Війна без демобілізації: чому новий механізм ротації не вирішить головну проблему ЗСУ

​Міністерство оборони України запропонувало новий механізм ротації військовослужбовців, які безперервно беруть участь у бойових діях. Згідно з цією ініціативою, після 90 днів безперервної участі в бойових діях військовослужбовці матимуть право на кількамісячний відпочинок. Це є альтернативою запровадженню чітких термінів служби або демобілізації.

Народний депутат та член парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський зазначив, що цей механізм вже розроблено Міністерством оборони й він очікує затвердження. Однак, через необхідність гнучкого підходу та оперативних рішень, його не планують закріплювати на законодавчому рівні. Натомість ймовірно, він буде регулюватися підзаконними нормативними актами або директивами головнокомандувача Збройних сил України.

Веніславський також повідомив про існування законопроєкту, який передбачає різні строки звільнення з військової служби: через 12, 18 або 36 місяців безперервного перебування в зоні бойових дій. Проте, в умовах поточної ситуації на фронті, ухвалення такого закону може призвести до звільнення великої кількості військовослужбовців одночасно, що матиме негативні наслідки для обороноздатності країни.

Раніше Міністерство оборони України звернулося до Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони і розвідки з проханням відтермінувати підготовку законопроєкту про умови демобілізації військовослужбовців під час воєнного стану до 18 березня 2025 року. У листі міністра оборони Рустема Умєрова зазначалося, що реалізація такого закону може призвести до звільнення близько 108 тисяч військовослужбовців, включно з 14 тисячами офіцерів, що суттєво знизить укомплектованість бойових підрозділів.

Таким чином, запропонований механізм ротації після 90 днів бойових дій є компромісним рішенням, яке дозволяє забезпечити відпочинок військовослужбовців без ризику для обороноздатності країни.​

Демобілізація: чому це питання ніколи не вирішиться

Для військових й для українського суспільства загалом, питання демобілізації дуже чутливе та болюче. За словами військовослужбовця ЗСУ, аеророзвідника Олександра Карпюка (Serg Marco), сьогодні всі розуміють, що українські військові втомилися. Армія перебуває в безперервних боях, але повноцінної ротації немає. Водночас російська армія також виснажена, однак її підрозділи змінюються лише тоді, коли повністю знищені. Їхні солдати не мають куди повертатися, тому їхня мотивація на полі бою часто вища. Якщо українського бійця намагаються евакуювати та врятувати, то росіяни нерідко вдаються до самострілів, бо розуміють: їх просто ніхто не забере. Вони йдуть у штурми, а у випадку відступу їх можуть розстріляти свої ж командири.

"Натомість Україна стикається з іншим викликом – катастрофічною нестачею людей. Постійний тиск ворога не дає можливості впровадити ефективні ротаційні механізми. Мобілізація зірвана, а підрозділи змушені стояти на позиціях місяцями без змін.

Моя 59-та бригада жодного разу не була виведена на ротацію. Як була заведена в Херсон, потім нас перекинули під Донецьк – і з того часу ми воюємо без відпочинку. І ми розуміємо чому: нас просто немає ким замінити. Наш підрозділ став частиною загальної оборони – нас перекидають до інших бригад, які зазнають великі втрати, і ми беремо на себе удар", — каже Фокусу Карпюк.

Військовослужбовець задається питанням, як можна відпустити бригаду на ротацію, якщо це означатиме прорив фронту? Скільки днів відпочинку коштуватимуть Україні нових територіальних втрат? І хто готовий ухвалити таке рішення? Відповідь очевидна – ніхто.

"В українському політикумі розуміють проблему, але водночас використовують її для власних цілей. Військові виснажені, розлючені й хочуть зрозумілих рішень, а не маніпуляцій. Але ротація – це не просто заміна однієї групи на іншу. Як відправити батальйон у тил, щоб потім тисяча військових повернулися на фронт? Що робити, якщо частина з них просто не захоче повертатися?

Ми в нашому батальйоні хоча б намагаємося, щоб люди могли піти у відпустку, відпочити кілька тижнів, побути з рідними. Але навіть це не вирішує проблему. Люди втомлюються, вигоряють", — продовжує аеророзвідник.

Ротаційні механізми потрібні, вважає Карпюк. Але як їх реалізувати, коли армія тримається на останніх силах? Політики продовжують експлуатувати емоції суспільства, але реального рішення поки що немає. І це те, що дійсно деморалізує військових.

Справедлива служба: що варто змінити у ЗСУ

Фокус неодноразово розбирав питання демобілізації та ротації й кожного разу військові експерти, політики та й самі військові наголошували на тому, що чіткі терміни служби дуже потрібні для мотивації бійців. Західники мають знати коли вони зможуть повернутися додому. Але наразі ця тема так і лишається лише на рівні "недопрацьованого законопроєкту".

За словами військового адвоката Олега Леонтьєва в ЗСУ є багато людей, які не були на фронті жодного разу, і вони б могли замінити бійців, котрі з першого дня великої війни боронять країну.

"Ми маємо армію чисельністю в мільйон осіб. За офіційними даними, на передовій – близько 300 тисяч, а решта 700 тисяч перебувають у тилу: у штабах, логістиці тощо. Але якщо перевірити військові частини, які дислокуються в тилу, то можна знайти тисячі "мертвих душ" – людей, які числяться, але фактично не служать. Частина з них просто "відкупилася", а їхні зарплати осідають в кишенях командирів. Це питання до сіх пір не вирішено.

Далі – мобілізація. Примусова мобілізація неефективна, і це очевидно. У 2014 році багато людей намагалися уникнути призову, бо вже тоді діяли корупційні схеми. Але влада тоді швидко знайшла рішення – ввела короткострокові контракти. Люди мали вибір: підписати контракт на рік, два чи три й знати, що після цього вони звільняються. Це працювало! Багато хто після закінчення контракту повертався, бо відчував бойове братерство. Але у 2022 році цю систему скасували. Контракти стали безстроковими, і тепер люди фактично "прив’язані" до війська без можливості законно звільнитися", — розповідає Фокусу адвокат.

На думку Леонтьєва, рішення очевидне – повернути строкові контракти. Людина має знати, що через рік, два чи три вона зможе повернутися до цивільного життя або ж свідомо продовжити службу. Це стимулює добровільну мобілізацію та дає людям вибір.

"Ізраїльський досвід це підтверджує. Там кожен резервіст знає, де і з ким він буде служити. Йому не потрібно ходити в ТЦК – він одразу прибуває до своєї частини. Він знає, що в разі поранення чи загибелі його сім’я отримає всі виплати та пільги без судових тяганин.

Крім того, необхідно переглянути систему реабілітації військових. В Україні є занедбані санаторії, які колись належали армії, а потім були роздані цивільним відомствам. Чому б їх не повернути військовим? Реабілітація – це не розкіш, а необхідність для тих, хто повертається з фронту", — каже військовий адвокат.

Експерт впевнений, якби "почистити" ряди тилових частин та повернути систему строкових контрактів — ці рішення зроблять армію більш ефективною, а службу – справедливою. І питання демобілізації не було б таким болючим.

Нагадаємо, Служба безпеки України, Міністерство внутрішніх справ та Офіс омбудсмена створили у різних регіонах України центри підтримки для родичів військовополонених та осіб, зниклих безвісти внаслідок російської збройної агресії.

Також Фокус писав, що на початок квітня понад 8 тисяч чоловіків і жінок, які раніше відбували покарання, стали бійцями Збройних сил України. Ще близько 900 заяв наразі проходять розгляд.