Різні сценарії: чому, на відміну від Росії, репутація України не постраждає від дефолту

Дефолт РФ за боргом — це наслідки санкцій, тоді як дефолт України — це, по суті, невелика пауза перед виконанням усіх зобов'язань. У той же час, якщо для Росії оголошений дефолт став шоком, то для України ця подія була прогнозованою і досить керованою. Про це пише Фокус у новій статті "Україна — не Росія. Чим дефолт за боргом України відрізняється від дефолту РФ".

Зазначається, що наприкінці червня у своїй статті про дефолт РФ агентство Bloomberg називає Росію "економічним і політичним ізгоєм"

"З огляду на збитки, вже завдані економіці та ринкам, дефолт у Росії поки що також носить здебільшого символічний характер і мало що означає для росіян, які переживають двозначну інфляцію і найгірший економічний спад за останні роки. Але, з усім тим, це похмурий маркер стрімкого перетворення країни на економічного, фінансового та політичного ізгоя”, — йдеться у статті агентства.

У той же час, як пояснили економісти Фокусу, репутація України від зниження рейтингів до дефолтного рівня не постраждала.

"Те, що Україна відкладатиме виплати за зовнішнім боргом, це було очевидно ще 24 лютого. Тому тут жодних втрат для нас немає. Те, що зараз відбувається із зовнішніми боргами, це просто юридичне визнання реальності вже пів року. Щобільше, ми виграли репутаційно, коли в перші місяці війни продовжували платити відсотки за єврооблігаціями. Плюс і далі повертаємо відсотки за кредитами МВФ. Для Росії, навпаки, дефолт став шоком. Несподівана подія — вони не розраховували, що санкції через агресію будуть настільки жорсткими, що їм не дозволять розрахуватися за боргами", — зазначив асоційований експерт CASE Україна Євген Дубогриз.

Він вважає, що дефолти країн — це різні сценарії. "Відтермінування виплат боргів країни, що страждає від агресії. І дефолт країни, яка перебуває під санкціями", — каже Дубогриз.

Аналітик фінансових ринків Іван Угляниця також вважає, що порівнювати дефолти країн (України та Росії) неможливо, настільки багато у них відмінностей. "Зараз я не сказав би, що можна ці дефолти порівняти, і чи варто це робити? Тим паче, на тлі дефолтів інших країн, де немає війни, і можливих нових дефолтів — наприклад, Пакистану чи Єгипту, чи інших країн", — зазначає Угляниця.

Член Ради НБУ Віталій Шапран наголошує: у випадку РФ дефолт означав втрату ринку їхніх зовнішніх запозичень у тих обсягах, якими він був до лютого 2022 року, а у випадку України йдеться просто про невелику паузу перед тим, як ринки стануть знову доступними для України. Він також вважає, що після того, як відбудуться дії щодо перенесення виплат за українським держборгом, рейтинги України можуть бути підвищені.

Нагадаємо, Міністерство фінансів РФ заявило про те, що повністю виконало зобов'язання щодо виплати купонного доходу за єврооблігаціями з погашенням у 2026 та 2036 роках, тому про дефолт із зовнішнього держборгу Росії не може йтися. У той же час, технічний дефолт РФ стався наприкінці дня 26 червня, коли минув пільговий період із виплати відсотків у розмірі майже $100 млн.

Як повідомлялося, 20 липня група кредиторів України з країн G7 та членів Паризького клубу кредиторів оголосила про готовність піти назустріч Міністерству фінансів України, яке запропонувало інвесторам в українські державні єврооблігації та державні деривативи (ВВП-варранти) затвердити зміни в умовах зобов'язань для збереження валютної ліквідності всередині країни та зменшення готівкового щомісячного дефіциту бюджету в $5 млрд, що утворився внаслідок війни.

Раніше Фокус писав, що Україна досягла схвалення власників своїх валютних облігацій зовнішньої позики на відтермінування виплати боргових зобов'язань на суму $19,6 млрд на 2024 рік.