Взяли паузу: Україна призупинила зернові скарги в СОТ, — Мінекономіки

Україна призупинила розгляд зернових скарг на Польщу, Угорщину та Словаччину до Світової організації торгівлі (СОТ). Причина — після того, як був запропонований новий механізм експорту, Київ шукає конструктивне рішення для всіх країн ЄС. Про це 5 жовтня повідомив заступник міністра економіки, торговий представник України Тарас Качка, пише "Інтерфакс-Україна".

"Це взагалі питання функціонування торгівлі між Україною та ЄС. Ми бачимо, що ця проблема (ввезення української сільськогосподарської продукції. – Ред.) буде усунута в найближчі тижні та місяці. Буде багато новин про те, як змінюється режим ліцензування тощо. Це буде дуже активна робота. Тому, поки ми шукаємо практичне рішення, наші суперечки в СОТ на сьогодні на паузі", — пояснив він.

Як повідомив Качка, Україна вже врегулювала митне оформлення товарів, що йдуть транзитом через п’ять членів ЄС. Згідно з їх правилами такий транзит не заборонено. На черзі — відкриття ринків сусідніх країн для української аграрної продукції.

"Це — мінімальна проблема, оскільки ми туди не продаємо багато зернової продукції", — додав Качка.

При цьому торгпред пояснив, що Україна має 60 днів на консультації, тому Київ наразі перебуває саме у такій позиції, а не на суперечливій стадії.

"Попри те, що скарги, які ми направили, вони проти конкретних держав-членів, включно з Польщею, це — системне питання наших відносин з ЄС. Наша мета — підкреслити, що ЄС та Україна мають однаковий підхід до торговельних угод. Тому ми бачимо, як розв’язати цю проблему в комплексі таким чином, щоб показати єдність між нами і Польщею, між нами і ЄС, і між Польщею і ЄС", — наголосив Качка.

Заступник міністра підкреслив, що саме період консультацій надає сторонам можливість обговорити питання і знайти рішення без подальшого судового розгляду. Якщо після визначеного терміну розвʼязати проблему не вдалося, позивач може вимагати, щоб рішення винесла група експертів.

Щодо взаємовідносин із Польщею, Качка висловив сподівання, що після виборів у сусідів можна буде повернутися до перемовин.

"Я не бачу жодних системних перешкод, щоб вирішити цю проблему. Це питання часу. До того станом на зараз на адресу Польщі немає запитів на ліцензії на експорт від українських компаній, що є додатковим показником, що немає масивного тиску експорту на внутрішній ринок Польщі", — додав він.

І запевнив, що в реальності чіткий інтерес українських експортерів агропродукції — просто експортувати в ті держави-члени ЄС, де запит на українські товари справді високий. До того ж Качка впевнений, що восени ринок заспокоїться і всі повернуться до нормальних торговельних потоків, коли це буде вигідним і для фермерів сусідніх країн, і для українських аграріїв.

Зернове ембарго — хроніка подій

15 вересня закінчився термін заборони на імпорт українського продовольства до пʼяти країн ЄС — Болгарії, Польщі, Румунії, Словаччини та Угорщини. Заборону було запроваджено на рівні Єврокомісії в травні цьогоріч. Обмеження стосувалися пшениці, кукурудзи, ріпака та насіння соняшника українського походження.

Однак Варшава, Братислава і Будапешт все ж таки одноосібно ввели заборону, пояснивши це захистом своїх фермерів. Румунія вирішила не робити цього, а працювати з Україною над планом контролю за експортом зерна. Болгарія проголосувала у парламенті за скасування обмежень. Однак пізніше болгарські фермери вийшли на протести, після чого уряд країни вирішив заборонити імпорт соняшника з України до кінця листопада.

Україна подала позов до Світової організації торгівлі. Водночас Україна і Польща начебто намагалися знайти рішення, щоб розв’язати складну ситуацію.

19 вересня Україна змінила правила експорту зерна на вимогу Єврокомісії, і вже 21 вересня очільники профільних міністерств України, Польщі і Словаччини знайшли варіанти вирішення проблеми, які враховували інтереси всіх сторін.

Фокус зазначав, що Польща погрожує заблокувати вступ України до ЄС на тлі зернової кризи. У торговельній війні Варшаву підтримує Словаччина та Угорщина.

Наприкінці вересня Польща назвала позитивною пропозицію України щодо ліцензування аграрної продукції, про що писав Фокус.

Нагадаємо, Фокус повідомляв, що Мінагрополітики підрахувало: наприкінці вересня цього року обсяг майбутнього врожаю зернових і олійних становив 79 мільйонів тонн — це на 7 мільйонів тонн більше, ніж 2022 року.