Пише про владу, парламент, політичні кризи, міжнародну підтримку України та рішення, які змінюють життя країни. Розбирається в законопроєктах, бюджеті та політичних скандалах. Відстежує переговори з міжнародними партнерами, санкційну політику та допомогу західних союзників. Розповідає про те, як влада впливає на життя кожного українця — від тарифів і податків до соціальних виплат і безпеки. Займається журналістикою з 1997 року. Працювала в різних всеукраїнських виданнях у відділах криміналу, суспільства, економіки та бізнесу. Має дипломи юриста та філолога.
Україна та США обговорюють двоетапне припинення вогню по лінії фронту, а в переговорному процесі з'явилася "кватирка" — так політологи оцінюють пом'якшення позиції Москви. Однак експерти вважають, що найближчими місяцями нас чекає не замороження, а ескалація. Що стоїть за заявами Лаврова, чому Зеленський готовий до переговорів і коли настане переломний момент — у матеріалі Фокусу.
Нафтопереробний завод у самій Москві, дим над Капотнею та десятки безпілотників над російською столицею — Україна дедалі частіше переносить наслідки війни туди, де раніше їх майже не відчували. Але чи здатний удар по одному з найбільших НПЗ РФ справді послабити військову машину Кремля, чи йдеться насамперед про болючий символічний удар по російській еліті?
Напередодні саміту G7 у Європі побоювалися, що Дональд Трамп спробує схилити Україну до поступок заради угоди з Путіним. Однак підсумок переговорів виявився протилежним: мова зайшла про нові санкції проти Росії, ліцензії на виробництво зброї для України та посилення військової допомоги Києву. Чому світові лідери заговорили про можливий дипломатичний перелом уже цього літа, з'ясовував Фокус.
Вперше з початку повномасштабного вторгнення влада запропонувала військовим чіткі терміни служби. Однак замість демобілізації армія отримала нові контракти, які адвокати називають "тотальною профанацією", а самі бійці — "військовим рабством". Чому реформа викликала стільки запитань і кого вона змушує служити без права вибору, з'ясовував Фокус.
Вночі російська атака зачепила не лише житлові квартали Києва, а й одну з головних духовних святинь України — Києво-Печерську лавру. Пошкодження отримали об'єкти Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, а під загрозою опинилися унікальні фрески, розписи та елементи внутрішнього оздоблення храмів. Фокус з'ясував, якими можуть бути не тільки культурні, а й політичні наслідки удару по одному з найвідоміших символів України.
13 червня світ згадує про людей, які від народження відрізняються зовні, але стикаються з загрозами, набагато серйознішими за просто цікаві погляди. В одних країнах альбіноси змушені боротися з важкими наслідками хвороби та ризиком раку шкіри, а в інших — буквально рятуватися від полювання, заснованого на давніх забобонах. Чому рідкісна генетична особливість досі стає причиною дискримінації, насильства і навіть вбивств, з'ясовував Фокус.
Літо 2026 року може стати переломним періодом у війні в Україні. Європейські лідери дедалі частіше говорять про новий дипломатичний шанс і можливе "вікно можливостей" для перемовин, проте експерти нагадують: одних гучних заяв і міжнародних самітів недостатньо для припинення вогню. Які чинники здатні наблизити мирний процес і чому реальні шанси на переговори багато аналітиків пов'язують не з літом, а з осінню, розбирався Фокус.
Вони воюють за Україну, отримують поранення і нагороди, але самі залишаються без гарантій, які захищають мільйони українців. Для багатьох іноземних добровольців український паспорт став не питанням комфорту, а питанням безпеки і майбутнього. Чому навіть після ухвалення закону про множинне громадянство і спрощення процедур захисники України роками не можуть легалізувати свій статус, розбирався Фокус.
Партія Нікола Пашиняна "Громадянський договір" отримала 49,8% голосів на парламентських виборах у Вірменії і сформує уряд. Незважаючи на перемогу, політологи прогнозують країні затяжну кризу: Росія втрачає вплив на Південному Кавказі, а Єреван повільно відповзатиме від Москви, лавіруючи між Заходом і Кремлем. Що чекає на Вірменію після виборів — розбирався Фокус.
5 червня 1910 року київський князь Олександр Кудашев зробив те, що ніхто до нього в Російській імперії не робив: підняв у повітря аероплан власної конструкції. Він пролетів лише 70 метрів за 30 секунд, але ці метри стали початком вітчизняного авіабудування. Однак офіційного визнання він не отримав — першість приписали іншому. Чому ім'я піонера авіації виявилося забутим і які його ідеї досі використовують конструктори — у матеріалі Фокуса.
