Покровськ — не фінал: які міста можуть опинитися під ударом вже після Нового року

Російські окупаційні війська наразі контролюють приблизно 50% території міста Покровськ на Донеччині, але суттєво не просунулися далі, заявив головнокомандувач Збройних Сил України генерал Олександр Сирський під час чергового брифінгу.

За його словами, ворог за великими втратами намагається просунутися вглиб позицій українських захисників, однак кожен крок у місті супроводжується значними втратами особового складу, і масштабного прориву до цього часу немає.

"Противник контролює приблизно половину міста. Але ж він не може просто так спокійно заходити в місто, бо всі підступи перебувають під нашою дією — зокрема безпілотних систем", — зазначив Сирський.

Покровськ давно став одним із ключових напрямків російського наступу на Донбасі та найгарячішою точкою в південному виступі російських сил. За даними західних аналітиків, місто і раніше перебувало під значним тиском ворога, а російські війська намагалися встановити контроль над логістичними шляхами, щоб просуватися далі на північ до Краматорська та Слов’янська — головних міст, що залишаються під контролем України в регіоні.

У листопаді частина джерел фіксувала, що росіяни контролюють понад 70% міста, але українські війська продовжують вести запеклі бої.

Прогнози на найближчі тижні: куди ворог може спрямувати зусилля після Нового року

Оцінюючи ситуацію на Донеччині, військовий експерт, полковник запасу ВМС ЗСУ Владислав Селезньов зазначає: ворог докладатиме максимум зусиль, аби повністю окупувати Покровськ. При цьому ключовою проблемою для української сторони стає не боєздатність підрозділів, а логістика.

"Я не думаю, що в найближчій перспективі ми зможемо не лише знищувати ворожі групи, які інфільтруються в Покровськ і Мирноград, а й утримувати стабільні оборонні лінії через неможливість повноцінного логістичного забезпечення", — пояснює він.

За словами експерта, нині ЗСУ фактично реалізують маневрену оборону: підрозділи поступово виводяться з міської забудови, але діють організовано, зберігаючи керованість і завдаючи втрат противнику.

Військовий оглядач Денис Попович вважає, що в найближчій перспективі завдання російських військ на фронті суттєво не зміняться.

За його словами, противник і надалі зосереджуватиме зусилля на тиску під Запоріжжям і в напрямку Гуляйполя, а також намагатиметься дотиснути Покровськ і Мирноград, де бої залишаються одними з найінтенсивніших.

Запорізький напрямок: загроза, яка не зникла

Селезньов нагадує, що ще на початку року попереджав про серйозну загрозу для Запорізької області. Йдеться про близько 120 тисяч російських військових, які тривалий час перебували в очікуванні активних дій.

"Це угруповання не могло байдикувати вічно. Ми певною мірою відтермінували їхню активність завдяки ударам по логістиці в Криму, на півдні Запорізької та Донецької областей, а також по нафтопереробних заводах на Кавказькому узбережжі Чорного моря. Але ресурси у ворога залишаються", — каже Фокусу Селезньов.

Водночас Росія намагається силою зброї реалізувати політичні рішення, закріплені у власній конституції — щодо "включення" окупованих українських територій до складу РФ.

Херсонщина і Дніпро: демонстративні атаки

Окремо експерт звертає увагу на активізацію ворога на півдні Херсонської області. Зокрема, нещодавні спроби висадки російських підрозділів на острови в дельті Дніпра.

"Ці спроби були безуспішними — ефективно відпрацювала наша артилерія. Але сам факт таких дій показує: ворог намагається демонструвати готовність атакувати всюди, де бачить політичну або військову доцільність", — продовжує експерт.

150 тисяч військових: куди піде головний удар

За оцінками Селезньова, угруповання чисельністю до 150 тисяч осіб, яке діє в районі Покровська та далі у напрямку Криму, навряд чи залишатиметься пасивним.

Найімовірніші сценарії:

• наступ у напрямку Добропілля, де ворог уже "проторував" логістичний маршрут;
• спроби оперативного оточення Костянтинівки та Дружківки;
• або лобові атаки на Костянтинівку, хоча експерт вважає цей варіант найменш перспективним для РФ.

"Масштабні механізовані штурми — справа абсолютно невдячна. Техніка буде знищена без стратегічного результату. Єдине, що може вдаватися ворогу, — це повільна інфільтрація", — каже Селезньов.

Три ключові плацдарми РФ

Експерт чітко окреслює три напрямки, де Росія формує ударні плацдарми:

1. Південь Донеччини — район Торецька, Покровська та Марганця.
2. Схід — Часів Яр і прилеглі території.
3. Північний Схід — Лиманський напрямок.

Саме синхронні дії на цих ділянках, за задумом РФ, мають дати змогу захопити велику міську агломерацію Донеччини, яка нині перебуває під контролем України.

Куп'янськ і "буферні зони"

Активізація боїв у районі Куп'янська, за словами Селезньова, не випадкова. Місто є ключовим залізничним вузлом Харківської області, і його втрата суттєво ускладнить логістику ЗСУ.

У ширшій перспективі стратегія РФ виглядає так:

• повна окупація територій, які Москва "включила" до складу РФ;
• створення буферних зон на Харківщині, Сумщині, Чернігівщині та Дніпропетровщині.

На завершення експерт наголошує: жодні політичні поступки не зупинять Путіна.

"Апетит приходить під час їжі. Проєкт "Новоросія" включав не лише Донбас, а й Харківщину, Миколаївщину та Одещину. Єдиний аргумент, який здатен змінити позицію Кремля, — це системне вихолощення наступального потенціалу РФ". — вважає експерт.

За словами Селезньова, допоки Росія зберігатиме ресурси для наступу, жоден західний лідер — незалежно від імені — не зможе змусити Путіна відмовитися від війни проти України.

Нагадаємо, Тарас Чмут стверджує, що наразі стратегічна ініціатива у війні в Україні перейшла до рук ворога. Окупанти збільшують кількість гарячих точок і шукають слабку ділянку фронту, а Силам оборони бракує резервів, щоб відкидати росіян тривалий час.

Також Фокус писав, що ЗС РФ зайняли половину Мирнограда Донецької області та просунулися в Гуляйполі Запорізької області.