Аліменти, заволодіння чужим майном і борги: що ховається на 803 сторінках нового Цивільного кодексу

Українці вже з наступного року можуть почати жити за новим Цивільним кодексом. Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт 15150, який пропонує повністю переписати документ. Влада називає це масштабною правовою реформою та пояснює її рухом до “європейських стандартів” і відмовою від радянської спадщини. Проте суспільство вкрай гостро сприйняло норми нового Цивільного кодексу. Громадяни навіть вийшли на мирні акції протесту, зокрема через пункти, які полегшують легалізацію майна, набутого у сумнівний спосіб.

Новий Цивільний кодекс України та корупційні ризики

Чинний Цивільний кодекс України ухвалили ще у 2003 році. За понад два десятиліття його неодноразово змінювали, доповнювали й підлаштовували під нові реалії. У результаті, кажуть юристи, документ уже не завжди працює як єдина система.

Юристка EvrikaLaw Ольга Брус вважає, що Україні справді потрібен новий цивільний кодекс, але важливо, щоб оновлення не створило нових проблем.

“За понад 20 років Цивільний кодекс зазнав стількох “точкових” змін, що перетворився на правового “франкенштейна”, де одні норми часто суперечать іншим. Крім того, скасування рудиментарного Господарського кодексу вимагає створення єдиних, прозорих правил гри для бізнесу і громадян. Новий ЦК — це не просто зміна тексту, це перехід від пострадянської правової парадигми до європейських стандартів приватного права, де в центрі стоїть свобода договору та захист власності”, — висловилась юристка у коментарі Фокусу.

Водночас Ольга Брус зауважила, що будь-який новий кодекс містить оціночні поняття (“розумність”, “добросовісність”, “справедливість”). Це європейська практика, але в українських реаліях недореформованої судової системи надто широка дискреція (право суду трактувати норму на свій розсуд) створює корупційні ризики. 

“Основні рейдерські ризики ховаються не в самому ЦК, а в тому, як він синхронізуватиметься із законом про державну реєстрацію речових прав на нерухомість та корпоративними нормами”, — наголосила вона.

Цивільний шлюб під прицілом кредиторів

Оновлений Цивільний кодекс фактично наближає правовий статус офіційного шлюбу та цивільного партнерства. Оскільки крім зареєстрованого шлюбу, у документі з’явився новий формат спільного проживання — фактичний сімейний союз. 

Згідно з законопроєктом 15150, фактичний сімейний союз прирівнюються у питаннях боргів ФОПів. Тому, якщо підприємець заборгує через бізнес, відповідати він може не лише особистим майном, а й своєю часткою у спільному сімейному майні. Водночас кредитори не зможуть одразу забрати квартиру чи авто, адже спершу їм доведеться через юридичну процедуру виділити частку ФОПа-боржника. Але, як саме кредитори доводитимуть сімейні зв'язки?

Юристка Ольга Брус пояснила, що така норма має захистити кредиторів від схем, коли боржник переписує активи на цивільну дружину або чоловіка.

“Проте на практиці довести факт проживання однією сім'єю дуже складно. Кредиторам доведеться збирати цілий комплекс доказів: спільні фото в соцмережах, покази сусідів, квитанції про оплату комунальних послуг, спільні поїздки на відпочинок, перекази коштів з картки на картку на побутові потреби. Щодо майна: якщо воно набуте до початку спільного проживання, воно залишається особистим. Ключова битва в судах точитиметься саме за визначення дати початку фактичного шлюбу”, — розповіла вона.

Якщо кредитор доведе, що квартира чи авто були куплені вже під час такого союзу, діятиме презумпція спільної сумісної власності. У такому разі партнеру ФОПа доведеться доводити, що майно придбане виключно за його або її власні, раніше накопичені кошти.

Цивільний кодекс дає шанс не платити аліменти

Згідно з основним проєктом документа, платник аліментів зможе звернутися до суду із заявою про звільнення від цього обов’язку. Для цього йому потрібно буде довести, що одержувач аліментів, який виховує дитину, має вищий дохід. Якщо суд визнає, що цих коштів достатньо для повного забезпечення потреб одержувача, платника можуть звільнити від виплат.

У суспільстві ця норма викликала хвилю обурення. Адже нерідко один із батьків, який самостійно виховує дитину, змушений працювати на кількох роботах, щоб забезпечити їй нормальне життя. Натомість платник аліментів теоретично може використати це як аргумент і звернутися до суду з вимогою скасувати виплати. 

На думку Ольги Брус, чекати на масові відмови не варто, адже ця норма не працює автоматично.

“Звільнити від сплати може лише суд і лише за сукупності жорстких умов: дохід одержувача має не просто перевищувати дохід платника, а й повністю забезпечувати потреби (дитини або колишнього подружжя). Українські суди традиційно стоять на боці інтересів дітей і керуються принципом, що утримувати дитину повинні обидва з батьків незалежно від їхньої заможності”, — пояснила вона.

Юристка вважає, що така норма радше розрахована на виняткові ситуації. Наприклад, коли один із партнерів є мільйонером, а інший після розлучення опинився у складному фінансовому становищі, але за старими правилами з нього все одно намагалися б стягнути аліменти. 

Легалізація чужого майна

Законопроєкт 15150 передбачає норми, за яким людина може отримати право власності на чуже майно у разі “добросовісного заволодіння”.

“Особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном — протягом п’яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність)”, — йдеться у статті 422 запропонованого законопроєкту. 

Ця норма викликала чимало скарг, адже є побоювання, що вона лише легалізує рейдерство або самозахоплення. Проте Ольга Брус пояснила, що “добросовісне заволодіння” не означає легалізацію крадіжки.

“Добросовісність означає, що особа не знала і не могла знати, що не має права на це майно. Наприклад, купила ділянку, не знаючи, що продавець підробив документи до її продажу, і відкрито доглядала за нею роками. Рейдерство або самозахоплення за визначенням є недобросовісними, тому застосувати до них набувальну давність законно неможливо”, — пояснила юристка.

Чи є ризик для нерухомості ЗСУ та ВПО?

Через повномасштабне вторгнення багато українців були змушені залишити свої домівки або піти захищати країну. Їхнє майно часто залишається без постійного нагляду, тому виникає питання: чи не може норма про “добросовісне заволодіння” призвести до втрати квартири, будинку або земельної ділянки такими власниками.

“Щодо захисту власників, які зараз у ЗСУ, за кордоном або на ТОТ: закон передбачає механізми зупинення строків позовної давності на час дії форс-мажорних обставин, до яких належить і воєнний стан, і служба у Збройних Силах. Тому їхнє майно захищене”, — заспокоїла Ольга Брус.

У разі шахрайських дій власнику після повернення доведеться проходити складний шлях відновлення прав через суд або оскарження незаконних реєстраційних дій у Мін’юсті. Для цього потрібно буде доводити, що він не міг контролювати майно з об’єктивних причин. 

Раніше Фокус повідомляв, що 12 травня на сайті президента з’явилася петиція із закликом не допустити ухвалення нового Цивільного кодексу. Уже наступного дня, 13 травня, вона зібрала понад 28 тисяч підписів. Авторка петиції зазначила, що вперше написала про неї об 11:00, а менш ніж за добу документ підтримали вже 25 тисяч людей.