Локальні блекаути можливі: як енергетики підготувалися до нових атак ворога

Енергетики прогнозують важку зиму, адже запас міцності в енергосистемі буде меншим, ніж минулого року, оскільки відновити пошкоджену ворогом інфраструктуру на 100% за місяці неможливо. Утім в Міністерстві енергетики запевняють: ремонтували по-максимуму.

"Завершується ремонтна кампанія в енергетиці, яка була наймасштабнішою за період незалежності держави. До початку опалювального сезону енергосистема буде повністю готова до проходження зими — як з точки зору генерації, так і з точки зору передачі електроенергії", — повідомив міністр енергетики Герман Галущенко.

Однак сумніви щодо підготовки посіяла Лана Зеркаль, яка на початку вересня сказала, що план ремонтів теплової генерації виконано на 30%, за що й поплатилася посадою радниці міністра енергетики. Фокус вирішив з’ясувати, як відбувається підготовка до нового опалювального сезону і які найгірші сценарії можливі.

Ремонти, запаси газу й вугілля: як йде підготовка до зими

За словами керівника правління НЕК "Укренерго" Володимира Кудрицького, ремонт основних енергетичних об'єктів і магістралей завершено. Україна здебільшого підготувалася до опалювального сезону. Про готовність заявляють й інші учасники ринку. Минулорічний досвід атак на інфраструктуру бере до уваги й місцева влада.

"У різних регіонах по-різному складається ситуація з мережею, з генерацією. На скільки активно в містах впроваджуватимуть те, що може бути мобільним — генератори, газопоршневі, газотурбінні? Це можливість підтримати взимку місцевий енергоресурс. Не можна сказати про підготовку взагалі, бо так ми повертаємося до того, як було до війни, коли тільки НЕК "Укренерго" організовувало нам баланс і надійність. Сьогодні надійність залежатиме і від міст, громад. Територіальні енергетичні комплекси повинні з’явитись", — зауважив віцепрезидент Національного комітету міжнародної ради з великих електроенергетичних систем "СІГРЕ-Україна" Юрій Бондаренко.

Інший напрям підготовки до зими — заповнення газосховищ. Газу на опалювальний сезон 2023/2024 Україні вистачить і свого — вперше потреби в "блакитному паливі" покриватимуть за рахунок власного видобутку.

Утім, радіти зарано — можливо, доведеться витрачати його, аби компенсувати дефіцит вугілля.

"У нас достатня кількість потужності — ми зайдемо в зиму з номінально достатньою кількістю потужності. Але інше питання — це запаси вугілля, в цьому ми відстаємо від графіку. Менше вугілля — більше використання газу або заміщення його імпортом, що має сенс, залежно від цінової кон’юнктури, від очікування використання газу", — пояснив Фокусу експерт з питань енергетики Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп.

Холодна зима, сильні атаки: головні ризики опалювального сезону

Утім, робити прогнози щодо стійкості енергосистеми в опалювальний сезон — справа невдячна.

"Залежно від того, куди стрілятимуть, але оскільки їх задача загасити нас, то будуть [атакувати] і станції, і пристанційні підстанції, і потужності передачі. Куди більше прилітатиме, що не буде збито? Тож може виникнути і дефіцит генерації, і передачі. Питання, на скільки критичними будуть ці руйнування, на скільки вдаватиметься зменшувати цей дефіцит", — вважає Прокіп.

І навіть унікальна система захисту підстанцій, якою оснастили об’єкти "Укренерго", не гарантує безпеку системи.

"Це так чи так посилить захищеність. Проте наскільки — залежатиме від точності ударів, які будуть здійснюватися, а також результативності сил оборони", — додав фахівець.

Успіх проходження опалювального сезону залежить і від того, якою буде зима.

"Погодні умови, по-перше, визначатимуть попит на потужності та попит на енергоносії, енергоресурси, — продовжує експерт. — По-друге, в умовах тривалого відключення, якщо це морози, зростають ризики техногенних аварій. З іншого боку, і бізнес минулої зими і навесні, і комунальні підприємства закуповували генератори. Енергетики мають досвід і розробляти сценарії реагування на обстріли і різні сценарії ушкоджень – це те, що посилює нас у ситуації, коли надлишкової потужності буде менше".

На думку Андріана Прокіпа, блекаути понад 10 годин можливі лише для окремих регіонів.

"Скоріше за все ми житимемо в умовах відключень, якихось локальних аварій й знеструмлень", — прогнозує фахівець.

Покривати дефіцит у разі потреби можна за рахунок електроенергії з Європи. "На сьогодні пропускна спроможність є в "Укренерго", і ми можемо по тій лінії, з якої є можливість живитися від Європи, отримувати електроенергію", — зауважила операційна директорка ДТЕК Мережі Аліна Бондаренко.

Однак за умов сильних атак по мережах такий імпорт буде неможливий.

"Більше залежить від того, якого роду будуть пошкодження, бо якщо будуть зруйновані розподільчі мережі, навіть імпорт передати буде дуже важко", — додала Аліна Бондаренко.

Грошей на ремонти бракує: чи підніме уряд тарифи

Планів підвищити тарифи на електропостачання для побутових споживачів немає, запевняють у міністерстві. До кінця грудня 2023 року діє положення про покладання спецобов'язків на ринку електроенергії (ПСО) стосовно забезпечення доступною електроенергією населення. "І ми будемо продовжувати дію ПСО до кінця опалювального сезону. Тому питання підвищення тарифів навіть не обговорюється", — наголосив міністр енергетики.

Як відомо, до кінця року єдиний тариф для індивідуальних та колективних побутових споживачів складає 2,64 грн/кВт-год.

Однак в "Укренерго", в приватних компаніях кажуть: грошей на ремонти не вистачає. Проте фахівці сумніваються, що Кабмін таки полізе у кишені громадян. "Уряд сьогодні керується соціальною доцільністю. Одне підвищення вже було. Ще одне повністю знівелює рейтинги "Слуг народу", — каже директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

Навіть думок про перегляд тарифів в стінах Кабміну не виникає.

"З огляду на позицію уряду, тарифи для населення підвищувати не збираються. Така ідея навіть не обговорюється. Тому, думаю, ні. Так не буває, що сьогодні підняли, а завтра з’явилися гроші. І взагалі соціальна направленість цієї історії в тому, що таких планів немає і роботи в цьому напрямку не чув", — сказав член НКРЕКП Дмитро Коваленко Фокусу.

Розумні мережі та євростандарти: як має розвиватися електросистема в Україні

Постійні атаки змушують енергетиків замислитися про модернізацію мереж. "Наслідки бойових дій і необхідність комплексного відновлення мереж були тим поштовхом до розуміння, що ми уже не відновлюємо, а повинні будувати розподільчу мережу…Ми розуміємо, що швидке відновлення не означає стійка мережа", — зауважила під час форуму "Електричні мережі України 2023", організованому Energy Club, операційна директорка ДТЕК Мережі Аліна Бондаренко.

За умов збереження тарифів, в енергетиків залишається тільки одне джерело фінансування розвитку мереж — гранти та кредити.

"Ми маємо надіятися, що з'являться інвестори, які думають, чим і як підтримати Україну. Але ж це будуть не просто подарунки, це треба відпрацьовувати, віддавати кредити — чим довгостроковіші і з меншим відсотком, тим легше буде піднятися", — зауважив Юрій Бондаренко.

На його думку, на поблажки від інвесторів сподіватися не варто.

"Наш енергоринок не дозволяє інвестувати в красиві проєкти, це будуть донори. Вони замовлятимуть "музику" через міжнародні стандарти, регламенти, кодекси і ми під них танцюватимемо", — сказав він під час форуму.

Невідповідність євростандартам вже відгукнулося компанії ДТЕК.

"Не секрет, що практично все енергетичне обладнання вироблялося сусідом, який став ворогом, — продовжила Аліна Бондаренко. — Швидкий перехід неможливий, бо це обладнання потрібно експлуатувати, закупити нове — досить серйозно. Коли отримували гуманітарну допомогу, зрозуміли, що не все обладнання нам підходить, бо наша мережа не відповідає європейським стандартам".

Енергетики вже зараз повинні замислитися про перехід на Smart Grіd ("розумні мережі"). Smart Grid — це модернізовані мережі електропостачання, що використовують інформаційні та комунікаційні технології для збору інформації про енерговиробництво та енергоспоживання.

Це дозволяє автоматично підвищувати ефективність, надійність, економічну вигоду, а також стійкість виробництва та розподілу електроенергії в режимі реального часу.

На думку Аліни Бондаренко, енергосистема України також потребує мінімізації регуляторних бар'єрів, спрощення механізмів взаємодії між розподільчою компанією та споживачами.

"Перш за все треба підтримати Харківобленерго, Миколаївобленерго, Херсонобленерго і Одесу. Бо це ключові області, де треба допомагати піднімати енергетику. Крім того, треба підсилити західні регіони, де є можливість – встановити газотурбінки з під’єднанням до газових… Малі ГЕС, Канівську, Дністровську треба добудовувати ГЕС. Це основа стійкості енергосистеми… Нам треба вибрати всі стандарти для Smart Grіd ("розумні мережі") і впровадити на підприємства", — підсумував віцепрезидент "СІГРЕ-Україна" Юрій Бондаренко.