Арешт Олега Гладковського в Іспанії: чому Європа не поспішає видавати корупціонерів Україні

У середу, 14 травня в Іспанії місцеві правоохоронці затримали ексзаступника секретаря РНБО Олега Гладковського. До цього у квітні 2025 року СБУ спільно з польськими правоохоронцями затримали проросійського політтехнолога Кирила Молчанова.

Фокус розповідає деталі затримання, чи буде екстрадиція Гладковського та чому більшість втікачів-підозрюваних у корупції так важко повернути в Україну.

Затримання Олега Гладковського: деталі операції

НАБУ оголосило Олега Гладковського у міжнародний розшук у квітні 2024 року і таким чином надало ему "червону карту" Інтерполу.

Причиною стало те, що Гладковський у листопаді 2023 року, за даними САП, виїхав з України. У травні 2024 року ВАКС заочно обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Олега Гладковського правоохоронці підозрюють в організації закупівлі вантажних автомобілів МАЗ 6317 ("Богдан 6317") для армії за завищеними цінами у 2017 році. За даними НАБУ, Гладковський у змові з ексзаступником міністра оборони та директором департаменту Міноборони організував ці закупівлі, що призвело до збитків державі на суму 17,44 млн грн. Йому інкримінують зловживання службовим становищем (ч. 2 ст. 364 КК України) та декларування недостовірної інформації (ст. 366-1 КК України).

У 2019 році НАБУ затримало Гладковського за підозрою у зловживанні службовим становищем, але Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід у вигляді арешту з альтернативою застави в 10,6 млн грн, яку внесли. У 2021 році обвинувальний акт у справі передали до ВАКС для розгляду по суті.

З березня 2022 року Гладковський перестав з’являтися на судові засідання, а далі він зник з України.

"Очевидно, він просто перебував в Іспанії й засвітився якось в іспанських правоохоронців, а оскільки в нього "червона картка", вони були зобов’язані його затримувати", — зазначила у розмові з Фокусом адвокатка та членкиня правління ЦПК Олена Щербань.

Зв'язки та схеми Олега Гладковського

Олег Гладковський є співвласником автомобільної корпорації "Богдан" і ця компанія, зокрема її автоскладальний завод №1 ("Богдан Моторс"), активно співпрацювала з державними структурами, отримуючи контракти на постачання транспортних засобів, у тому числі для потреб армії. За даними ЗМІ, лише за 2016–2017 роки завод уклав контракти на тендерах майже на 1 млрд грн.

У 2015 році Гладковського призначили першим заступником секретаря РНБО, а також головою Міжвідомчої комісії з питань оборонно-промислового комплексу. На цій посаді він відповідав за координацію діяльності оборонного сектору, зокрема закупівлі для Збройних сил України.

У 2019 році, після звільнення з РНБО, він повернувся до керівництва компанією.

На думку Олени Щербань, затримання Гладковського відбулося не через його зв’язки з політичними діячами, наприклад, експрезидентом Петром Порошенком, а виключно через статус у міжнародному розшуку.

Чи видасть Іспанія Гладковського Україні

За словами Олени Щербань, після затримання в Іспанії місцеві правоохоронці розпочали процес, який може призвести до екстрадиції Гладковського в Україну. Проте, як зазначає експертка, це не швидка процедура. Іспанські органи юстиції, зокрема суди, вирішуватимуть, чи видавати підозрюваного Україні.

"Це може зайняти кілька місяців, до року розгляд цього питання", — пояснила Фокусу адвокатка.

Щербань підкреслила, що одним із ключових факторів, що ускладнює екстрадицію, є війна в Україні. Багато країн відмовляються видавати підозрюваних через ризики для їхнього життя в умовах бойових дій. Зокрема країни Європи бояться, що людина банально загине в Україні під час обстрілів. Для розв'язання цієї проблеми в Україні вживаються певні заходи. Зокрема, на Закарпатті створено спеціальний слідчий ізолятор у селі Лавки, призначений для утримання екстрадованих осіб у безпечних і комфортних умовах.

"Наскільки мені відомо, вже там на Закарпатті побудували спеціальне СІЗО, скажімо так, тюрму в Лавках для отримання таких людей нібито в абсолютно безпечних місцях з комфортними умовами. Це має на меті переконати іноземні суди, що Україна здатна забезпечити належні умови для утримання підозрюваних", — розповіла експертка.

Щербань підсумувала, що успішність повернення Гладковського в Україну залежить від політичної волі та міжнародної співпраці.

Чому Україні рідко видають підозрюваних у корупції втікачів

Адвокатка також звернула увагу на ширшу проблему — десятки інших українських посадовців і бізнесменів, які переховуються від правосуддя за кордоном. Вона згадала таких осіб, як Роман Труба, Ярослав Дубневич, Олег Бахматюк, Константин Жеваго та інших. Кожен із них обрав різні стратегії уникнення відповідальності. Деякі, наприклад, осіли в країнах, які не видають підозрюваних Україні.

"Є люди, які, наприклад, відсиджуються в таких країнах, де їх взагалі не віддають. Це, наприклад, умовне Монако. Там, відомо, що не сама справедлива країна, але там дуже особливо багаті люди переховуються", — пояснила Щербан.

За її словами, у Монако такі особи можуть за гроші забезпечувати собі безпеку, але змушені обмежувати пересування, щоб уникнути затримання в інших країнах.

Іншим популярним притулком для втікачів є Австрія. Ця країна, за словами Щербан, поки що не видала Україні жодного підозрюваного. Австрія часто посилається на війну в Україні як на причину відмови в екстрадиції, що додає політичного забарвлення таким рішенням.

Нагадаємо, колишній заступник глави Офісу президента України Андрій Смирнов скоро вийде на свободу. За підозрюваного у хабарництві та легалізації незаконних доходів ексчиновника внесли 18 мільйонів гривень застави.

Також Фокус писав, що народний депутат від групи «Довіра» Сергій Шахов, якого два роки розшукують в Україні за звинуваченням у справі про недекларування майна на майже 88 мільйонів гривень, знайшовся: розслідувачі встановили, що весь цей час він мешкає у Дубаї, в елітних апартаментах, які орендує його дружина. Сам нібито "перебуває на лікуванні".