звітній конференції 18 листопада голова ФДМ, котрий звільнився, розповів про свої досягнення на посаді. Зокрема підвищення прозорості роботи фонду, заради чого замість газети "Відомості приватизації", яка випускалася в 50 примірниках на всю країну, запустили сайт privatization.gov.ua. На ньому тепер у відкритому доступі знаходиться докладна інформація про всі об'єкти приватизації, незалежно від якості та розміру.

Друга важлива зміна — підвищення конкуренції на аукціонах, де середня кількість учасників за два роки збільшилася з 2,2 до 4,8. Таке пожвавлення інтересу стимулює зростання вартості держмайна. Якщо до 2020 року середнє підвищення ціни в процесі аукціонів складало 20%, то, за словами Дмитра Сенниченка, сьогодні перевищило 100%. Проте все залежить від об'єкта. Ціна на той самий "Більшовик" під час торгів зросла лише на 2,9%.

На думку Дмитра Чуріна, директора аналітичного департаменту ІК Eavex Capital, Сенниченко кваліфіковано керував фондом, показавши принциповість у багатьох суперечливих моментах в управлінні держмайном.

"Він був незручним для багатьох. Головне, щоб після звільнення з посади до цього керівника органу державної виконавчої влади не було питань з боку суспільства та правоохоронних органів", — вважає Віталій Ломакович, голова правління Growford Institute.

Працювати із Сенниченком доводилося у напруженій обстановці.

"Зацікавлені сторони розставляють своїх людей на посади, блокують процеси в судах і через контрольованих чиновників і депутатів сприяють тиску з боку правоохоронців, — продовжує Богдан Прохоров, економіст ЦЕС. — Тому для ФДМ було важливо мати "дах" у вигляді підтримки президента. Більшість питань просувалися лише завдяки втручанню Зеленського. Але Сенниченко не міг щоразу, коли держоргани затягують чи блокують рішення, звертатися до глави держави". Співрозмовник Фокусу припускає, що зараз цей "дах", образно кажучи, почав текти.

Утім, у неупередженості Сенниченка багато хто сумнівається. Експерти у цій сфері на умовах анонімності у розмові з Фокусом кажуть, що деякі факти свідчать про те, що керівництво фонду знало та допускало зловживання з управлінням держмайном, зокрема заплющувало очі на тих, хто "смотрящих" від великого бізнесу, які "сидять" на деяких об'єктах.

"На рахунку ФДМ — доведення до збитковості держпідприємств, що перебувають у його віданні, неналежна підготовка ОГХК до продажу, корупція на держпідприємствах, чергова зупинка ОПЗ і збереження корупційних схем на закупівлях сировини і продажу готової продукції цього заводу", — перераховує провали фонду та його керівництва Агія Загребельська, засновниця "Ліги антитрасту".

Серед досягнень ФДМ за два роки Сенниченко називає запуск в Україні великої приватизації, яка стояла на паузі 16 років із моменту продажу Криворіжсталі міжнародному інвестору. Першим великим об'єктом був готель "Дніпро", проданий влітку 2020 року за 1,1 млрд грн. Більш як через рік "Велика приватизація" повернулася — продали "Більшовик". За словами Сенниченка, виручені за завод 1,43 млрд грн відповідають ринковій ціні з урахуванням боргів і проблем об'єкту.

Великий розпродаж. Приватизація Об'єднаної гірничо-хімічної компанії (ОГХК)

Наступним великим об'єктом, який можуть приватизувати, є Об'єднана гірничо-хімічна компанія (ОГХК). Ні перший, ні другий аукціони з продажу не відбулися, оскільки до кожного з них допустили лише по одному учаснику. Наступні торги заплановано на 20 грудня 2021 року. За словами Сенниченка, до ФДМ звернулися кілька міжнародних компаній, які хочуть брати участь в аукціоні. Щоправда, їхнє остаточне рішення залежить від того, чи надасть уряд додаткові гарантії, про які просять інвестори. На думку Богдана Прохорова, ймовірність успішного проведення аукціону із третьої спроби низька. Адже до грудня інвестиційний клімат у країні навряд чи покращиться. Словом, торги цією компанією, швидше за все, перенесуть на 2022 рік. За умов успішного аукціону держбюджет може виручити майже 4 млрд грн.

План приватизації в Україні не виконується. Експерти фіксують лише незначні успіхи у цій сфері. Так, Віталій Ломакович зазначає, що на тлі коронакризи план надходжень від продажу держоб'єктів у 2020 році скоротили з 12 млрд грн до 0,5 млрд грн через заборону проводити велику приватизацію. Проте до бюджету надійшло 2,2 млрд грн за рахунок малої та середньої приватизації, що вчетверо більше, ніж у докарантинному 2019 році. "Це сталося завдяки тому, що фонд створив зручну платформу за принципом маркетплейсу з віртуальними кімнатами даних, де опубліковано необхідну інформацію, а аукціони малої приватизації для об'єктів із балансовою вартістю до 250 млн грн проходять онлайн. Це сучасно та круто", — вважає Ломакович.

На думку Дмитра Чуріна, механізм продажу невеликих об'єктів держвласності під час прозорих аукціонів на платформі Prozorro. Продаж дозволяє чесніше підходити до питання відчуження держмайна й отримувати за нього справедливу ціну. Окремо Чурін наголошує на успіхах фонду в приватизації спиртових заводів, коли на аукціони допустили багато учасників, які активно торгувалися і зрештою платили ціну в рази вищу за стартову. Крім того, цікавими для інвесторів виявилися Одесавинпром, раніше згаданий готель "Дніпро", а також підприємство "Київпассервіс", що враховує автостанції у Києві й області.

Місія нездійсненна. Як через приватизацію наповнити держбюджет

"Якщо в 2019 році від приватизації до держбюджету надійшло 550 млн грн, то в 2020-му — 2,25 млрд грн. У 2021 році очікується 5,5 млрд грн за результатами успішних аукціонів", — каже Ломакович. Тобто результативність ФДМУ зростає.

"Тут відбиваються оптимістичний погляд на розвиток держави та надії на залучення великих транснаціональних інвесторів. Але поки що вони з обережністю розглядають участь у приватизації в Україні, а продаж знакових для країни держпідприємств рік у рік відкладається до найкращих часів", — коментує ситуацію Дмитро Чурін. Проте справжньою причиною неадекватних очікувань від приватизації може бути маніпулювання показниками держбюджету.

"Уряду вигідно закласти до бюджету ці 17 млрд грн, щоб мати певний "запас", наприклад, для внесення депутатських забаганок у друге читання. А оскільки приватизацією займається ФДМ, уряд не несе відповідальності за виконання таких планів", — пояснює Богдан Прохоров.

Водночас Олексій Амфітеатров, директор рейтингового агентства IBI-Rating, взагалі вважає, що доходи від приватизації додавати в проєкт держбюджету не потрібно, оскільки головний кошторис країни повинен наповнюватися за рахунок податків і зборів.

Далі буде. Як розгортатиметься приватизація держмайна в Україні

У країні ще є що продавати, тому фонд має великі плани. Щоправда, на їхнє виконання впливатимуть чиновники та великі бізнесмени.

"В Україні залишилося приблизно 1,5 тис. підприємств, які можна приватизувати, але майже тисяча з них не цікаві інвесторам. Інші 500 привабливі, питання їх приватизації перебуває виключно у політичній площині, тобто залежить від певних груп впливу", — каже Дмитро Куцевол, партнер АТ "Ассирія".

На думку Олексія Амфітеатрова, відставка Сенниченка не вплине на реалізацію плану приватизації в 2022 році, якщо тільки новий керівник не зупинить процес. Як зазначає Богдан Прохоров, результати також залежать від того, чи залишиться на посаді Тарас Єлейко, заступник голови ФДМ, відповідальний за приватизацію.

Наступного року експерти очікують кілька великих продажів. Так, Дмитро Чурін сподівається, що в другій половині 2022-го ФДМ знайде стратегічного міжнародного інвестора для "Центренерго". А ось у швидкій приватизації "Турбоатому", який змінив назву на "Українські енергетичні машини", співрозмовник Фокусу сумнівається. "Ширилися чутки, що компанію хотіла купити німецька корпорація Siemens AG, але жодних реальних кроків для приватизації "Турбоатому" не зроблено. Є відчуття, що держава не готова з тих чи інших причин приватизувати цей актив", — робить висновок Чурін.

На думку Амфітеатрова, результати приватизації у 2022 році залежать також від того, як до неї підготують підприємства. Наступного року, за словами Прохорова, може завершитися підготовка до приватизації ОПЗ і "Президент-готелю". Однак обидва об'єкти проблемні. "Привабливість ОПЗ знижується через зростання цін на газ. А "Президент-Готель" до 2034 року знаходиться в оренді у компанії "Квадр", — уточнює співрозмовник Фокусу. Крім того, щоб продати багато інших активів держави, фонд повинен досягти від десятків держорганів передавання непрофільних активів, а для цього потрібні люди, здатні на сміливі та неангажовані політичні рішення.