Дефолт РФ-1998: як Росія довела фінансову систему до краху і чи слід розраховувати на "чорний понеділок-2"
"Чорний понеділок" 17 серпня 1998 року назавжди змінив усе в Росії, яка за одну ніч обвалилася у прірву фінансового колапсу. Тоді Москва одночасно заморозила виплати за державними короткостроковими облігаціями, запровадила мораторій на окремі платежі приватного сектору та відмовилася від валютного коридору, що спричинило різке падіння рубля. За кілька тижнів російська валюта втратила приблизно дві третини своєї вартості.
Рівно 28 років тому уряд Росії на чолі із Сергієм Кирієнком разом із Центральним банком під керівництвом Сергія Дубініна визнали, що країна більше не може платити за власними боргами. Тоді було оголошено дефолт за державними короткостроковими облігаціями, запроваджено мораторій на виплати приватного сектору за зовнішніми зобов'язаннями. Відбулася різка девальвація рубля.
Цей колапс заклав фундамент сучасної країни-агресорки — поховав слабкі спроби демократичних реформ і фактично привів до влади Володимира Путіна.
Про те, що саме тоді сталося з російською економікою, чому державні облігації перетворилися на боргову піраміду та чи є шанс на повтор "чорного понеділка" сьогодні, розповів Фокусу економіст, фінансовий експерт Дмитро Чурін.
Дефолт в Росії: що насправді сталося 17 серпня 1998 року
28 років тому в Росії було оголошено заморожування виплат за державними короткостроковими облігаціями (ДКО), запроваджено 90-денний мораторій на виплати приватного сектору за зовнішніми зобов'язаннями та відмовлено від валютного коридору з переходом до плаваючого курсу рубля.
Три удари одночасно: заморожування виплат за ДКО та ОФЗ, 90-денний мораторій на платежі приватних позичальників-нерезидентів, і відмова від валютного коридору з різким переходом до плаваючого курсу рубля. Це був не поступовий дрейф, а економічний "hard stop" за один вихідний
Показовим був і рівень дохідності російських державних облігацій. 1998 року вона сягнула 140% річних.
"Очевидно, що залучати кошти для держави за такими ставками економічно не має сенсу", — зазначає директор аналітичного департаменту інвестиційної компанії Eavex Capital Дмитро Чурін.
"Чорний понеділок" став справжнім дефолтом чи ні?
За оцінкою експерта, події серпня 1998 року були однозначним дефолтом, не поступовим процесом, а фактично одночасним фінансовим ударом по кількох напрямках.
"Коли держава заморожує виплати за власними цінними паперами у власній валюті — це найчистіший вид дефолту, який тільки можна вигадати, бо емітент теоретично міг просто надрукувати гроші. Те, що зовнішній борг зачепило лише частково, не пом'якшує вироку — це був однозначно дефолт", — говорить аналітик.
ДКО: державна боргова піраміда
Однією з ключових проблем стала система державних короткострокових облігацій. За економічною суттю її можна назвати фінансовою пірамідою, вважає Дмитро Чурін.
Російський уряд випускав нові короткострокові папери з надзвичайно високою дохідністю, щоб розраховуватися за попередніми випусками. В окремі моменти ставки перевищували 100% річних, а дохідність внутрішніх облігацій у 1998 році сягала 140%.
За економічною суттю систему державних короткострокових облігацій можна назвати класичною фінансовою пірамідою. Уряд випускав нові короткострокові облігації з шаленою дохідністю (в окремі моменти понад 100% річних), щоб гасити попередні випуски
"Поки в систему заходили нові гроші — вона трималася. Коли інвестори, особливо іноземні, почали виходити швидше, ніж заходили нові, конструкція обвалилася — як і будь-яка піраміда, коли приплив коштів зупиняється", — говорить експерт.
Високі ставки за новими випусками використовувалися для залучення коштів, необхідних для погашення попередніх зобов'язань
За таких ставок залучення нових коштів для держави ставало дедалі менш економічно виправданим.
Нафта, азійська криза та втеча капіталу
Безпосередньо до російського фінансового обвалу призвели одразу кілька чинників.
Одним із них стало падіння цін на нафту. 1998 року вони опустилися приблизно до 10–12 доларів за барель. Для російського бюджету, який критично залежав від сировинного експорту, це стало серйозним ударом.
Одним із ключових чинників стали низькі ціни на нафту. 1998-го вони впали до 10–12 доларів за барель, що стало серйозним ударом для бюджету РФ, критично залежного від сировинного експорту
Додатковий тиск створила азійська фінансова криза 1997 року. Вона посилила побоювання глобальних інвесторів щодо ринків, що розвиваються, і спровокувала відтік капіталу з Росії ще до серпня 1998-го.
На думку Чуріна, самі собою ці чинники могли б призвести до рецесії, однак у поєднанні з борговою конструкцією ДКО вони спричинили фінансовий колапс.
Чому гроші МВФ не врятували Росію
У липні 1998 року МВФ виділив Росії транш у межах пакета допомоги обсягом приблизно 23 млрд доларів. Однак, за оцінкою Чуріна, кошти надійшли надто пізно і виявилися недостатніми для зупинки відтоку капіталу.
Експерт також зазначає, що частина цих коштів, за наступними розслідуваннями, була використана неефективно та розтрачена ще до того, як змогла стабілізувати ринок.
Головною проблемою він називає не нестачу зовнішнього фінансування, а нежиттєздатність внутрішньої фіскальної та монетарної політики.
"Гасити піраміду грошима МВФ — це як заливати пожежу бензином з відра", — зазначає Чурін.
Що спільного між Росією 1998 року та РФ сьогодні
На думку аналітика, головною спільністю є залежність російської економіки від сировинного експорту та її вразливість до зовнішніх шоків.
"І тоді, і зараз бюджет РФ тримається на нафтогазових доходах, і тоді, і зараз західний капітал і фінансові інструменти виявляються недоступними в критичний момент — просто причини різні: тоді паніка інвесторів, зараз — санкційна архітектура", — пояснює він.
ВажливоПроте між двома ситуаціями є принципова різниця, адже 1998 року Росія фізично не мала достатніх коштів. Сьогодні ж, за приблизними оцінками, РФ має понад 600 млрд доларів резервів. Саме це стало основою концепції "Фортеця Росія" — припущення, що накопичені резерви дадуть змогу країні пережити західні санкції.
Додатковим чинником залишається торгівля нафтою. За словами Чуріна, основними покупцями російської сировини стали Китай, Індія та інші дружні Кремлю імпортери, що дає змогу РФ підтримувати поточний рахунок.
Чи можливий новий дефолт у Росії сьогодні?
Найбільш показові проблеми РФ 2026 року, на думку Чуріна, виникають не стільки на рівні суверенного боргу, скільки всередині корпоративного сектору.
Кількість технічних дефолтів російських компаній, за його даними, зростає. Так, 11 випадків зафіксовано 2024 року, 24 — 2025-го і вже понад 10 цьогоріч.
Під загрозою дефолту опинилася майже чверть облігаційного ринку. А причина проста: компаніям, які раніше залучали кошти за низькими ставками, тепер доводиться рефінансувати борги значно дорожче.
ВажливоВодночас російська економіка вже демонструє ознаки уповільнення: за наведеними експертом даними, ВВП скоротився на 0,5% рік до року в першому кварталі. Центробанк РФ водночас не має значного простору для зниження ставок через воєнну інфляцію.
Тому найбільш реалістичним сценарієм Чурін вважає не гучний формальний дефолт Росії за суверенними облігаціями, а хвилю прихованих технічних дефолтів у корпоративному секторі.
"Це дефолт, що накопичується в балансах банків, а не для зовнішніх інвесторів", — резюмує аналітик.
Нагадаємо, Росія цілеспрямовано б'є по українських бізнесах.
У серпні 2026-го згоріли найбільший склад "Розетки" в Броварах на понад два мільярди збитків, сортувальний центр "Нової пошти", логістика й керамічний завод "Епіцентру", розподільчі центри "Сільпо" й Novus.
Тим часом Євросоюз готує новий великий пакет санкцій проти Росії. Глава зовнішньої дипломатії ЄС Кая Каллас розкрила деталі.