Ася Небор-Николайчук

Те, чим люди заробляли на життя кілька століть тому, може здатися напрочуд знайомим або ж навпаки — незвичайним.

Учені вже майже 2 століття не можуть розкрити таємницю походження коричневих плям на мармурових статуях із Парфенону. Висунуто різноманітні теорії, проте досі ніхто не наблизився до розгадки.

Дослідники виявили, що жителі Північної Німеччини мали різноманітніший раціон, ніж вважалося раніше. Для цього вчені дослідили уламки керамічних посудин, в яких готували в часи неоліту.

Данські археологи виявили унікальний артефакт – ніж із рунічним написом, що датується 150 роком н. е. Якщо його розшифрувати, то вийде слово "hirila", що перекладається з давньоскандинавської як "маленький меч".

Дослідники змогли відновити латунний налокітник часів Римської імперії, знайдений у Шотландії. Цей артефакт належав елітному воїну тих часів.

Учені знайшли фрагменти зоряного каталогу Гіппарха, праці античного астронома, яка вважалася втраченою. Спостереження Гіппарха, попри те, що їх зробили приблизно на 400 років раніше за роботи Клавдія Птолемея, виявилися точнішими.

У музеї Акрополю представлено реконструкцію обличчя дівчини, яка жили в часи мезолітичної Греції. Завдяки роботі міжнародної групи фахівців, кожен відвідувач може побачити її лице.

Більшість людей прагнуть віднайти історію свого роду, шукаючи пращурів чи невідомих родичів. Одним із джерел такої інформації є прізвище людини, яке передавалося з покоління в покоління.

Учені дослідили польові шпати, гірську породу, яка є найпоширенішою на планеті, та виявили, що мінерал впливає на формування хмар. Усередині породи є крихітні кишені води, яка в разі розколювання мінералу вивільняється.

В Ірландії вчені виявили гробницю бронзового віку, якій близько 4 тисяч років. Найцікавішим є те, що із середини XIX століття вона вважалася зниклою, оскільки хтось її розібрав.