Мільярди на відбудову. Як Україні відновити зруйноване Росією та звідки взяти на це гроші

Російська агресія забрала життя десятків тисяч українців, а також завдала чималих збитків екології та матеріальному фонду країни. Так, за даними Київської школи економіки, з початку повномасштабного вторгнення станом на 1 вересня 2023 року загальна сума прямих задокументованих збитків інфраструктурі України сягнула $151,2 млрд (за вартістю заміщення). Як порівняти з червнем 2023 року, цифра зросла на понад $700 млн. Оскільки війна триває, збитки зростають.

У загальному обсязі прямих збитків, завданих воєнною агресією РФ, найбільша частка припадає на житловий фонд — $55,9 млрд. Загалом зруйновано або пошкоджено 167,2 тис. об’єктів. На другому місці за сумою збитків — інфраструктура (збитки оцінюються у $36,6 млрд). З початку бойових дій в Україні були пошкоджені 18 аеропортів і цивільних аеродромів, щонайменше 344 мости та мостові переходи, понад 25 тисяч кілометрів автомобільних шляхів державного та місцевого значення й комунальних доріг.

Через бойові дії та атаки росіян скорочується кількість шкіл, садочків та лікарень в Україні. Так, зруйновано чи пошкоджено майже 3,5 тисячі освітніх (збитки — $10,1 млрд) та 1223 медичних закладів ($2,9 млрд). За підрахунками Світового Банку, для нашої відбудови потрібно приблизно 411 млрд дол. Україна розраховує на повну конфіскацію російських активів за кордоном для покриття всіх завданих збитків. І поки країни-партнери шукають правовий механізм їхнього передавання, Україна намагається проводити швидке відновлення — поточні ремонти мереж, житла, аби зберегти життя у селах та містах, де це можливо.

З миру по нитці: чиїм коштом відбудовуємо країну

Вагому роль у швидкому відновленні України відіграють міжнародні ресурси. У травні минулого року президент Володимир Зеленський запропонував країнам-партнерам узяти шефство над регіонами України, які постраждали від війни. Серед таких країн, зокрема, Литва, Латвія, Естонія, Англія, Франція, Австрія, Чехія, Туреччина, Греція, Данія. Приміром, остання зголосилася допомагати відбудовувати Миколаїв та Миколаївщину. Нещодавно Копенгаген затвердив пакет допомоги регіону на $42,9 млн, який включає закупівлю та монтаж обладнання для тепло-, водопостачання, централізованого опалення, підтримання реконструкції критичної соціальної інфраструктури та цивільних установ у регіоні.

Утім, фінансування відбудови України нині — не в пріоритеті міжнародних партнерів України. "Сьогодні обсяги акумульованих від міжнародних партнерів коштів на відбудову, як порівняти із бюджетною допомогою, є значно меншими, — пояснюють Фокусу у Центрі аналізу публічних фінансів та публічного управління KSE. — З лютого 2022 року і до листопада 2023 року Групою Світового Банку вдалося мобілізувати 38,2 млрд дол. США, з яких 29,6 млрд дол. США уже надійшли в Україну. Найбільше з цих грошей мобілізовано і спрямовано на підтримання фінансової спроможності України. І лише 1,1 млрд дол. — це кошти, які були акумульовані до створеного Світовим Банком Цільового фонду підтримки, відновлення, відбудови та реформування України (URTF). Такий ресурс використовується для зміцнення системи охорони здоров’я, відновлення енергетики, логістичної інфраструктури, відновлення зруйнованого житла, розвиток сільського господарства. До наповнення цього фонду долучилися: Японія, Норвегія, Нідерланди, Канада, Швейцарія, Австрія, Швеція, Республіка Корея, Ісландія, Литва, Бельгія, Латвія".

Долучитися до відбудови України можуть люди й компанії зі всього світу через фандрейзингову платформу UNITED24. Приміром, майже 640 млн грн з цих донатів вже передали на відбудову Київщини.

Тим часом і сама Україна намагається знайти ресурс на відбудову. Так, у жовтні минулого року було створено Фонд ліквідації наслідків збройної агресії. Фонд частково наповнюється за кошти, вилучені внаслідок конфіскації активів РФ в Україні, а також з прибутку НБУ. Коштом Фонду виплачуються компенсації за ремонт або відновлення зруйнованого житла в межах програми "єВідновлення". Невеликі ремонти робляться й ресурсом громад. "Органи місцевого самоврядування завдяки своїм програмам ремонтують житло. Логіка така: якщо можна відремонтувати за невеликі кошти житло до опалювального сезону, — це краще, ніж людина буде ВПО. Що стосується відбудови — це серйозні кошти. Тому точково на місцевому рівні, де руйнувань не так багато, де бюджети давали змогу, кошти виділялись", — зазначив у коментарі Фокусу політолог та фінансист Олексій Буряченко.

Але повноваження щодо відновлення на місцевому рівні обмежені. "Самостійно місцеві бюджети можуть фінансувати лише власні (комунальні) заклади та майно, що знаходиться у їхній власності, а також ухвалювати програми підтримання відновлення житла мешканців. Водогони, мережі, розмінування — все це виходить за межі видаткових повноважень рівня територіальних громад", — зауважили в KSE.

Міжнародні інституції, іноземний капітал: хто фінансуватиме відбудову–2024

Як порівняти з бюджетом–2023, головний кошторис країни на наступний рік характеризується суттєвим скороченням видатків на інфрастраструктуру й будівництво. Так, Фонд ліквідації наслідків збройної агресії більше не зможе розраховувати на прибуток НБУ — він наповнюватиметься лише з конфіскованого та проданого російського майна. А всі доходи Дорожнього фонду буде спрямовано до загального фонду державного бюджету на потреби оборони. Як зазначають у KSE, загалом інфраструктурних видатків у бюджеті–2024 передбачено на загальну суму 8,5 млрд грн.

Що передбачено проєктом державного бюджету–2024:

• субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на облаштування безпечних умов у закладах, що надають загальну середню освіту — 2,5 млрд грн;
• субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на придбання обладнання, модернізацію (проведення реконструкції та капітального ремонту) їдалень (харчоблоків) закладів загальної середньої освіти — 1,5 млрд грн;
• субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на облаштування безпечних умов у закладах охорони здоров'я — 1 млрд грн.

Окрім цього, в проєкті бюджету на 2024 рік планується виділити 10,8 млрд грн на програми з відновлення, ключовими з яких є:

• субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проєктів у межах Програми з відновлення України — 4,5 млрд грн;
• забезпечення реалізації проєктів щодо відновлення інфраструктури за програмою "Підтримка швидкого відновлення України" — 3,2 млрд грн;
• субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на реалізацію проєктів у межах Надзвичайної кредитної програми для відновлення України — 2,3 млрд грн.

"Важливо, що усі ці програми будуть профінансовані коштом міжнародних партнерів, що, своєю чергою, дає змогу вивільнити частину коштів на сектори оборони та соціальної сфери. Водночас розбудова саме дорожньої інфраструктури у 2024 році не передбачена. Основною причиною є відсутність "вільних" коштів для фінансування такого роду проєктів", — зауважили аналітики KSE.

Водночас можливості громад фінансувати ремонти у 2024-му теж зменшаться через вилучення військового ПДФО. "У межах своїх місцевих можливостей поточний ремонт, можливо, й робитиметься. І це залежатиме від того, наскільки громада може собі це дозволити. На державному рівні серйозних проєктів великого будівництва не буде, крім стратегічних мостів", — прокоментував Буряченко.

Загалом країна розраховує на активнішу участь приватного іноземного капіталу у післявоєнній відбудові. "Приватні інвестиції мають стати основою майбутнього відновлення. Однак, допоки триває війна, держава та МФО мають виступити каталізатором приватних інвестицій, беручи на себе частину ризику: через акціонерне фінансування від МФО, страхування воєнних ризиків, створення спільних підприємств з державними підприємствами військової промисловості, реалізацію пілотних проєктів з акцентом на поглиблення переробки у промисловості", — переконаний голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики ВРУ Данило Гетманцев.

Крім того, в уряді очікують отримати заморожені активи РФ у світі, а до того — відсотки з них, яких з початку 2023 року вдалося акумулювати приблизно 3 млрд євро. ЄС вже схвалив план спрямування прибутків, отриманих від них, на допомогу Україні. Наразі лідери шукають способи їхнього передавання, відповідно до чинних договірних зобов’язань, а також законодавства ЄС і міжнародного права.

Повернення біженців та міграційна політика: як подолати дефіцит кадрів для відбудови

Для відбудови країни потрібні не тільки фінанси, а й люди. Останнє вже зараз викликає занепокоєння, оскільки, згідно з дослідженням EasyBusiness, до 2,7 млн вимушених мігрантів схиляються до того, щоб залишитися за кордоном. "Повернення цих мігрантів є важливим з точки зору забезпечення швидкого та стійкого економічного зростання: аби зростати з темпом 7% на рік, до 2032 року Україні потрібно буде залучити від 3,1 до 4,5 млн осіб до робочої сили. Без ефективної державної політики у сфері повернення мігрантів Україна може втратити до 113 млрд доларів ВВП за 10 років (у цінах 2021), що також може означати недоотримання приблизно 45 млрд доларів податкових надходжень", — йдеться в дослідженні.

На думку авторів, Україні не зайвим буде врахувати досвід Ізраїлю в політиці повернення вимушених мігрантів. Зокрема, уряд цієї країни надає значну допомогу з інтеграцією євреїв-іммігрантів: безкоштовний квиток до країни, фінансову підтримку, субсидії на оренду житла, освіту, медичне страхування, податкові кредити та знижки, нижчі ставки іпотеки тощо.

Та повернення наших співвітчизників може врешті не закрити потребу ресурсів у відновленні. "Навіть якщо ми зможемо повернути якусь кількість тих мігрантів, які полишили країну, нам може не вистачити цього, — каже Фокусу керівниця напряму рекрутингу та Executive search порталу GRC.ua Наталія Слинько. — Нам не вистачатиме понад 4,5 млн трудових ресурсів. Уже маємо таку ситуацію, що за великої кількості вакансій величезне безробіття — воно структурне: вимагаються ті професії, яких не вистачає. Не впевнена, що повернення громадян вирівняє цей процес. Нам потрібно буде дуже багато рук. А маючи і травмоване ментально, і фізично суспільство, нам цього просто може не вистачити".

На її думку, в країні варто організувати програми із залучення громадян інших країн для відбудови. Утім, у цьому напрямку дещо вже зроблено. Керівний партнер Evrika Law Андрій Шабельніков звернув увагу на підписаний президентом у липні 2023 року законопроєкт №6516 "Щодо вдосконалення умов і порядку імміграції в Україну іноземців та осіб без громадянства". Зокрема, документ:

• зменшив строк розгляду заяв про надання дозволу на імміграцію з 1 року до 6 місяців;
• спростив процедуру надання дозволу на імміграцію членам родини іноземних висококваліфікованих спеціалістів та робітників, гостра потреба у яких є відчутною для економіки України;
• удосконалив квотний принцип надання дозволу на імміграцію (квота запроваджуватиметься у разі погіршення міграційної ситуації в Україні).

"Держава сьогодні намагається сприяти залученню мігрантів з інших країн до України, але потрібно розуміти, що поки тривають бойові дії, масово іноземці в нашу країну приїжджати не будуть. А після того, як закінчиться війна, щоб успішно реалізовувати міграційну політику, потрібно створити сприятливі умови для життя в Україні", — сказав Фокусу Шабельніков.

На його думку, варто спрямовувати зусилля на залучення мігрантів з країн, що стикаються з екологічними проблемами або соціальними труднощами, а також запровадити систему міграційних балів (points-based system). "Потрібно розробити ініціативу, яка базується на певних вікових критеріях та навичках мігрантів, що сприятиме легшому отриманню дозволів на проживання без обмежень та затяжних бюрократичних процедур. Тобто людина набирає відповідну кількість балів і автоматично отримує посвідку на проживання в Україні. Крім того, подання документів повинне бути онлайн, рішення мають ухвалюватися автоматично алгоритмом, а не особисто людиною (щоб зменшити ризик корупції)", — вважає експерт.

Іншим виходом для подолання дефіциту робочої сили для відбудови України може бути механізація і роботизація економіки. "Нам потрібні такі технології, інвестиції, які б не потребували додаткової робочої сили, тобто з робототехнікою тощо. Це має бути критерій для інвесторів, які захочуть до нас прийти", — зауважив Фокусу соціолог Віктор Небоженко.

Важливо

Ваучери та компенсація: як держава працевлаштовує переселенців