Менше грошей біженцям. Чому в країнах ЄС змінюють умови допомоги для українців

Європейські країни скорочують виплати українським біженцям, обмежують термін користування соціальним житлом та запроваджують нові вимоги, за якими поїздка в Україну обернеться втратою статусу тимчасового захисту. Експерти пояснюють, що дії, пропозиції, нововведення та заяви тих чи інших країн вказують на те, чи потребують вони взагалі нових трудових ресурсів. Тому європейська політика щодо біженців вкрай неоднорідна.

Польща: скорочення допомоги та обмеження виїзду в Україну

Наприкінці січня про плани змінити умови для українських біженців розповіли у Польщі. Як повідомляють місцеві видання, нові правила почнуть діяти восени 2024-го.

Зараз українці можуть перебувати на території сусідньої країни на тих самих умовах, що й громадяни ЄС, проте з жовтня 2024 року польський уряд має намір запровадити низку змін. Внаслідок цього умови для українських біженців стануть жорсткішими.

Зокрема, Польща піде шляхом тих країн, які обмежують можливості українців поїхати на Батьківщину. Польський уряд планує запровадити нову норму, згідно якої українці можуть втратити статус, якщо поїдуть з Польщі додому у відпустку або на свята. У такому разі вважатиметься, що ці люди більше захисту не потребують. Зараз без втрати спеціального статусу можна виїжджати з території Польщі на 30 днів.

Виплати на дітей також будуть зменшені, хоча деталей щодо цього питання поки що немає.

"Однією з причин перегляду правил отримання статусу тимчасового захисту є прагнення уникнути зловживань і надавати допомогу саме тим, хто її потребує, — зауважив у коментарі Фокусу Марцін Колодзейчик, директор міжнародної рекрутації Міграційної платформи EWL. — Відповідно, може зменшитися кількість "власників" статусу тимчасового захисту. На жаль, є громадяни України, які ним зловживають, отримують соціальну допомогу від Польщі, але знаходяться значну частину часу в Україні або працюють в інших країнах Європи".

Якщо ці люди будуть позбавлені тимчасового захисту, їм доведеться обирати, залишатися в Польщі, повертатися в Україну або переїжджати в іншу країну Європи. Можна прогнозувати, що Польщу оберуть далеко не всі, адже українці все частіше роблять свій вибір на користь Німеччини та інших країн, де зарплати значно вищі. До того ж, реалізуючи бажання залучити до країни найактивніших, найталановитіших та найпрацьовитіших мігрантів, Німеччина пішла на несподіваний крок, фактично дозволивши подвійне громадянство.

"У Польщі залишаться ті, хто дійсно потребують прихистку і не можуть повернутися в Україну, — вважає Марцін Колодзейчик. — Також оберуть Польщу ті українці, які хочуть жити саме в цій країні та інтегруватися в її життя".

Естонія: зменшення виплат на дітей та скасування безкоштовного проїзду потягом

З 1 січня 2024 року деякі ставки сімейної допомоги в Естонії знизилися, і це стосується не тільки біженців, але й всіх мешканців країни. Як повідомляє Департамент соціального страхування Естонії, для сімей з 3–6 дітьми виплати зменшилися з 650 євро до 450 євро на місяць, у разі 7 та більше дітей — з 850 євро до 650 євро на місяць. Причини такого рішення не пояснюються, проте прослідкувати зв'язок між кількістю українських біженців, більшість з яких складають жінки та діти, та дефіцитом коштів на виплати, не складно.

Крім того, у місцевих джерелах неодноразово повідомлялося про те, що у березні 2024-го буде скасовано безкоштовний проїзд у потягах Elron, але остаточного рішення поки що не ухвалено. Сьогодні компанія Elron та Транспортний департамент у співпраці з центрами громадського транспорту забезпечують українським біженцям безкоштовний проїзд електричками, а також повітовими автобусами, крім комерційних автобусних маршрутів.

Ірландія: чекаємо на радикальні зміни у лютому

Про плани скоротити виплати біженцям з 220 євро до 38,80 євро на тиждень в Ірландії повідомили в грудні. Влада Ірландії вирішила не тільки знизити соціальні виплати українцям, але й обмежити термін проживання в державному житлі для нових біженців з України до 90 днів. На думку урядовців, ці зміни нарешті підштовхнуть українців, які проживають у країні, до пошуку роботи.

Незважаючи на численну критику цих нововведень, уряд країни можна зрозуміти. Адже попри заяви про катастрофічну нестачу житла та поселення новоприбулих у наметах, українці не залишають спроб закріпитися саме в Ірландії. Навіть зараз, після серйозного попередження щодо скорочення виплат, у місцевих групах десятки запитань: як приїхати до Ірландії та отримати тимчасовий захист?

Нововведення мали вступити в дію 29 січня 2024 року, але остаточне рішення досі не ухвалене. Офіційних заяв не було, але, як пишуть у місцевих пабліках, рішення відклали щонайменше на місяць.

Норвегія: другий пакет обмежень протягом зими

Вдруге за останні два місяці обмежує допомогу українським біженцям Норвегія. Уряд країни пояснює свої дії надмірним навантаженням на муніципалітети та бажанням зберегти високий рівень надання послуг і пільг.

У грудні минулого року Норвегія вже запровадила низку обмежень, зокрема, посилила контроль за поїздками в Україну й інші держави тих, хто отримує в країні соціальні виплати й має посвідку на проживання. Тепер біженцям "на допомозі" потрібно обґрунтувати необхідність поїхати додому. Якщо такі поїздки суперечать умовам посвідки на проживання, це може призвести до її втрати. Уряд Норвегії нагадав, що подібні умови мають біженці з інших країн. Загалом ідея проста: якщо отримуєте допомогу в Норвегії, залишайтеся в Норвегії.

Новоприбулі біженці, що потребують житла, мають звертатися виключно до Національного центру Роде (норв. Råde), який є табором для біженців, тоді як раніше можна було обирати з п’яти міст. Від розміщення біженців у готелях і місцях відпочинку відмовилися.

Крім того, у Норвегії вводять "період очікування" перед тим, як люди отримають доступ до повного пакета соціальної підтримки. Також влада розробила пропозицію скасувати виплату "заднім числом" соціальної допомоги на дитину за перші 12 місяців перебування в країні.

Незважаючи на ці заходи, кількість прибулих до Норвегії залишилася високою. За даними норвезьких посадовців, більш ніж половина українських біженців, які прибувають до країн Північної Європи, шукають притулку саме в Норвегії. Тому уряд запропонував подальші обмеження, маючи на меті все ж таки контролювати рівень міграції та наблизити рівень допомоги до рівня інших країн Північної Європи.

Згідно з останніми нововведеннями:

• українці більше не отримуватимуть виплати, якщо вирішать жити у приватному житлі замість центрів прийому біженців;
• держава не покриватиме витрати на домашніх тварин для нових біженців, у новоприбулих не буде можливості жити з домашніми тваринами у центрах прийому біженців;
• особам віком 19–24 років буде потрібно прожити в Норвегії не менш ніж п'ять років, щоб претендувати на безкоштовні стоматологічні послуги;
• щоб стати одержувачем одноразової допомоги, (92 648 норвезьких крон, що становить 8084 євро у еквіваленті) буде потрібно прожити в країні не менше року;
• для одержувачів базових виплат запровадять вимогу про триваліший період проживання в Норвегії.

У жовтні 2023 року уряд Норвегії запровадив одноразову виплату для українських біженців, які повертатимуться в Україну. Вона складає 17 500 норвезьких крон (1527 євро).

Нідерланди: пропонують повертатися назад — на заході України "відносно стабільно"

У той час, як у Норвегії, Швеції, Фінляндії, Чехії українцям, які вирішать повернутися додому, пропонують виплату коштів на переїзд та адаптацію, у Нідерландах такими дрібницями не переймаються. Днями представниця партії BBB запропонувала відправити українських біженців назад до України, зокрема, на захід країни, де, на її думку, більш-менш безпечно. "Ми не можемо розмістити всіх. Захід країни здається мені відносно стабільним. Невже українці не могли б там безпечно розміститися?" — заявила депутатка від партії BBB Мона Кейзер.

Депутатку цікавить позиція уряду щодо того, як він відреагує на пропозицію Києва повернути громадян України, які можуть бути призвані до ЗСУ. За її словами, сотні тисяч людей, які повинні проходити військову службу, втекли за кордон, а деякі з них, зокрема, оселилися в Нідерландах.

Водночас парламентарій Джуліан Бушофф від GroenLinks / PvdA вважає, що пропозиції BBB є "новими та тривожними". За його словами, незрозуміло, чому ВВВ розглядає можливість відправити людей назад до країни, яка перебуває в стані війни.

Експерти кажуть, що дії, пропозиції, нововведення та заяви тих чи інших країн вказують на те, чи потребують вони взагалі нових трудових ресурсів. "Зрозуміло, що українці через ближчу ментальність та вищий рівень освіти для Європи кращі, ніж біженці з інших держав, що їдуть за соціальними виплатами, — зауважив у коментарі Фокусу аналітик Аналітичного центру "Об'єднана Україна" Олексій Кущ. — Але європейська політика щодо біженців не може бути однорідною. Такі країни як Польща, Німеччина, Бельгія тощо сприятимуть адаптації українських біженців та фінансуватимуть програми соціалізації та перекваліфікації, розроблятимуть стимули для переходу із соціальних допомог у трудові ресурси, щоб мігранти працювали та отримували зарплати".

Водночас є низка країн, які мають інші економічні параметри і які робочих рук мігрантів не потребують. Це, наприклад, та сама Швейцарія, яка заробляє на фінансовому секторі. Крім того, до таких країн належать Ліхтенштейн, Люксембург, можливо, Норвегія та Ірландія. І такі країни намагаються донести, що мігранти їм не потрібні — дехто прямою мовою, дехто — через жорсткі нововведення для біженців.