Розслаблятися не варто: податки в Україні можуть підвищити двічі — про що йдеться

Тема зростання податків активно обговорюється вже декілька місяців, але економісти так і не дійшли до консенсусу, що для української економіки сьогодні краще — підвищувати податки чи детінізуватися. У той час, як представники бізнесу скаржаться, що зростання податків — це збільшення навантаження лише на тих, хто працює "в білу", більшість експертів все ж таки кажуть, що у межах нинішньої політики виведення економіки з тіні є утопією. Але й зростання податків на працю експерти не вітають. Щодо емісії, то тут вже категорично проти виступають чиновники.

Проєкт закону: прийняли лише у першому читанні

Після тривалих дискусій законопроєкт про підвищення податків №11416-д був ухвалений у першому читанні 17 вересня. Як раніше писав Фокус, документ передбачає збільшення ставки військового збору з 1,5% до 5%, поширення його на ФОП, встановлення базової ставки податку на прибуток підприємств для цілей оподаткування прибутку небанківських фінансових установ на рівні 25% тощо.

Заплановані податкові зміни принесуть 58 млрд грн вже у 2024 році та 137 млрд грн в наступному, зазначив у своєму телеграм-каналі народний депутат Ярослав Железняк. Водночас представники бізнесу неодноразово заявляли, що виступають проти необґрунтованого підняття податків для бізнесу, який і так платить податки і прозоро працює.

Заклики подивитися на інші джерела фінансування державного бюджету лунають і з-за кордону. Зокрема, раніше Американська торгова палата в Україні розкритикувала податкові плани уряду, закликавши уряд та правоохоронні органи активізувати боротьбу з тіньовою економікою для забезпечення надходжень до бюджету та чесної конкуренції.

Експерти у розмові з Фокусом зауважили, що податки поки що не підняли, і якою буде версія до другого читання, незрозуміло. Проте, на думку Ярослава Железняка, розслаблятися не варто. За його словами, зазначений закон буде ухвалено в другому читанні не раніше середини жовтня, але впровадження цілком може відбутися "заднім числом" з 1 жовтня.

Готові голосувати за будь-що: просто дуже гроші потрібні

Економісти також не в захваті від того, що з "білих" підприємців постійно роблять "дійну корову". Фахівці не виключають, що зростання податків призведе до зменшення кількості робочих місць, до зростання тіні та й взагалі закриття бізнесів. Але ж для перемоги та відновлення зруйнованого нам потрібна працююча економіка і, відповідно, працюючі бізнеси.

Аналітик Олексій Кущ вважає, що зростання податків на працю неприпустимо. Говорити про збільшення податків можна, якщо йдеться про природну ренту, податки для аграрних ФПГ та зернотрейдерів, акцизи та відшкодування ПДВ експортерам сировини, зауважив експерт.

"Наразі підняли лише акциз на паливо, — зазначив аналітик Данило Монін у розмові з Фокусом. — Але можна не сумніватися, що Гетманцев готовий голосувати за будь-яке підвищення податків, адже це "рента" з території".

Водночас, на думку Данили Моніна, враховуючи, що 20 вересня ЄС нам пообіцяв грант на 35 млрд євро (близько 1,7 трлн грн), взагалі незрозуміло, навіщо Україні підвищувати податки. "За таких умов у нас у 2025 році взагалі може бути бездефіцитний бюджет навіть якщо війна продовжуватиметься весь наступний рік".

Проте представники уряду дотримуються іншої думки. Зокрема, за словами голови бюджетного комітету ВР Роксолани Підласої, якщо Рада не ухвалить рішення про підвищення податків, військові ризикують залишитися без зарплат.

ПДВ — у зоні ризику: що планується

У Раді ще не встигли прийняти законопроєкт №11416-д, а вже розмірковують про наступне підвищення податків в Україні. Принаймні про це заявив голова податкового комітету ВР Данило Гетманцев в нещодавньому інтерв'ю "Українським новинам".

"Зараз ми бачимо, що немає підстав підвищувати ПДВ, але не виключаємо, що вони з'являться в майбутньому, — зазначив нардеп. — А це майбутнє може бути і через місяць або пізніше. Може з'явитися відповідна пропозиція від уряду. Без неї ми нічого не будемо робити".

Намір підвищувати військовий збір та ПДВ Гетманцев підтвердив і 2 жовтня на форумі "Бізнес та війна". За його словами, лише ці два потужні податки здатні швидко зібрати гроші до бюджету з усіх платників однаково.

За словами Гетманцева, уряд буде максимально утримуватись від емісії, бо це найгірший сценарій з усіх можливих. А ось підвищення податків, на його думку, — як ресурс, це правильне рішення і найменш шкідливе з усіх запропонованих.

Категорично не згоден з таким формулюванням Олексій Кущ.

"Не знаю, наскільки це новина, але емісія в НБУ відбувається постійно, не зупиняючись ані на день, а грошова маса щороку збільшується, — зазначив аналітик у розмові з Фокусом. — Можливо, пан Гетманцев мав на увазі, що Нацбанк не купуватиме напряму облігації Мінфіну та не покриватиме дефіцит за допомогою емісійних джерел?".

Другий момент полягає в тому, що порівнювати емісію з податками не зовсім правильно, продовжує експерт. Адже емісія — це створення нових грошей, а податки — це вилучення грошей у населення, яке у сучасній монетарній теорії навіть називають "спаленням грошей". Тобто, це абсолютно різні процеси, і порівнювати їх досить дивно.

Панічний страх емісії походить від ретроградних поглядів наших чиновників, які не розуміють нових процесів у бюджетуванні, — підсумував Олексій Кущ. – В останні роки світ не бачив такої війни, як в Україні, але він бачив проблеми внаслідок масштабних криз – фінансової кризи, пандемії. За впливом на економіку війна в Україні аналогічна цим кризам, тож процеси можна порівнювати. І приклади з усього світу говорять нам про те, що під час кризи емісійні джерела використовують практично всі країни – від Індонезії до США".

Олексій Кущ наголошує, що запропоноване підвищення військового збору та ПДВ насамперед ударить по найбіднішим, забравши у них суттєву частину доходу. Водночас використання дозованої емісії допомогло б цього удару уникнути.