Податки на працю потрібно кардинально знизити, — аналітик Олексій Кущ

У своєму бажанні підняти податки уряд налаштований рішуче. Законопроєкт про підвищення податків №11416-д поки що ухвалений лише у першому читанні, а голова фінкомітету ВР Данило Гетманцев вже каже про подальше зростання. Про це йдеться у новому матеріалі Фокусу "Розслаблятися не варто: податки в Україні можуть підвищити двічі — про що йдеться".

Економісти не виключають, що зростання податків призведе до зменшення кількості робочих місць, до зростання тіні та й взагалі закриття бізнесів. І нагадують про криву Лаффера, у відповідності з якою підвищення податків матиме зворотний ефект і бізнес просто почне одразу переходити в тінь.

Проте Данило Гетманцев впевнений: крива Лаффера – це лише теоретичний концепт, який часто використовується псевдоекспертами для обґрунтування необхідності зменшувати податки.

"Емпірично не було доведено, який саме рівень податкового навантаження є критичним, граничним і після якого зменшуються надходження до бюджету, — зазначив голова фінкомітету у нещодавньому інтерв'ю "Українським новинам". — Яким є цей відсоток ставок, з досягненням якого бюджет страждає. Навіть сам Лаффер цього не визначив. Більше того, є багато емпіричних досліджень кривої, за якими максимізація надходжень від податку на доходи досягається за ставками 35-70%, що є значно вищими за наші ставки".

Експерти за Лаффера трохи обурилися. Та зазначили, що Данило Гетманцев або робить вигляд, що не розуміє базових речей, або, що ще гірше, дійсно їх не розуміє.

"Не можна порівнювати стабільні розвинуті країни на кшталт Німеччини, Франції, країн Скандинавії, де немає війни, натомість є ефективна економіка та ефективні держінститути з використання податків з сучасною Україною, де третій рік продовжується повномасштабна війна, де зруйнована економіка, де вкрай неефективні інститути, які не використовують податкові надходження для створення точек зростання", — зазначив у розмові з Фокусом аналітик Олексій Кущ.

У підвищенні податків був би сенс, якщо б уряд сказав: ось наші точки зростання, ми зберемо 100 млрд податків, "заведемо" ці точки та за рахунок ефекту мультиплікатору отримаємо плюс 500 млрд грн ВВП і, відповідно, збільшення податкових надходжень, каже експерт. А без цього в заявах про необхідність зростання податків немає ніякого сенсу.

"З паном Гетманцевим можна погодитися тільки в одному: крива Лаффера в масштабах України дійсно поламалася, — підсумував Олексій Кущ. — Це можна порівняти з краном зі скрученим різьбленням, який вже не регулює потік води, як ти його не крути. Саме так в Україні втрачена кореляція між рівнем податків та податковими надходженнями, більш ніж половина яких "оптимізується" бізнесом та населенням".

Чимало українських роботодавців податки на доходи (18% ПДФО та 1,5% військового збору) через систему підставних ФОПів та переведення в готівку оптимізують до 10%, пояснює аналітик. Якщо у таких умовах знизити податки, умовно кажучи, з 18% до 15%, для такого бізнесу нічого не зміниться, адже він вже платить 10% і не збірається платити більше. Аналогічно, якщо податок підняти з 18% до 23%, також нічого не зміниться: "оптимізатори" й надалі платитимуть 10%. Тобто, якщо продовжити аналогію з краном, можна "крутити" хоч праворуч, хоч ліворуч, — нічого не змінюється, адже різьблення поламане.

Виправити ситуацію можна лише одним способом: кардинально знизити ставки податків на працю до рівня фактичної сплати податків у реальному секторі економіки, щоб намацати цю точку Лаффера. А після цього запускати систему спочатку, щоб кореляція все ж таки запрацювала, як це відбувається практично в усьому світі.

Нагадаємо, що НБУ і Мінфін виступили категорично проти підвищення податків на надприбуток банків.

Як раніше писав Фокус, після підвищення розміру військового збору робітнику з зарплатою в 30 тис. грн доведеться щомісяця платити до бюджету щонайменше 1500 грн.