Прощавай, айті. Як ручне керування валютним курсом убиває український IT-сектор

Після того, як 21 травня 2022 року своєю постановою №102 Нацбанк відпустив у вільне плавання готівковий курс валюти, в Україні діють два паралельні курси — офіційний 29,25 UAH/USD та готівковий — 34,8 UAH/USD (продаж). Про причини та наслідки такого рішення Фокус уже повідомляв. Експортери, підприємці та фізособи — власники валютних карток — під час проведення безготівкових операцій втрачають не менше 20%.

Найгучніше на негативний вплив таких обмежень скаржиться український IT-сектор. Галузева асоціація IT Ukraine виступила зі зверненням, у якому, зокрема, йдеться про створення "додаткового податку" на доходи IT-фахівців приблизно 26%. Щоб знайти вихід із ситуації, асоціація проводить консультації з Нацбанком.

За словами Ольги Шаповал, виконавчої директорки Kharkiv IT Cluster, IT-спільнота пропонує дозволити продаж частини валютної виручки експортерам за комерційним курсом із поступовим збільшенням цієї частки, а також залишити можливість розрахунків картками за офіційним курсом НБУ в межах еквівалента 50 тис. грн на місяць і дозволити банкам застосовувати комерційний курс за умов перевищення цього обсягу.

Попередньо сторони домовилися знайти спільне компромісне рішення, проте поки що, за інформацією Фокусу, чітких рішень не ухвалювали. Фокус надіслав запит Нацбанку, й у разі отримання відповіді видання повідомить, яку позицію займає регулятор.

Складнощі обміну. Які проблеми створює валютне регулювання

Українська влада напередодні російського вторгнення закликала громадян не панікувати, а ось IT-компанії серйозно поставилися до попередження Заходу та підготувалися до війни заздалегідь. Як розповів Фокусу IT-підприємець з півдня України, ще навесні 2021 року західні замовники почали сумніватися у можливості українських компаній виконувати замовлення через військову загрозу. Тому, щоб не втрачати клієнтів, компанія була змушена до війни подбати про релокацію до Польщі.

"Більшість наших клієнтів — IT-компаній — мали заздалегідь підготовлений план дій на випадок війни й оперативно встигли релоцювати свій персонал за межі України. Більшість IT-фахівців покинули країну або завчасно, або 24 лютого, поки була можливість легально виїхати", — розповідає Владислав Фірсов, адвокат ЮК AS Legal. Відповідно, на таких фахівців фіксований курс не впливає, але слугує аргументом проти повернення в Україну.

Проте значна частина IT-фахівців залишилася в Україні, зокрема через заборону на виїзд для чоловіків у період воєнного стану. Відповідно, за словами Владислава Фірсова, ситуація з фіксованим курсом в Україні призводить до розвитку тіньового обігу та неофіційних платежів — тобто до повернення до виплат у конвертах, що дозволяє працівникам обмінювати валюту за вигіднішим комерційним курсом.

"Ситуація створює передумови для відтоку кадрів до іноземних роботодавців або інших компаній, які готові платити винагороду за реальним обмінним курсом, і зараз із цих причин уже спостерігається міграція IT-персоналу", — продовжила Ольга Бєлякова, керівниця практики права у сфері технологій, медіа та комунікацій у Центральній і Східній Європі, керівниця практики комерційного права у київському офісі CMS Cameron McKenna Nabarro Olswang.

За словами співрозмовниці Фокусу, до її компанії все частіше звертаються клієнти, зокрема з IT-сфери, за консультаціями щодо структурування виплат винагород в іноземній валюті через рахунки за кордоном або міжнародні сервіси — Revolute, Wise, Payoneer та інші. У відповідь на ці запити юристи розробили низку рішень, які дозволяють фахівцям IT-галузі вберегти кошти від продажу за невигідним курсом або відкласти такі операції до часів, коли НБУ дозволить продаж валюти за ринковим курсом.

Відпустити чи тримати. Кому та навіщо потрібні валютні обмеження

В умовах військової агресії РФ фінансисти вважають валютні обмеження виправданою практикою, незважаючи на її незручність та неприродність у ринкових умовах. Нагадаємо, раніше в коментарі Фокусу Анна Золотько, директорка департаменту казначейських операцій Юнекс Банку зазначила, що від фіксованого курсу виграють імпортери, тоді як експортери зацікавлені продавати валютну виручку за курсом ближче до готівки. Водночас, за її словами, в умовах воєнного стану користі від фіксованого курсу поки що було більше, ніж збитків.

"Фіксація офіційного курсу гривні станом на 24 лютого 2022 року була прогнозованим і зрозумілим кроком НБУ, враховуючи його бажання стримувати падіння курсу національної валюти і зростання інфляції за рахунок продажу валютних резервів. Утім, подальша надмірно затяжна фіксація курсу валюти може призвести до небажаних ринкових ефектів", — каже Ігор Олехов, партнер і керівник банківської та фінансової практики у київському офісі CMS Cameron McKenna Nabarro Olswang.

За інформацією Ольги Шаповал, якщо фіксований курс діятиме до кінця 2022 року, за різними оцінками Україна втратить від 25% до 50% валютних надходжень.

"Великий розрив між курсами різко скорочує гривневий еквівалент, і як результат — і IT-підприємства, і ФОП-контрактори мають менше можливостей витрачати і жертвувати на потреби армії, а закордонні закупівлі волонтерам коштують дорожче", — додає Степан Веселовський, СЕО Львівського IT -Кластера.

Ігор Олехов сподівається, що в найближчі два-три місяці (орієнтовний період дії воєнного стану) валютні обмеження можуть скасувати, що безпосередньо залежатиме від розвитку подій на фронті, фінансової допомоги міжнародних партнерів та готовності учасників валютного ринку продавати інвалюту.

На думку співрозмовника Фокусу, НБУ може повернутися до гнучкого курсу інвалюти і раніше — якщо відкриє безготівковий ринок купівлі-продажу валют у зв'язку з поновленням звичного оподаткування імпортних операцій (ПДВ, мита), а також якщо вводитимуть додаткові імпортні збори для товарів некритичного імпорту й інших класичних інструментів регулювання транскордонної торгівлі.

Потреба в ринковому курсі валюти актуальна не тільки для IT-сфери, але й для багатьох виробничих підприємств в Україні, які не можуть працювати без імпортних складників або компонентів, для ринку страхування, який не може працювати без перестрахування ризиків в іноземних страховиків, і для багатьох інших сфер”, — резюмує Ігор Олехов.

Нагадаємо, раніше глава НБУ Кирило Шевченко зазначав, що після посилення оподаткування імпорту та підвищення прибутковості ОВДП з'явиться можливість відмовитися від фіксованого обмінного курсу. Він вважає, що, щоб уникнути девальвації, необхідно створити умови, за яких валютний ринок отримає можливість самобалансуватися: стимулювати експорт і скоротити емісійне фінансування бюджету. Перші кроки в цьому напрямку здійснено — НБУ підвищив облікову ставку з 10 до 25% річних, а парламентський комітет із фінансів, податкової та митної політики на початку червня підтримав урядовий законопроєкт №7418, яким пропонується повернути ПДВ на імпортні товари та ввізне мито.