Ольга Шевченко

Розглянувши те, як Путін використовує та спотворює історію російських воєн XVIII століття, ми можемо передбачити, що він планує для своєї власної війни. Тільки рішучість України та підтримка Заходу можуть визначити, чи буде його інсценування більше схожим на невдачу Петра Першого на річці Прут чи на завоювання Катерини.

Саме програмне забезпечення, а не застарілі бойові платформи, контролює швидкість та ефективність сучасного ланцюжка ураження. Це очевидно в реальних військових ситуаціях, починаючи з імпровізованих бойових мереж в Україні і закінчуючи планами створення майбутніх винищувачів, в яких будуть задіяні як люди, так і безпілотні системи.

У Тайваню залишається все менше часу перед обличчям китайської загрози. Тому дуже важливо отримати уроки з досвіду України та країн Балтії, яким вдалося реформуватися за рахунок навчання та ініціативи вищого військового керівництва.

Внутрішньополітична ситуація у Росії безпрецедентна. Внутрішні противники режиму тікали, а його звичні союзники виявилися критичнішими, ніж очікувалося. Короткий період майже повної закритості еліти тривав лише кілька місяців після початку війни, а нездатність Росії досягти своїх стратегічних та оперативних цілей означає, що простір для амбітних голосів різко розширився за лічені місяці.

Об'єднаний комітет начальників штабів США, у координації з колегами серед ключових союзників і партнерів, має якнайшвидше оприлюднити міжнародну доктрину протидії висадження десантів ворога, щоб краще об'єднати зусилля і ресурси перед небезпечними непередбаченими ситуаціями найближчого майбутнього.

З початком повномасштабного вторгнення РФ в Україну Сполучені Штати почали активно постачати зброю Україні, таку ж як і Тайваню. Через це багато аналітиків вважають, що затримки постачань почалися через війну, але це не так. Ще до кінця 2021 року баланс прострочених постачань озброєння із США до Тайваню становив близько 14 млрд доларів, а у 2022 до 19 млрд. Це серйозна проблема, яка існує кілька років.

У 1930-х роках Туреччині не вистачало військових засобів щоб протистояти зростаючим загрозам, насамперед – фашистській Італії у Середземномор'ї. Модернізуючи свої застарілі збройні сили, Туреччина почала замовляти велику кількість зброї з-за кордону, зокрема бомбардувальники He 111, які були на той час передовими машинами.

Із моменту повномасштбного вторгнення РФ в Україну лише дві країни передали озброєння агресору — це Іран і Білорусь. Крім бронетехніки та дронів, ЗС РФ отримали бронежилети й інше спорядження з-за кордону.

Протягом усього періоду Холодної війни США та Японія концентрувалися на загрозі з боку Радянського Союзу. Але зі зростанням напруженості навколо Тайваню Токіо звернув погляд на південь, ухваливши принципи, на яких наполягав колишній прем'єр-міністр Сіндзо Абе.

Історія проєктування і будівництва німецького карликового підводного човна (Midget U-Boat) для борців за свободу на острові Ява у 1948 році.