"Швидко судять тільки ухилянтів": чому військкоми, які побили призовників, можуть уникнути покарання

Черговий скандал за участю військкомів стався в Тернополі. За кілька тижнів після інциденту в Самборі, де працівник ТЦК і СП знущався з чоловіка з Харкова, наносячи удари ногами та пістолетом і погрожуючи розправою, його колеги в Тернополі побили людей. На відеозаписах, опублікованих у мережі, працівники військкомату били призовників, поки ті лежали на ліжках. За процесом спокійно спостерігали кілька чоловіків.

Спеціалізована прокуратура Західного регіону зареєструвала кримінальне провадження. Попередня правова кваліфікація — перевищення військовою службовою особою влади або службових повноважень, вчинене в умовах воєнного стану за ч. 5 ст. 426-1 КК України. Львівське відділення ДБР проводить досудове розслідування.

На інцидент відреагував мер Тернополя Сергій Надал. Він закликав "окремих працівників ТЦК" коректно ставитися до мобілізованих відповідно до вимог законодавства.

А уповноважений із прав людини в Україні Дмитро Лубінець назвав подію неприпустимою і повідомив про початок перевірки інциденту.

Не вперше

Статистика покарань військкомів за злочини невідома. Адвокати не раз говорили Фокусу, що найчастіше співробітники ТЦК йдуть на мирову угоду з прокурорами, визнають провину за меншою статтею і просять переведення на фронт.

За словами члена комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності, нардепа Максима Бужанського, законодавство надає достатньо можливостей, щоб справедливо покарати винних. Політик погоджується, що суспільство потребує швидкого правосуддя, однак прискорити процес законодавці не в силі. Успіхом можна вважати той факт, що в Офісі Генерального прокурора вмить відреагували на новину про інцидент у Тернопільському ТЦК і СП та зареєстрували кримінальне провадження, а ДБР розпочало досудове розслідування.

"Я вважаю, що це [побиття співробітниками ТЦК призовників] зрада одночасно і армії, і суспільства. Ми намагаємося відбирати в ТЦК нормальних людей, і це позаштатні, ненормативні ситуації. Вони неприпустимі і щодо них має бути найжорсткіша реакція правоохоронної та судової системи", — говорить Фокусу політик.

Щоб подібні випадки звести нанівець, винні мають понести покарання. За законом співробітникам ТЦК загрожує кримінальна відповідальність. Однак на місцях не вистачає політичної волі, щоб довести справи до кінця.

"Процедури запущені, інша справа — військкомам часто намагаються пом'якшити покарання. Якщо згадати Самбірський ТЦК — там співробітник був зі зброєю, утримував і бив призовника, і можна було застосувати запобіжний захід у вигляді обмеження волі, проте його відправили під цілодобовий домашній арешт", — говорить Фокусу адвокат Микола Максимов.

Самбір і Тернопіль — лише вершина айсберга процесів, які відбуваються за зачиненими дверима військкоматів. Знімати те, що відбувається, на відео в територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки не дозволяють. А "стукати" всередині системи вважається негожим, адже за подібні дії можна заробити на повну, як це було в Полтавському районному ТЦК, де в серпні військком, щоб "прикрити рота" підлеглому, побив його до втрати свідомості.

"Мій знайомий працював у відносно спокійному військкоматі, проте навіть там траплялися випадки, коли призовника залишали переночувати в ТЦК, щоб вранці він погодився пройти ВЛК. Чому військкоми так себе поводять? Тому що є мобілізаційний план. Якщо вони його виконують — сидять у військкоматах, ніхто їх не чіпає. Не виконують — їдуть на фронт", — міркує Максимов.

Затягнуть на роки

Довести такі справи до реальних термінів можна лише за умови постійного висвітлення процесів у ЗМІ, тоді правоохоронцям складніше буде спустити все на гальма і не затягувати процеси, які, за словами експерта, можуть тривати роками. Також вплинути на процес може активна позиція людей, чиї близькі постраждали. Вони можуть звернутися до європейських правозахисних організацій. І якщо західні партнери висловлять невдоволення методами мобілізації в Україні, можливо, система зміниться.

"Кримінальні справи можуть слухати по кілька років, а потім щось зміниться, і військкоми отримають умовний термін або просто штраф. Затягувати процес можуть дуже просто — відкладати судове засідання, бо хтось захворів або прокурор не прийшов. На таких формальних підставах можна на півтора-два роки затягнути процес. Зараз швидко розглядають тільки справи ухилянтів. А справи військкомів будуть тягнутися роками", — резюмує експерт.

Фокус раніше докладно розбирав, чому родичам загиблих на фронті військових вручають повістки. Як виявилося, українська бюрократія не звільняє від паперової тяганини людей, які перенесли втрату. Право на відстрочення від мобілізації треба доводити документально.

Також Фокус розповідав, що шахраї пропонують українцям купити підроблені довідки про смерть, щоб уникнути мобілізації. Якась компанія обіцяє провести все офіційно і навіть організувати фейковий похорон. Юристи вважають, що реалізувати таку схему неможливо.