Страйк на кордоні: чи погодиться Україна з вимогами польських перевізників
За словами голови Агентства відновлення Мустафи Найєма, протестувальники хочуть домогтися повернення дозвільного режиму для українських перевізників і скоротити кількість дозволів на довоєнний рівень, але для України такі умови неприйнятні.
Україна не планує обговорювати головні вимоги польських перевізників, які вже другий день блокують три пункти пропуску на кордоні. Про це написав у своєму Telegram-каналі голова Агентства відновлення Мустафа Найєм.
"Україна не має наміру навіть обговорювати повернення в дозвільну систему. Угоду про лібералізацію вантажних перевезень ратифікували й узгодили всі члени ЄС, її підписали між Європейським Союзом і Україною, а не будь-яка окрема країна", — ідеться в його повідомленні.
ВажливоЗа його словами, до червня 2022 року всі перевізники, які виїжджали на територію країн Європейського Союзу, повинні були користуватися дозволом на перетин державного кордону з відповідними країнами Європи.
А з 2016 року, коли почала діяти Угода про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС, Євросоюз став основним торговельним партнером України з питомою вагою товарообігу 40,8% від загального обсягу зовнішньої торгівлі. Збільшити співпрацю було неможливо, оскільки не вистачало дозволів на міжнародні перевезення, насамперед із країнами, з якими Україна має кордони:
- з Польщею;
- з Румунією;
- з Угорщиною;
- зі Словаччиною;
- з Молдовою.
За словами Найєма, через цю ситуацію кожної осені фрахт дорожчав, а українським та іноземним товаровиробникам було фактично неможливо вивезти свою продукцію.
"Тільки 2021 року через кризу з польськими дозволами ми втратили до 500 мільйонів євро лише тому, що дозволи елементарно закінчилися, а нові польська сторона видавати не захотіла. Якщо пам'ятаєте, то ринок тоді просто зупинився", — додав Мустафа Найєм.
За його інформацією, у 2016 році Україна користувалася квотою на 200 тисяч польських дозволів, а ось у 2021 році їхня кількість знизилася до 120 тисяч. Хоча загальний товарообіг із країнами Євросоюзу зріс на 45%. Водночас Польща п'ять років поспіль збільшувала відповідні квоти для перевізників із Росії та Білорусі.
Але, як зазначив Мустафа Найєм, згідно зі статтею 136 Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, сторони не запроваджують умов взаємного доступу на ринок, що є більш обмежувальними порівняно з ситуацією, що склалася на дату, яка передує даті набуття Угодою чинності.
"Тобто польська сторона прямо порушувала наші права, оскільки створювала умови, які були гірші, ніж на момент набрання чинності Угодою про Асоціацію між Україною та ЄС", — наголосив голова Агентства відновлення.
Україна ще до повномасштабної війни просила Єврокомісію розібратися з вищеописаною проблемою.
"Є надія, що ми більше ніколи не зіткнемося з цією ганебною і дискримінаційною практикою, яка обмежувала нас у торгівлі з ЄС до війни та яка може бити по нашій економіці зараз, коли автомобільний транспорт — головна артерія нашого експорту", — написав Мустафа Найєм.
Нагадаємо, 30 жовтня асоціація Укравтопрому повідомила, що з листопада польські перевізники планують розпочати страйк на українському кордоні.
Тоді перевізники обіцяли, що перекриють усі пункти пропуску з українською стороною через конкуренцію, що виникла після лібералізації міжнародних перевезень між Україною та ЄС.
Акція розпочалася 6 листопада, коли польські перевізники заблокували рух вантажівок через польсько-український кордон. Пресслужба Західного управління Держприкордонслужби того ж дня повідомила, що організатори протесту попередили, що пропускатимуть тільки по одному вантажному автомобілю на годину.